Дякую вам і вітаю вас. Мені дуже приємно перебувати на території нашого нового Посольства у Києві. Я хотів би окремо подякувати Послові Теффту, заступникові Голови Місії Ерікові Шульцу і працівникам Посольства, які допомогли організувати мій візит. Я став свого роду постійним гостем в Україні, оскільки це мій четвертий візит менше ніж за два роки від початку моєї роботи у Державному департаменті.
Сьогодні я хотів би поговорити про 2012 рік як рік прийняття рішень для України. Для початку, я думаю, всі ми можемо погодитися принаймні щодо одного принципового моменту: це, в першу чергу, можливість для чоловіків і жінок України формувати її майбутнє як суверенної, незалежної держави. Для цього народ України повинен мати змогу вільно користуватися своїми громадянськими і політичними правами у середовищі, де панує верховенство права, а державні службовці й установи підзвітні народові, у тому числі завдяки посередництву вільної преси.
Я наважуся сказати, що для того, аби по-справжньому зміціти, незалежна Україна повинна зміцнювати свій демократичний характер. Бо що означає суверенітет у ХХІ столітті, якщо уряд країни не розуміє, що джерела і завдання цього суверенітету виходять із середовища народу, що його здійснює народ, що він служить народові?
Прямуючи шляхом до ширшої демократії і процвітання, шляхом, який не був і не буде прямим чи спокійним, як і у більшості країн з перехідною економікою, народ України може розраховувати на дружбу і підтримку народу й уряду Сполучених Штатів. Посол Теффт нещодавно заявив в інтерв’ю «Українській правді», що Сполучені Штати є найбільшим двостороннім донором допомоги Україні. За останні 20 років наша допомога їй склала 4,7 мільярда доларів, і лише у програми розвитку демократії та обмінів було вкладено понад 815 мільйонів доларів.
Важливо згадати, скільки вдалось українському народові домогтися у перші 20 років незалежності держави. Він довів скептикам їхню подвійну неправоту. По-перше, коли заради державної незалежності у 1991 році мирно об’єдналися схід і захід, північ і південь, а по-друге, коли через 13 років українці дали гідну відсіч тим, хто намагався маніпулювати президентськими виборами
У ці критичні моменти народ вибрав шлях до демократії та Європи, з відвертим бажанням гармонізувати політичні процеси в Україні з євроатлантичними стандартами.
На жаль, усі уряди, які перебували при владі з 2004 по 2012 рік і мали змогу накреслити чіткий демократичний курс, не зуміли консолідувати демократичний потенціал країни.
Варто зазначити, що президентські вибори 2010 року – я думаю, всі з цим погодяться, – були найкращими виборами за коротку історію країни з погляду процедури їх проведення. І вони стали абсолютним контрастом до місцевих виборів у жовтні 2010 року.
Протягом цих двох десятиліть ми були на боці України і неухильно розбудовували дружбу і стратегічне партнерство з нею. Ми багато чого добилися разом, допомагаючи українцям досягати їхньої мети, про яку вони самі не раз говорили: безпечної, стабільної й заможної країни. Але очевидно, що належить зробити ще багато чого. І саме українці повинні прийняти правильне рішення щодо свого майбутнього.
Наступного року Україна візьме на себе головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, ОБСЄ, побудованій на співпраці у трьох “вимірах”, у тому числі, людському вимірі, що пов’язаний із демократією і правами людини. Під час підготовки України до головування у 2013 році Сполучені Штати та інші уряди-однодумці заохочують її служити прикладом того, як країни захищають права людини, демократичні принципи та інші зобов'язання ОБСЄ. Серед цих зобов'язань є ті, які особливо наголошувалися на саміті ОБСЄ в грудні 2010 року. Тоді всі держави-учасниці ОБСЄ підтвердили: “Категорично і безповоротно – всі зобов'язання, прийняті нами у царині людського виміру, є питаннями, що становлять безпосередній і законний інтерес для всіх держав-учасниць і не належать до числа винятково внутрішніх справ відповідної держави”.
Сполучені Штати – не менш, ніж Україна, – вдячні за міжнародну увагу до нашої відданості зобов'язанням ОБСЄ у сфері демократії. Більше того, Україна та інші країни-члени ОБСЄ заявили: “Ми високо цінуємо важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство та вільні засоби масової інформації у тому, щоб допомогти нам забезпечити повне дотримання прав людини, фундаментальних свобод і демократії, в тому числі вільні і справедливі вибори та верховенство права”.
Наступного року перед Україною постає ряд можливостей для зміцнення демократії, насамперед через остаточне впровадження нового закону про вибори, який забезпечує участь усіх політичних партій та їхніх лідерів у парламентських виборах 28 жовтня і надає всіляке сприяння важливій міжнародній місії спостерігачів з Офісу демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ. Україна вже надіслала запрошення ОБСЄ і запевнила, що вона буде виконувати всі ці зобов’язання. Для певності процитуємо слова п’ятьох європейських міністрів закордонних справ зі статті у “Нью-Йорк таймс” від 4 березня: “У цей день увагу міжнародної спільноти буде прикуто до України, з надією та очікуванням, що вона не відступить від своєї традиції проведення вільних і чесних виборів”.
Водночас на горизонті – призупинене на сьогодні через вибіркове судове переслідування членів попереднього уряду – підписання Асоціативної угоди та Повної і вичерпної угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом
І коли ці угоди буде втілено в життя, вони нададуть численні вигоди українському народові, наблизять Україну до інтеграції з євроатлантичними структурами і допоможуть зміцнити партнерство України зі Сполученими Штатами, адже Угода про вільну торгівлю з ЄС, правові норми і стандарти корпоративного врядування, які вона відображає, зроблять Україну привабливішим діловим партнером для північноамериканського бізнесу. Демократія й економічний розвиток ідуть пліч-о-пліч. І нашими найкращими й найефективнішими партнерами є країни, які твердо дотримуються верховенства права, які мають відкриті політичні системи, вільну пресу й відкриті ринки, які дають змогу всьому народові досягати успіхів.
У нашій роботі, спрямованій на побудову стратегічного партнерства, є ще одне чітке політичне завдання. Двостороння Хартія стратегічного партнерства, яку ми підписали у 2008 році, демонструє важливе значення, що його ми надаємо відносинам з Україною, і базується на наших спільних інтересах і цілях, які включають захист безпеки й територіальної цілісності України та підтримку інновацій і технологічного прогресу. Істотно, що Хартія вважає пріоритетними зміцнення верховенства права й покращення стану дотримання прав людини, демократію, економічну свободу, свободу преси й медіа, викорінення корупції та пропагування толерантності.
Хартія витримала випробування часом – про це, навіть навіть після змін в адміністраціях обох наших урядів на початку 2008 року, свідчить заява про непорушність нашого партнерства і нашої дружби.
Ключовим компонентом Комісії стратегічного партнерства є Робоча група політичного діалогу / верховенства права, яка не лише об’єднує американських та українських посадовців, але й заохочує участь у ній представників громадянського суспільства і неурядових організацій обох країн. На сьогодні наша Робоча група – яку я очолюю разом із поважним українським колегою – шість разів зустрічалась у Києві й Вашингтоні з 2009 року. До речі, сьогодні відбулася наша шоста зустріч.
Протягом цього самого періоду ми мали й численні зустрічі з українськими офіційними особами, на яких обговорювали наші відносини й цілі, – у Вашингтоні і в Києві та під час багатосторонніх заходів ОБСЄ в Астані, Варшаві й Вільнюсі. Ці зустрічі були значущими й результативними. Ми сподіваємось, що вони допомогли глибше проінформувати керівництво України щодо певних ключових питань.
Наприклад, минулого року було прийнято закон “Доступ до публічної інформації”, який вимагає від уряду більшої прозорості та звітності і в якому було успішно використано міжнародний досвід, так само, як і в новому Кримінально-процесуальному кодексі, що його Парламент прийняв минулого місяця, а Президент Янукович підписав на початку цього тижня, і який замінить систему правосуддя радянського зразка законами, що відповідають європейським стандартам.
Іншим важливим досягненням стало прийняття в березні нового закону про громадські організації, який має істотне значення для побудови збалансованого громадянського суспільства в Україні. Прийняття цих трьох законів – це конкретні позитивні зміни.
Прикметно, що ці зміни до певної міри було сформовано під впливом громадянського суспільства, представники якого є ключовими дійовими особами двосторонніх діалогів нашої Робочої групи. Таким чином ми підтримували і заохочували тісніший контакт між громадянським суспільством і українськими урядовцями – у Києві і у Вашингтоні.
Мені пощастило відвідати Україну чотири рази – і не тільки Київ, але й Севастополь, Сімферополь і цього разу Харків.
Мені сподобались ці візити і відкритість українців, з якими я зустрічався – від найвищих посадовців до представників громадянського суспільства й активістів робітничого руху, журналістів та керівників і рядових членів неурядових організацій. У нас відбувалися чесні, змістовні і глибокі дискусії, які стосувалися викликів, проблем і можливостей, з якими зіткнулася Україна і які впливали на наше двостороннє партнерство.
Коли я та інші американські офіційні особи говоримо з нашими українськими колегами – як і Президент Обама нещодавно говорив з Президентом Януковичем у Сеулі під час Саміту з питань ядерної безпеки, – ми чітко й чесно висловлюємо наше занепокоєння наявним регресом у розвитку верховенства права й демократії і тими перешкодами для зміцнення нашого партнерства, які створюються через цей регрес.
Ми не раз висловлювали своє занепокоєння вибірковими, політично вмотивованими судовими переслідуваннями, зокрема судовим процесом і засудженням колишнього Прем’єр-Міністра Юлії Тимошенко, засудженням та ув’язненням колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та колишнього Міністра оборони Валерія Іванющенка. Загалом було звинувачено тринадцять колишніх високопосадовців з уряду Тимошенко, у тому числі чотири міністри Кабінету міністрів, п’ять заступників міністрів, двоє голів агенцій, один губернатор і голова державної газової монополії. І ми піднімали всі ці питання в усіх випадках.
Дозвольте мені пояснити нашу зацікавленість цими справами. Привертаючи до них увагу, ми не надаємо преференцій якій-небудь політичній партії або конкретній особі, проте висловлюємо серйозне занепокоєння щодо проведення належного процесу, справедливості та поводження з ув’язненими. У нашому щорічному звіті про дотримання прав людини в Україні сказано: «Конституція гарантує незалежну судову систему, проте на практиці суди підлягають політичному тиску та не користуються довірою громадськості. В певних випадках результати судових процесів виявляються заздалегідь визначеними».
Політично вмотивовані судові процеси не лише позбавляють громадян потенційних політичних кандидатів і таким чином послаблюють політичні процеси, але й збільшують недовіру до чесності юридичної системи, яка є стрижнем сучасної економічної системи.
2012 рік – це рік прийняття Україною рішень. Українці стоять перед необхідністю прийняти важливі рішення щодо свого майбутнього. Як друзі та партнери, ми в уряді Сполучених Штатів залишаємося відданими співпраці з урядом і народом України задля досягнення їхніх давно визначених цілей, спрямованих на розширення і захист демократії, почасти через те, що ми – така держава, але й тому, що ми переконані: найважливіше для України – довгострокова стабільність та економічний розвиток.
Сполучені Штати вітають зобов’язання адміністрації Януковича проводити політичні та економічні реформи, обіцянку того, що парламентські вибори в жовтні продемонструють демократичну добросовісність, а також недавні ініціативи уряду зміцнити й розвивати громадянське суспільство. Держсекретар Клінтон назвала громадянське суспільство “живою кров’ю демократичної політики». Якраз сьогодні у Вашингтоні Держсекретар проводить у Держдепартаменті всесвітню нараду. Її мета – ще раз підтвердити готовність Сполучених Штатів до зміцнення громадянського суспільства і наголосити на тому, що діалог допомагає інтегрувати ідеї громадянського суспільства в міжнародну політику США.
Отже, ми продовжуємо вірити, що саме такий прогрес і співпраця з громадянським суспільством в усіх галузях відповідає інтересам українського народу.
Перед тим, як два роки тому я почав працювати в уряді, я протягом багатьох років як професор і активіст сприяв розвиткові демократії. Я бачив, як демократія з’являлася і поширювалася в деяких зовсім несподіваних місцях на всіх континентах і серед людей різних культур і умов життя. Україна НЕ ПОВИННА стати непривабливим місцем для справжньої демократії. Її сусіди, такі як Польща та Литва, вже показали їй приклад. Українці в Канаді, Сполучених Штатах, Європі й у всьому світі безумовно досягають успіху в демократичних суспільствах. Щоб повністю реалізувати свій суверенітет, Україна мусить зміцнити свою демократію.
Тому Сполучені Штати та інші демократичні країни серйозно налаштовані допомагати тим в Україні, хто продовжує працювати в царині прав людини, верховенства права, вільних і справедливих виборів, підзвітності уряду, свободи медіа і таким чином зміцнювати зв’язки України з демократіями Європи, Північної Америки та всього світу.
Ще раз наголошую: Україна наближається до перехрестя – 2012 рік стане роком прийняття нею рішень. І ми віримо та сподіваємося: народ України зновау доведе скептикам, що вони помиляються, і зробить правильний вибір, як уже сміливо робив це в минулому.
Ми не можемо приймати ці рішення. Проте ми разом з іншими друзями України і надалі пропонуватимемо їй іще ближче та взаємовигідніше партнерство. І це – наша система важелів: для демократичнішої України ми можемо бути кращими друзями і партнерами, ніж для менш демократичної України.
Дякую за увагу.