Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
19 вересня, 2013   ▪   Андрій Дуда   ▪   Версія для друку

Дерусифікація. У Росії зростає міжнаціональне напруження

Реваншистська політика Кремля на пострадянському просторі та прагнення й надалі утримувати у своїй орбіті мусульманські народи лише поглиблюють етнорелігійну напруженість у Росії
Матеріал друкованого видання
№ 37 (305)
від 12 вересня, 2013
Дерусифікація. У Росії зростає міжнаціональне напруження

Етнорелігійна палітра Російської Федерації впродовж останніх десятиліть стрімко змінюється в бік швидкого зростання азійського та ісламського компонентів й одночасного зменшення в країні кількості етнічних росіян та інших християнських європейських народів (українців, білорусів, молдован, болгар, греків), які донедавна були основними донорами поповнення титульного етносу в результаті процесів асиміляції.

Між переписами 1989 та 2010 років загальна чисельність мешканців Росії скоротилася лише на 4,1 млн (зі 147 до 142,9 млн), а названої вище групи європейських народів – на 12,7 млн (зі 126,9 до 114,2 млн). Тоді як решта народів, переважно азійські мусульманські, наростили за той час свою кількість майже в півтора раза – із 20,1 до 28,7 млн. І це не рахуючи кількох мільйонів трудових мігрантів із Азербайджану, Китаю та інших країн Азії. У липні 2013-го голова Федеральної міграційної служби Росії Константін Ромодановскій заявив, що незаконних трудових мігрантів у країні понад 3,5 млн осіб, ще 1,8 млн мають дозволи на роботу. Експертна ж оцінка чисельності трудових мігрантів у РФ – близько 10–11 млн, переважна частина з яких є вихідцями з азійських країн. За збереження наявних тенденцій до 2030-го можна очікувати зменшення кількості росіян і найбільш піддатливих для асиміляції ними європейських християнських народів до 100 млн осіб та падіння їхньої частки в населенні РФ до рівня нижче ніж 70%. Причому без урахування фактора нелегальних іммігрантів. У Москві вже 2012 року, за оцінками фахівців, понад 40% дітей шкільного віку не були етнічними росіянами. З низки національних республік Північного Кавказу етнічні росіяни уже зараз або цілком витіснені, або їхня питома вага різко знизилася. Наприклад, 1989-го в Чечено-Інгушетії вони становили 24,8%, а вже 2010-го – лише 1,9% у Чечні та 0,8% в Інгушетії. У сусідньому Дагестані зафіксовано падіння за відповідний період із 9,7% до 3,6%, у Кабардино-Балкарії – з 32% до 22,5%, Північній Осетії – з 29,9% до 20,6%. У Карачаєво-Черкесії, де 1979 року росіяни взагалі становили більшість (45,1% проти 29,7% карачаївців), 2010-го їхня частка зменшилася до 31,6%. Причому причина їх витіснення з Північного Кавказу пояснюється тим, що вони відчули там беззахисність і нездатність федеральних органів гарантувати їм елементарну безпеку в умовах наростання поміж місцевих мешканців невдоволення російським пануванням.

Читайте також: Липова федерація

Додаткові виклики традиційній культурній матриці РФ становлять реставраційні проекти Путіна на пострадянських теренах, які якщо й мають перспективу, то переважно в Середній Азії. Наприклад, у Таджикистані та Узбекистані, які й зараз є найбільшими постачальниками трудових мігрантів до Росії, спостерігається динамічне зростання населення. Тож якщо Кремлю таки вдасться втягнути до Євразійського союзу і ці держави, то частка росіян і русифікованих християнських європейських народів у такому об’єднанні вже до 2030-го може лише незначно перевищити 50%. Власне, зокрема, і з огляду на ці тенденції Москва нині докладає максимальних зусиль, щоб інтегрувати до згаданого союзу Україну, переважну частину населення якої становлять православні.

Мечеті замість церков

Показово, що під час проведення останнього Всеросійського перепису населення не було графи, у якій фіксувалася б релігійна належність мешканців РФ. Натомість результати соціологічних досліджень та експертні оцінки свідчать, що держава стає дедалі менш християнською та дедалі більш ісламською. Так, за даними Левада-Центру, лише за три роки (2009–2012) частка мешканців країни, які ідентифікують себе як православні, знизилася з 80% до 74%. За підрахунками експертів, на сьогодні в Росії проживає вже близько 20 млн мусульман (не враховуючи нелегальних мігрантів із країн Центральної Азії), зокрема на території Москви – понад 2 млн. Тобто столиця РФ уже стала другим після Стамбула містом Європи за чисельністю мусульман. Показовим фактом є результати другого етапу проекту «Росія 10», метою якого є вибір 10 нових візуальних символів країни за допомогою загальнонародного голосування: друге місце посіла мечеть імені Ахмата Кадирова «Серце Чечні».

Згідно з оприлюдненою в грудні 2012 року доповіддю Національної розвідувальної ради США, до 2030-го частка мусульманського населення РФ збільшиться з 14% до 19%, що може спричинити подальше зростання соціального та міжконфесійного напруження, ксенофобських настроїв. Деякі російські експерти, підтверджуючи обґрунтованість таких прогнозів, вважають, що влада має можливість змінити цю перспективу, активно залучаючи робочу силу не з азійських країн, а з України, Білорусі, Молдови тощо. Так вважає і значна частина російських виборців. За результатами опитування дослідного центру порталу Superjob.ru, 34% громадян переконані, що треба створювати преференції лише для мігрантів-росіян і російськомовних, а приплив решти іноземців обмежувати.

 Читайте також: Хвороби імперії

Кавказька бомба

Ліквідувавши націоналістичне підпілля Чечні на чолі з Масхадовим, Басаєвим та іншими місцевими націоналістами й фактично повторно окупувавши республіку, путінський режим заклав під себе бомбу відкладеної дії. Північнокавказькі угруповання міцно укорінилися не лише в економічній системі країни, а й у політичній, часто диктуючи свої правила й подекуди витискаючи з певних схем і територій етнічних росіян. Сам Північний Кавказ дедалі більше перетворюється на валізу без ручки, фінансовий тягар якої стає все важчим, а відчуження від решти Росії очевиднішим. Як засвідчив весняний призов 2013 року, РФ досі не відновила мобілізації хлопців із Чечні й Дагестану до Збройних сил РФ. Під час весняного призову лави російської армії поповнюються близько 150 тис. новобранців, і щороку зібрати таку кількість новачків стає дедалі важче. Водночас лише в Чечні на обліку у військкоматах на сьогодні перебуває вже близько 80 тис. осіб, готових іти служити в російські ЗС, аналогічна ситуація в Дагестані. Керівництво згаданих північнокавказьких республік не раз зверталося до федеральних органів РФ з проханням провести мобілізації. У 2013-му 11 депутатів Думи від Дагестану навіть написали звернення до міністра оборони Сєрґєя Шойгу з проханням установити квоту призову з регіону на рівні 35 тис. осіб, а влада останнього пішла на запровадження інституту поручительства старійшин за поведінку дагестанських призовників, оскільки ті часто знущаються із солдатів-росіян.

Читайте також: Росія боїться рекрутів з Кавказу

Але під час цьогорічного весняного призову до російської армії потрапили тільки 120 чеченців (вони служать на території Чечні в кадировських формуваннях «Восток» і «Юг») та 179 дагестанців, які, за інформацією джерел Тижня, є етнічними росіянами. Тобто кремлівська влада не приховує, що вважає населення цих північнокавказьких республік чужорідним і небезпечним, фактично мешканцями окупованих територій, які в будь-який момент готові перейти до партизанської війни. А тому й не бажає готувати бюджетним коштом майбутніх бойовиків. Але очевидно, що такі дії системно проблему не вирішують: на обліку у військкоматах Чечні й Дагестану вже зібралося близько 200 тис. молодих людей – то фактично армія європейської держави. Зрозуміло, що в умовах тотального безробіття у регіоні ці хлопці не сидітимуть на місці й розосереджуватимуться територією Росії або ж проходитимуть вишкіл у складі ісламістських військових формувань. Усе це вкотре підтверджує, що Кремль готовий силою утримувати у складі РФ фактично внутрішні колонії і навіть купувати їхні еліти щедрими дотаціями, однак при цьому не готовий визнавати їх рівноправними частинами держави. Але таким чином він власними руками формує загрози для самої імперії.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено