Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
18 січня, 2014   ▪   Ален Ґіймоль   ▪   Версія для друку

Під знаком перегонів

У 2014-му відбудуться вибори в Індії, Бразилії, Сполучених Штатах, а також у всіх країнах ЄС, де обиратиметься новий склад Європарламенту
Матеріал друкованого видання
№ 1 (321)
від 9 січня, 2014
Під знаком перегонів

Ніхто не знає, яким буде 2014-й. Проте вже очевидно, що міжнародна політика позначиться кількома важливими подіями. Насамперед ідеться про вибори 751 депутата, які одночасно відбудуться в 28 країнах ЄС.

Щоб відповідати стандартам різних держав, вибори триватимуть чотири дні, з 22 по 25 травня. Хтось має звичку обирати депутатів у будні, інші – у суботу, більшість – у неділю. Першими, у четвер 22 травня, почнуть голосувати Нідерланди та Велика Британія. А в неділю ввечері понад 500 млн європейців визначать своїх представників на наступні п’ять років.

Перші європейські вибори датуються 1979-м – у складі Євросоюзу тоді було лише дев’ять членів. Відтоді «європейська родина» постійно поповнювалася аж до вступу в липні 2013-го 28-го члена організації – Хорватії. Паралельно з розширенням ЄС збільшувалася й влада Європарламенту.

Побачимо, скільки лідерів приїде на олімпіаду в Сочі. Але щодо присутності Вік­тора Януковича сумнівів не виникає

На виборах 2014-го вперше обиратимуться не лише депутати, а й майбутній президент Європейської комісії (нині цю посаду обіймає Жозе Мануел Баррозу). До сьогодні очільника згаданої виконавчої структури визначали на більш-менш секретних переговорах між урядами держав – членів ЄС. Але Лісабонська угода, яка набрала чинності 1 січня 2009 року, змінила правила гри.

Нині всі великі європейські партії обирають свого кандидата на головування в ЄК. 25 трав­­ня ми дізнаємося, хто прийде на зміну Баррозу. Ймовірно, ним стане представник правих консерваторів – Європейської народної партії.

На сьогодні лише дві політсили вже визначили свого кандидата. Європейські соціалісти (соціал-демократична лівиця) віддали перевагу німцеві Мартіну Шульцу, а Партія європейських лівих (ідеологічно крайні ліві) запропонували грека Алексіса Ціпраса. Народники ще не оприлюднили свого вибору, але кілька прізвищ активно обговорюються. Йдеться про поляка Дональда Туска, про Вів’єн Редінґ із Люксембургу та латвійця Валдіса Домбровскіса. Можливо, наступний президент Єврокомісії – хтось із цих чотирьох.

Поки що не зовсім зрозуміло, наскільки широкими можуть бути повноваження нового голови Єврокомісії, який матиме значно більшу легітимність, бо буде обраний непрямим голосуванням. Йому буде дуже далеко, звичайно ж, до президента США. Проте його вла­­да посилюється. Новий очіль­­ник повинен мати неабияку гнучкість, щоб успішно домовлятися з усіма 28 урядами та уникати прямих конфліктів.
Хай там хто стане новим головою Єврокомісії, на легке життя йому годі сподіватися. Насамперед через прогнозовану вельми низьку явку на виборах. Що ширшим стає ЄС, то меншу активність проявляють у волевиявленні його громадяни. Минулого разу, 2009 року, проголосували лише 43% тих, хто мав право голосу. Якщо тенденція не зміниться, наступному скла­­ду парламенту буде важко аргументувати перевагу своїх ріше­­нь над ухвалами держав, бо традиційно явка на національних виборах значно вища.

Водночас опитування громадської думки дають підстави з високою імовірністю припустити, що в Нідерландах, Франції, Фінляндії, Великій Британії та Греції потужною буде підтримка на виборах крайніх правих через економічну кризу. Останні обіцяють бути вельми активними й, не виключено, дієвими. Дуже різні за характером крайні праві європейські групи мають спільний пріоритет: обмежити, наскільки вдасться, повноваження загальних європейських інституцій, засуджуючи зсередини «наднаціона­льну владу Брюсселя».

У 2014-му очікуються й інші знакові події. У листопаді американці оновлять третину Сенату та оберуть нових депутатів до Палати представників. На сьогодні більшість останньої є ворожою до президента Барака Обами. Він весь час веде дуже складні переговори, зокрема щодо бюджету.

Отже, для Обами дуже важливо забезпечити собі демократичну більшість та дещо розв’язати руки на два наступні роки керівництва країною. Інак­­ше доведеться весь час боротися проти республіканської більшості, яка в перспективі президентських виборів-2016 не поступатиметься ні на крок.

Восени також очікуються перегони в Бразилії, але президентські. У жовтні Ділма Руссефф спробує пробитися на другий термін, незважаючи на масові акції протесту в червні минулого року. У травні відбудеться парламентська кампанія в Індії. Правляча партія ІНК мусить, за прогнозами, поступитися владою опозиції. У квітні, коли американці виводитимуть із країни свої війська, нового президента обиратиме Афганістан. Схоже, Амід Карзай спробує отримати новий мандат.

18 вересня Шотландія визначиться щодо можливого виходу зі Сполученого Королівства. Лондон погодився на референдум. Його результати не видаються очевидними. З одного боку, прихильники відокремлення з Шотландської національної партії впродовж 30 останніх років зміцнюють позиції. Вони заявляють про себе як про ідеологічно близь­­ких до демократів із Північної Америки, та сподіваються, що підпорядкуванню британцям буде покладено край.

З іншого – частина населення побоюється економічних наслідків такого кроку. Шотландія має родовища газу й нафти в Північному морі. Але з чого вона житиме, коли ресурси вичерпаються? Ця непевність може утримати частину шотландців від голосування за розрив із британською короною.

Слідом за Шотландією проголосувати за незалежність має намір Каталонія. Глава регіонального уряду Артур Мас хотів би 9 листопада організувати референдум. Але Мадрид не підтримує ініціативу, і сьогодні немає впевненості, що загальнонародне опитування відбудеться.

Певна річ, 2014 рік у міжнародній політиці визначатимуть і ті тенденції, які вже сформувалися в 2013-му: утвердження Китаю як надзвичайно великої потуги, яка прагне активно захищати свої інтереси, зокрема й військові, як ми побачили з конфлікту із Японією довкола островів Сенкаку; війна в Сирії, яка почалася 2011-го і краю якої не видно, попри те що торік уже було перейдено сумну межу 100 тис. загиблих; переговори з Іраном стосовно цілковитої відмови від атомної зброї...

Однією з найбільших міжнародних подій у 2014-му стануть зимові Олімпійські ігри в Сочі. Церемонія відкриття, яку заплановано на 7 лютого, задумана російським керівництвом як спосіб повернутися до кола великих націй.

Щоправда, сподівання на тріумф буде затьмарене відсутністю кількох лідерів держав. Побачимо, скільки їх приїде до Сочі. Але щодо присутності Вік­тора Януковича сумнівів не виникає...
Нарешті, в 2014-му відбудуться урочистості з нагоди 100-річчя від початку Першої світової війни. Вбивство великого князя Франца Фердинанда 28 червня 1914-го в Сараєві пришвидшило конфронтацію двох великих європейських коаліцій. Війна, що тоді розв’язалася, – перша такого масштабу – забрала життя 20 млн військових та цивільних. Лейтмотив запланованих численних церемоній: «Ніколи більше». Побажаємо, щоб у 2014 році ці слова були почуті.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено