Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
14 липня, 2013   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Франція. Доба без героїв?

У день Національного свята — річниці падіння Бастилії — французи розмірковують над тим, наскільки потрібні країні герої та кому пасує сьогодні таке визначення.
Франція. Доба без героїв?

“Мої герої?-  чотирнадцятирічний Поль невдоволено підіймає очі від комп’ютера. - Та де їх взяти, ще й французів? Різні спайдермани — американці й не для мого віку. Ти вибач, але Франсуа Олланд до мрій не спонукає”...

Франсуаза, мати Поля, додає, що героїзм виникає в переламні моменти історичного розвитку. “Попит на романтизм виникає в молодих державах, - вважає жінка. - Наша Франція — настільки зріла, щоб не сказати стара країна, що інтереси в неї — як у типової літньої людини: особиста безпека, смачна їжа, цікаве дозвілля... Не ті часи - ось і нема героїв”.

Поза тим, щороку, в день національного свята, “Journal Officiel » - урядове видання Франції — публікує списки нагороджених Орденом Почесного Легіону. До відомих митців, політиків та вчених за кожним разом додається список “анонімів” : звичайних людей, які здійснили у житті неординарний вчинок або виконали шляхетну, хоч і не видовищну місію.

До анонімних кавалерів Ордену Почесного Легіону потрапляють волонтери онкологічних лікарень та селяни, яким вдалося зберегти від зникнення старовинні породи тварин, організатори мережі допомоги самотнім старим та виховатеі сиротинців... “Заявка на меритократію, - коментує правник Роже Дені. - Наша республіканська Франція ніколи повністю не позбулася деяких монархічних маркерів. Певні професії ,— дипломати, адвокати, дослідники, - апріорі мають суспільний престиж, який легко просуває їхніх представників до нагород та відзнак. Але популярність та престиж не є геройством. Це — різні речі.”

Читайте також: Французи мріють про постфеміністичне суспільство

Від часів заснування Ордена Почесного Легіону Наполеоном Бонапартом цю відзнаку дістали понад 93 000 осіб. Не всі з них придадуться на модель до наслідування молодими поколіннями. З-поміж іноземних власників нагороди бачимо Владіміра Путіна та Віктора Януковича. Та й французькі “лицарі” час від часу виявляються потрібними тому чи іншому політикові людьми. Де тут — до висот честі та самоприсвяти заради суспільного блага?

Інший пошуковик героїв для народу — паризький Пантеон.  Усипальниця славетних синів Франції, що так і не стала церквою Святої Женев’єви, надихнула не одне покоління честолюбців та першопроходців. “Зустрінемось у Пантеоні!” - зухвало закликав молодий Бернар Кушнер, засновник організації “Лікарі без кордонів”. Та хіба він один? “Пантеон будувався в ті самі дні, коли розбирали на останні цеглини Бастилію, - наголошує Мішель Кашо, вчитель історії одного з паризьких ліцеїв. - Цей збіг у часі - сублімація доби Французької буржуазної революції. Велич духу замість кайданів, свобода замість свавілля...”

Революційні часи забезпечили французів героями на два з половиною століття. Деякі швидко забронзовіли, навіки прописавшись у підручниках історії. Інші, контраверсійні особистості, - такі, як голова Якобінського клубу Жан-Поль Марат, - зазнали після смерті переїздів з Пантеону та назовні, з висот суспільного визнання до низин колективного засудження.

Читайте також: У Франції загострюється боротьба між правими і лівими екстремістами

Нині у паризькому некрополі зберігають прах семи десятків видатних осіб Франції. “Чи вважати кожного національним героєм? - замислюється Мішель Кашо. - Не просто відповісти. Спочатку треба визначити, хто є нині героєм для нації?  Яскраві особистості, які загинули, захищаючи країну від загарбників? Ті, хто надає почуття причетності до успіху? Моделі бездоганної поведінки? Винахідники та інноватори?”

Паризький часопис “Journal de Dimanche », в співпраці з соціологами, щороку визначає список 50-ти найпопулярніших осіб Франції. За шкалою цієї газети, найбільшою симпатією нині користується ... гуморист та кіонактор Омар Сі, виконавець головної ролі фільму “Недоторкані”. Щоправда, рівно рік тому Омар поїхав із дружиною та чотирма дітьми жити до Каліфорнії. Але від цього популярності не втратив.

Другу позицію тримає Гад Емалех — також гуморист та кіноактор, третю — тенісист та рок-співак Янік Ноах. На четвертому місці за кількістю симпатій —  актор та гуморист Джамель Деббуз, на п”ятому — володар премії “Оскар”, знову кіноактор Жан Дюжарден... Тенденція очевидна: французам подобаються ті, хто здатен розвеселити, хто втілює соціальний успіх, перемоги, талант. Але це — знову не герої в класичному розумінні слова!

“Справжні герої, на мою думку, сьогодні — це керівники французьких підприємств, - каже Давід, інженер у галузі електрифікації. - Ті, хто не тікає з країни, не вивозить виробництва до Китаю чи Марокко, а створює робочі місця, розвиває французьку індустрію, зміцнює репутацію французького виробника... Їх не нагороджують, а лише обкладають новими та новими податками, але такі люди борються та не здаються, бо доля рідної країни їм не байдужа”.

Читайте також: Політична десакралізація Франсуа Олланда

Ось такі буденні міркування у день національного свята. Не сказати б, що французи узгодили всі суперечливі прочитання історії. Але ось так: найбільша тривога нації зосереджена на економічному полі. Тут бачимо і виклики, і ризики, і перевірку на патріотизм. Цей новий героїзм не обіцяє спектаклю. Проте без власного економічного майбутнього що зрілі, що нові держави довго не житимуть.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
  • Спека! Шалена спека! На сонці за +40 °С, і це дуже відчутно. Розмови про відпочинок і море лунають повсюди: «Їдете? Куди? Як?».
    23 липня, Яна Вікторова
  • Система державної підтримки в Росії демонструє дива неефективності. Україна ще має шанс уникнути таких помилок
    23 липня, Катерина Барабаш
  • За понад як 20 років незалежності українці, попри задекларовану в Конституції соборність, все більше замикались по регіональним квартирам. Галичани дивилися на захід, жителі Донбасу на схід, кияни – на Туреччину, Єгипет і Тайланд. Радикально скоротилися внутрішні перельоти, повмирали малі аеропорти. Трансукраїнські потяги долали українські простори за десятки годин, а стан доріг ніяк не сприяв і автомобільному сполученню.
    22 липня, Вадим Войтик
  • Недбальство сепаратистів може спричинити масове отруєння ґрунтових вод і річки Кодема.
    22 липня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено