Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
31 січня, 2014   ▪   Ганна Трегуб   ▪   Версія для друку

Андреас Умланд: «Відмінності між східними і західними німцями дедалі більше зникають»

Сьогоднішня демократич­­на об’єднана Німеччина – результат величезної політичної волі східних німців, які пройшли через революцію 1989-го, й адекватної соціальної політики та фінансової допомоги західних німців своїм приєднаним землякам.
Матеріал друкованого видання
№ 4 (324)
від 24 січня, 2014
Андреас Умланд: «Відмінності між східними і західними німцями дедалі більше зникають»

З професором Андреасом Умландом Тиждень говорив про шлях подолання, проб­ле­ми та досвід повернення собі цілісної держави після повалення авторитаризму на прикладі Німеччини.

У. Т.: У чому найбільше виявлявся поділ німців на східних і західних, зокрема й на психологічному рівні, до возз’єднання 1990 року?

– Головна відмінність у тому, що Західна Німеччина була капіталістичною країною, включеною до західноєвропейської культурної спільноти. Також за багатьма параметрами вона була значно американізованою, що стосується політики і культури. Східні ж німці й далі жили в умовах тоталітаризму, як і за Гітлера, хоча то був зовсім інший тоталітаризм. Вони були обмежені у своїх культурних і туристичних можливостях, не знали світу. Соціалістична планова економіка визначала повсякденне життя.

Перерізаний бетонним муром на дві частини Берлін – це символічно. Це мова холодної вій­­ни, коли через одне місто, одну країну проходить кордон світів. Нагадаю, що Берлін – столиця об’єднаної Німеччини, створеної Отто фон Бісмарком у 1871 році, й що він був таким до 1945-го. З 1701-го це місто було столицею Пруссії, а потім цілої Німеччини.

Як на мене, цікавішим є поділ не на Східну і Західну Німеччину, а на Південну і Північну, католицьку і лютеранську. Справ­­ді, йдеться про вагомі культурні відмінності. Нині повертається стара лінія поділу на Північ і Південь – це демаркаційна лінія, яка має дуже глибоке історичне коріння, що сягає часів Реформації в Європі.

Німеччина значно різноманітніша, ніж багато хто думає. Про­­те політично Вона об’єд­­нана і єдина

Також чітко видно відмінні­­сть між класичною, прусською і франкофільськими частинами Німеччини. Там внутрішнє налаштування людей інше, ніж у решті країни. Прусська традиція – це дисципліна, робота, порядок, а франкофільська підштовхує до насолоди життям.

Усередині східної і західної частин Німеччини також є низка поділів. Саксонія, Баварія – це дуже специфічні федеральні зем­­лі (так звані вільні держави), а їхні мешканці ідентифікують себе з ними. Не варто забувати про складні відносини з Авст­рі­­єю та Швейцарією. Німеччина значно різноманітніша, ніж багато хто думає. Для південних німців північ їхньої країни бага­­то в чому є іншою країною. Про­­те політично Німеччина об’єд­­нана і єдина.

У. Т.: Як вдалося зростити дві Німеччини так, що шов майже непомітний? Чи хотіло населення Східної Німеччини об’єднуватися із Західною? Що стало запорукою мирного об’єднання?

– Питання про об’єднання Німеччини завжди було на порядку денному після 1945 року. Навіть у гімні НДР був рядок про те, що вона має об’єднатися. Довгий час Західна Німеччина не визнавала Східнонімецької держави.

Велику роль після об’єднання у 1990-му відігравав економічний фактор. Східна Німеччина приєдналася до Західної (тобто НДР до ФРН). Багато хто забуває, що демографічно західна більша від східної, тобто 60 млн проти понад 16 млн людей. Тому Східна Німеччина – це лише маленький шматочок цілої Німеччини. Східні німці хотіли від об’єднання економічного зиску, а також свободи пересування та демократичних свобод і прав.

Західні німці здебільшого позитивно ставилися до факту об’єднання. Для декого це було дуже важливим, а для багатьох зрозумілим, природним і тому нейтральним. Є німці із західної частини країни, які досі жодного разу не були в східній.

