Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
13 серпня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Найвпливовіші жінки-політики мусульманського світу

Як повідомляють світові медіа, новообраний президент Ісламської республіки Іран Гассан Роухані призначив на посаду свого віце-президента жінку-політика Ільхам Амінзаде. У зв’язку із цим Тиждень.ua поцікавився, в яких іще мусульманських країнах жінки обіймають високі посади.
Найвпливовіші жінки-політики мусульманського світу

Ельхам Амінзаде – новопризначена віце-президент Ірану з правових питань.

Президент Ірану Гассан Роухані, який призначив жінку на посаду, відзначає її «наукову компетентність та юридичну кваліфікацію, а також законодавчий досвід та моральне достоїнство».

Ельхам Амінзаде – колишній депутат парламенту. Вона має наукову ступінь у галузі міжнародного права та викладає в університеті Тегерану. Її докторська дисертація присвячена правовим та практичним аспектам міжнародної політики у галузі миру та безпеки. Ельхам Амінзаде вже не перша жінка, яку призначено на цю посаду. Її попередницею була героїна Ісламської революції Масуме Ебтекар, яка обіймала цей пост у 1997-2005 роках.

Айсату Ньйіе-Сейди – перша жінка-політик, що зайняла посаду віце-президента Гамбії та одна з перших західноафриканських жінок що досягли цієї високої позиції.

З вересня 1983 року до грудня 1989 року Ньйіе-Сейди була заступником виконавчого секретаря Жіночого бюро, підрозділу Національної ради жінок. У 1996 її було призначено посаду міністра охорони здоров’я, суспільного добробуту та справ жінок. З 1997 року Ньйіе-Сейди – віце-президент та держсекретар у відповідних галузях.

Політик активно висловлюється на підтримку жіноцтва республіки Гамбія.

Читайте також: Про рівень стабільності політичних режимів в країнах Африки

Фоузія Юсуф Хадзі Адан – міністр закордонних справ Сомалі, колишній заступник прем’єр-міністра зовнішніх справ у Сомалі.

Ще до призначення на державну посаду Адан була провідною фігурою сомалійської політики. Наприкінці 1990-х років вона відіграла важливу роль у створенні університету Гаргейси, однак через стать не змогла очолити інституцію. У 2008 році жінка заснувала професійне телебачення RAADTV, яке прагнуло до такої репрезентації Сомалі, в якій образ держави виходив би за межі "традиційних" уявлень про нестабільне, охоплене війною, недієздатне політичне утворення, притаманне сучасним медіа.

У 2011 році політик нарешті змогла заснувати власну політичну партію – Партію Миру, Демократії та Добробуту (Nabad, Dimoqraadiyad iyo Barwaaqo). Уряд Сіланьо (Сомаліленд) проголосив її партію непридатною для офіційної політичної діяльності. У відповідь Адан організувала мирний протест у Гаргейсі, під час якого її заарештували і утримували в неволі, допоки прибічники лідера не відмовилися від подальших демонстрацій. Тим не менше, незважаючи на перешкоди, вона змогла стати першою жінкою в Сомалі, яка обіймала настільки високі державні посади.

З 4 листопада 2012 року Адан перебуває на посаді міністра закордонних справ Сомалі.

Читайте також: Про виникнення держави Сомаліленд

Нґозі Оконйо-Івеала – знаменита нігерійська економістка те реформаторка, відома завдяки своїй діяльності на посадах в уряді Нігерії та у Світовому банку. Зараз доктор Оконйо-Івеала – міністр фінансів найбільшої африканської країни. Під час свого першого терміну на цій посаді у 2003 – 2006 роках вона також тимчасово виконувала обов’язки міністра закордонних справ. Оконйо-Івеала стала першою жінкою, що одночасно обіймала обидві посади.

В якості голови міністерства фінансів, політик очолила переговори з Паризьким клубом кредиторів, що призвело до ліквідації державного боргу Нігерії розміром у $30 млн.

У 2011 та 2012 роках Оконйо-Івеала увійшла до рейтингу ста найвпливовіших жінок світу, складеного журналом Forbes, та до списку ста провідних світових мислителів видання Foreign Policy. Вона – автор кількох наукових праць та володар численних нагород.

Читайте також: Про найвпливовіших жінок світу, які залишаються за лаштунками

Шейх Хасіна Вазед – прем’єр міністр Бангладеш.

Народжена у 1947 році, Хасіна Вазед розпочала політичну діяльність наприкінці 1960-х років. Студенткою вона відігравала роль політичного репрезентанта свого батька – Шейха Маджибура Рахмана – в роки його ув’язнення. Жінка отримала прізвище Вазед від чоловіка – Міага Вазеда, з яким взяла шлюб у 1968 році.

Під час перевороту 1975 року батька Вазед та її братів було вбито під час перевороту, але сама Хасіна та її сестри вижили, оскільки на той час перебували у Німеччині.

Вазед повернулася на Батьківщину у 1981, де розпочала боротьбу проти військового уряду генерала Хуссейна Мухаммада Ершада. Тим не менше, більшу частину 1980-х вона провела під домашнім арештом, або ж у в’язниці.

1996 року, після перемоги партії Хасіни, «Авамі Ліг», на парлементських виборах, жінку обрали прем’єр-міністром республіки Бангладеш. У 2001 через зменшення популярності своєї партії у зв'язку з підозрами у корупції Шейх Хасіна була змушена тимчасово покинути країну, але у 2008 році, після повернення на Батьківщину та участі у парламентських виборах, жінка знову зайняла пост прем’єр-міністра Народної республіки Бангладеш.  

Читайте також: Про релігійно мотивовані демонстрації у Бангладеш

Халеда Зіа – перша прем’єр-міністр республіки Бангладеш, яка керувала країною у 1991–1996 та в 2001–2006 роках. Наразі – лідер опозиції в парламенті держави.

У 1960 році Зіа взяла шлюб із капітаном пакистанської армії Зіауром Рахманом, який у 1971 році проголосив незалежність Народної Республіки Бангладеш, а через п’ять років – очолив її в якості президанта. Після його смерті (у 1981 році Рахмана було вбито колишнім прибічником генералом Мансуром) Зіа розпочала власну політичну кар’єру, перейнявши керівництво заснованим чоловіком політичним утворенням – Націоналістичною партією республіки Бангладеш (BNP). Жінка провела наступні сім років у боротьбі проти військового уряду генерала Хуссейна Мухаммада Ершада. Вона зазнавала політичних переслідувань та кілька разів потрапляла під арешт. Під її керівництвом BNP, хоча і залишалася в опозиції, не відступалася від своїх принципів заради компромісного альянсу з владною політичною партією.

У 1990 році Ершад покинув свій пост, і у 1991 Халеда Зіа стала прем’р-міністром, отримавши більшість голосів парламенту. Під час першого строку на посаді Зіа працювала над розвитком освіти, прав жінок та захисту довкілля. Вона домоглася встановлення обов’язкової початкової освіти та безкоштовної середньої освіти для дівчат. Після перемоги BNP на парламентських виборах 2001, жінка зайняла посаду прем’єр-міністра республіки Бангладеш.

У 2006 році журнал Forbes оголосив її 33-ою у списку ста найвпливовіших жінок світу.

Зараз Зія – лідер опозиції в парламенті НРБ.

Читайте також: Україна відстає від арабських країн за кількістю жінок у владі


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено