Цього тижня президент США Джо Байден розпочав місяць міжнародних зустрічей з поїздки до Франції. На її тлі дедалі чіткіше простежується, що зовнішня політика стає проблемою його кампанії, ідеться в матеріалі Politico. «Джо Байден під час своєї кампанії 2020 року пообіцяв відновити альянси й лідерство Америки за кордоном. Але якщо тоді зовнішня політика Байдена слугувала ефективним контрастом з ізоляціонізмом Дональда Трампа “Америка перш за все”, то тепер вона стала перешкодою для його кампанії 2024 року», — пише видання.
Війни в Україні та Газі ускладнили роботу Байдена та, як показують опитування, сприяли хиткості його політичної позиції в США. «Ці конфлікти, безсумнівно, домінуватимуть у дискусіях під час п’ятиденної поїздки Байдена до Франції, а також на саміті G7 в Італії наступного тижня та саміті НАТО, присвяченому 75-річчю Альянсу, який відбудеться у Вашингтоні на початку наступного місяця. Обидві війни створили для Байдена політичні труднощі, і перед Альянсом постають критичні питання щодо наступного генерального секретаря, розподілу витрат і загальної позиції щодо Росії», — пише Politico.
Як зазначає Ян Бреммер, президент Eurasia Group, фірми з оцінки ризиків у Нью-Йорку, якщо вибори в США стосуватимуться зовнішньої політики, то Байден програє.
«Його політика щодо Китаю переважно така сама, як політика Трампа, і нині є дві війни, жодна з яких не йде добре», — сказав він.
Водночас старший речник передвиборчої кампанії Байдена Кевін Муноз заявив, що той продовжує демонструвати, що він — єдиний кандидат, який балотується 2024 року, маючи досвід і темперамент, щоб «стати головнокомандувачем». Це в той час, коли Трамп «продовжує нагадувати американському народу, наскільки він небезпечний і непридатний для роботи».
Крім того, як пише видання The New York Times, протягом останніх днів президент Байден брав участь у дуже публічній демонстрації боротьби за управління двома «найважчими союзниками Америки» — президентом України Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу.
Журналісти зазначають, що проблема криється в тому, що у Вашингтоні не розуміють, як саме може виглядати прийнятний фінал війни в Україні чи в Газі.
«Офіційно Україна все ще говорить про повну перемогу й виштовхування Росії з кожного дюйма території, яку вона захопила після вторгнення в лютому 2022 року. Ізраїль досі говорить про мету “повного знищення” ХАМАСу — єдиного способу гарантувати, що він ніколи більше не зможе здійснити атаку, подібну до нападу 7 жовтня, — пише The New York Times.
— Але у Вашингтоні ці заклики звучать дедалі нереалістичніше. Росія, схоже, відновлює оберти. Заклик до повної поразки ХАМАС звучить як обґрунтування безперервної війни. Тож Байден взявся за врегулювання криз, намагаючись запобігти найгіршому, навіть якщо він не може відповісти на запитання, чим саме закінчаться ці війни».
«В обох випадках Байден зробив великі ставки», — ідеться в матеріалі.
Водночас видання Politico підкреслює, що з часів війни в Іраку зовнішня політика не відігравала вирішальної ролі в ухваленні рішень виборцями в США. І навіть коли нещодавні президенти, як-от Барак Обама, не отримували високих балів від виборців щодо зовнішньої політики, внутрішні питання мали набагато більше значення для них. «Демократи все ще переважно очікують, що те саме станеться 2024 року, особливо тому, що, на відміну від 2004 року, в основних зонах бойових дій немає американських військ», — пише видання.
Як наголошує соціолог від Демократичної партії Пол Маслін, на 90 % майбутні вибори в США будуть таки «внутрішніми». «Хоча я б не виключав, що зовнішня політика може мати певний вплив на виборців, які пізніше ухвалюватимуть рішення», — додає він.