16 січня 1919 року склав повноваження уряд Енджея Морачевського. Кабінет Морачевського було
призначено головою держави Юзефом Пілсудським 18 листопада 1918 р. До 1914 року Морачевський був
відомий як соціаліст і депутат австрійського парламенту у Відні, підчас Першої світової війни
воював у Польських легіонах і був наближеною до Пілсудського людиною. Протягом керування
польським урядом Морачевський, як прем’єр-міністр, серед іншого, розробив виборчу систему до
парламенту, розпочав аграрну реформу і націоналізацію головних промислових галузей. Проте
держави-переможці не визнали його уряд, його критикували і комуністи, і націонал-демократи.
Останні, зокрема, закидали йому надмірний соціальний радикалізм і небажання створити регулярну,
аполітичну польську армію.
Наступником Морачевського на посаді прем’єра став, пов’язаний із Національно-демократичною
партією, Іґнацій Ян Падеревський. Цей видатний піаніст і композитор, і водночас діяч незалежної
Польщі користувався великою популярністю і був особою, яку знали керівники держав переможців, що
мало велике значення для польської справи підчас мирної конференції у Парижі, що мала невдовзі
розпочатися.