Кілька слів про Штазі, своєрідне східнонімецьке КДБ. Ця установа була менш кривавою, ніж російський аналог, але глибше просотувалася в суспільство. Стеження в НДР було значно пильнішим, ніж у СРСР. Великий відсоток населення східної Німеччини брав участь у роботі цієї спецслужби як сексоти. Меншість – за переконанням, більшість – через тиск і примус. Йдеться про цифру від десятків до сотень тисяч. Від цієї діяльності багато хто постраждав: когось кинули за ґрати, але здебільшого руйнували кар’єри і родини. Люстрація була серйозною і детальною, але не трагічною: ті, хто через неї втратив роботу, ставали пенсіонерами. Пенсії гідні, такі, що людина може дозволити собі раз на рік відпочити в Іспанії.

Були і східнонімецькі дисиденти. Вони творці революції 1989 року. Звісно, було бродіння всередині держапарату, проте не таке сильне, як у СРСР. Це не були дії рівня Ґорбачова і Яковлєва. Реформатори, як-от тогочасний мер Дрездена, якого називали Берґачов, а також Ганс Модров, Ґреґор Ґізі, проте їхня роль не була вирішальною. Величезну роль тоді відіграли ди­сиденти, частина яких була по­в’язана з церквою. Лютерани в НДР мали певну автономію, не були в стані РПЦ у СРСР. Саме через їхню захищену позицію та здебільшого непричетність до Штазі лютеранські храми стали центрами революційного спротиву, зокрема згадати б церкву Св. Миколи у Лейпцигу.

Величезні фінансові вливан­­ня із Західної Німеччини після 1990-х років допомогли і цю проблему вирішити. А тому об’єд­нання Німеччини непорівнянне з будь-якими іншими процесами. Це велика відмінність від того, що відбувалося у східноєвропейських державах, які вийш­­ли з-під влади комунізму і згодом стали членами ЄС.

У. Т.: Якою була соціополітична та економічна ситуація у Східній Німеччині після об’єднання? Як місцеве населення сприймало об’єднання і трансформації, що відбувалися в результаті?

– Ситуація склалася вельми суперечлива, тому що, з одного боку, поліпшилося політичне та соціоекономічне становище, бу­­ло покращено пенсійну систе­­му. З іншого – зруйновано промисловість. Виробництва закривалися, бо не витримували конкуренції з відкритими ринками та системою, за якою працює ринкова економіка. Наслідок – високий рівень безробіття, до 40%. І нині на Сході безробіття вище.

У. Т.: Як долалися наслідки ментальних відмінностей між східними і західними німцями? За рахунок фінансування, культурної політики, чогось іншого? Наскільки складно чи просто було їх подолати? Чи помітні вони сьогодні?

– Жителі НДР, зокрема Східного Берліна, мали доступ до теле- і радіопрограм із ФРН. Вони знали, як там живуть і що там відбувається. Таким чином східні німці брали участь у житті західної частини країни. Ментальна різниця полягає в тому, що на Сході жили в тоталітарній, соціалістичній системі, а на Заході – у демократичній, капіталістичній. Перервати зв’язок було важко через те, що жителі Сходу мали родичів на Заході Німеччини. До того ж пенсіонери НДР могли мандрувати до ФРН. Та й були і свій рок, і свій джаз, джинси та інтерес до західних літератури, філософії, соціогуманітарних наук.

Освітня ситуація до 1990 року нагадувала радянську. Природничі, медичні, інженерні науки переважали над соціогуманітарними. Після 1990-го практич­­но весь склад таких факультетів був замінений професорами із Західної Німеччини.

Лишається питання розвитку індустрії на Сході країни. Багато молодих східних німців не знають або не пам’ятають НДР. Вони виросли в культурі об’єднаної Німеччини та в її шкільній системі.  

У. Т.: У чому, на вашу думку, причини розколу українського суспільства? Чи вважаєте ви, що ці відмінності між умовно прорадянськими та прозахідними українцями нездоланні?

– Це давні питання мови, історії, геополітичних орієнтацій. Те, що відбувається, нагадує мені протистояння між католиками і лютеранами, які пропонують одні одним змінити свою віру. Я говорю про важкі процеси зміни ідеологічних установок, вироблення такої історичної пам’яті, яка була б консенсусною для всіх українців. Історичною свідомістю треба займатися. Цього нині не відбувається.

Біографічна нота:
Андреас Умланд – німецький політолог, фахівець із питань російського ультранаціоналізму, європейського неофашизму, порівняльної демократизації, пострадянської вищої гуманітарної освіти
та суспільствознавства. Заснов­­ник і головний редактор книжкової серії «Soviet and Post-Soviet Politics and Society» німецького наукового видавництва «Ibidem».


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено