Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
10 липня, 2013   ▪   Версія для друку

Світ про події в Єгипті: безкомпромісність Мурсі, недемократичність опозиції та погляд крізь «лінзи Заходу»

Після арешту єгипетського президента Мухаммеда Мурсі військовими світ тривожать три основні питання: яким буде подальший політичний розвиток Єгипту, чи стане усунення Мурсі кроком на шляху до демократії та чи варто розглядати дії військових лідерів як злочин проти громадянського суспільства?
Світ про події в Єгипті: безкомпромісність Мурсі, недемократичність опозиції та погляд крізь «лінзи Заходу»

Усунення Мурсі від влади – це логічний розвиток подій з огляду на безкомпромісну та закриту політику колишнього президента Єгипту. Про це йдеться у статті в журналі Foreign Policy.

На думку оглядачів Foreign Policy, позбавлення влади єгипетського президента Мухаммеда Мурсі було передбачуваним через невдалий стиль його політики.

«[…] Основна відповідальність за звільнення Мурсі та важкий стан єгипетської держави лежить на плечах позбавленого влади президента та його «Братів». Примусова відставка обох була неминучою», – стверджує аналітик сайту Майкл Вахід Ханна. На його думку, після отримання посади президента Мурсі, незважаючи на складні політичні, економічні та соціальні проблеми країни, все ж мав нагоду обрати методи керівництва державою, але зробив неправильний вибір. «[…] Його рішення спричинили підвищення поляризації в суспільстві, зруйнувавши громадську довіру та скалічивши державу. Ці рішення були відображенням його неприйняття критики, невизнання ролі опозиції в єгипетському суспільстві – ним, а також "Братами-мусульманами"», – пише Ханна.

Після виникнення протестів, за словами аналітика, «безкомпромісний, ізольований президент вирішив іґнорувати реальність і спрямувати країну на шлях заздалегідь невдалого військового втручання в громадські справи».

Читайте також: Події в Єгипті і місцева «чорна сотня»

Найгіршою помилкою Мурсі, на думку Ханни, була його ізольованість від власного суспільства та сліпа політична самовпевненість: «Простіше кажучи, він не зміг зрозуміти, що його секретна спільнота не мала монополії на Єгипет і що їхня перемога на виборах не була виявом необмеженої довіри населення».

«369 днів влади Мурсі відзначилися браком реформ, що відштовхнуло активістів і реформістів від співпраці з владою, нестачею компромісів, яка блокувала будь-який потенційний внесок учасників попереднього режиму, а також обмеженим, монополістичним стилем управління, який призвів до відчуження усіх політичних сил включно з колишніми ісламістськими союзниками, а саме – партією Аль-Нур, що полишила Мурсі протягом його останніх годин. Його безоглядний підхід до управління викликав відчуження, паралізував управління та призвів до репресій і невдоволень – і опозиція зросла», – підсумовує Ханна.

На думку експерта Європейської ради з міжнародних відносин Деніела Леві, сучасний недемократичний курс єгипетської держави зумовлено не політикою Мурсі, а діяльністю опозиції.

На переконання політичного аналітика Деніела Леві, військовий переворот та позбавлення влади президента Мухаммеда Мурсі були кроком назад для розвитку демократії в Єгипті. За словами експерта, сучасні єгипетські самопроголошені демократи наслідують риторику колишнього голови держави Хосні Мубарака, незважаючи на всі заяви про ненависть до авторитарного лідера.

«Десятиліттями президент Мубарак виправдовував своє недемократичне правління, попереджаючи, що його альтернативою були б жахливі бороди «Братів-мусульман», які топтали б свободу», – пише Леві. Політик, на його думку, настільки глибоко вкоренив цей аргумент у публічних дебатах, що навіть найбільші його противники послуговуються ним.

Та авторитаризм єгипетської опозиції виявляється не лише у словах: «Починаючи з першого дня правління Мурсі та закінчуючи днем 366 (коли було оголошено ультиматум), опозиція активніше, аніж президент, відхиляла розподіл влади та компроміси, наполягаючи на політичній грі з нульовою сумою».

Читайте також: Другий етап революції: Єгипет зробив розворот від ісламізму до демократії

Формула дієвої арабської демократії передбачає поєднання ісламістського та неісламістського демократичних проектів, але, за висловом Леві, «ліберальні секуляристи Єгипту, очевидно, вирішили, що демократичні зміни, які походять від еліти, є пріоритетними щодо повноцінної демократії, яка виділяє частину поля для гри ісламістам». Вони також порушили базові принципи демократії – принцип поваги до народного волевиявлення та принцип невтручання військових у політику: «Якби (повстанський) рух «Тамарод» під час останньої мобілізації проти Мурсі насправді мав 22 мільйони прибічників, про наявність яких заявляли представники руху, вони мали б бути переведені в голоси в рамках парламентських виборів, призначених Мурсі на 2013 рік. Якби для цього були підстави, після того парламентська більшість могла б піддати президента процедурі імпічменту».

«Хтось може заперечити, що це наївно, що результатам виборів не можна довіряти, коли при владі перебувають ісламісти, – каже Леві. – Але такий висновок є і упередженим, і недоведеним. Чи є ймовірність проведення вільних і чесних виборів більшою після того, як військові сили кинули свою довгу тінь на єгипетську політику в такий страшний спосіб? Парламентські вибори були можливим варіантом. Натомість опозиційні групи «Тамароду» та Національного фронту порятунку обрали незаконний військовий переворот як інструмент першого порядку».

Висновок Леві не надто оптимістичний: «Демократія для всіх, окрім ісламістів, у такій країні як Єгипет – країні з великою релігійною спільнотою, країні, в якій «Брати-мусульмани» є популярним, вкоріненим у суспільстві рухом, – заздалегідь приречена на зіткнення з перешкодами та провал».

Die Zeit: «Автори» військового перевороту в Єгипті переймаються власними економічними інтересами, а не інтересами населення.

На думку німецької газети Die Zeit, «національні герої», зусиллями яких у Єгипті здійснено військовий переворот, не зацікавлені у суспільному добробуті. «Генерали піклуються про підприємницьку імперію, що ставить до 40% економіки країни на ваги. Вони – найбільші землевласники на території держави. Вони виробляють усе – від питної води до холодильників, машин та пласких екранів. Військовозобов’язаних громадян використовують на їхніх фабриках як дешеву робочу силу. Вони також не зацікавлені в тому, щоб їхнє корумповане суспільство якимось чином змінилося», – повідомляє газета.

Відповідно, для багатьох військових посадовців – учасників перевороту йдеться насамперед про те, як зберегти власні привілеї, закріпити можливість розкрадання державного майна за своїми групами впливу та вберегти свої прибуткові підприємства від втрат.

«Незважаючи на це, побоювання ісламістської монополії на владу з боку демократичних партій та громадських рухів, поміркованих мусульман і коптських християн є абсолютно виправданими. Але чи новий «Тагрір-альянс» разом з армією та колишніми прибічниками Мубарака краще керуватимуть країною в майбутньому, стане зрозуміло протягом наступних тижнів», – пише Zeit.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Дії військових щодо прибічників Мухаммеда Мурсі неправомірний вияв жорстокості.

Після позбавлення влади ісламістського президента Мухаммеда Мурсі Єгипет перебуває під загрозою хаосу. І арешт політика, і безлад, що почався після цього, отримують у публічному просторі різні, подекуди протилежні оцінки, аналіз яких наведено у Frankfurter Allgemeine Zeitung.

З одного боку, військові лідери оприлюднили пояснення, згідно з яким певне «терористичне угруповання» здійснило спробу захопити будівлю, де утримують Мурсі, під час чого було вбито одного та поранено шістьох солдат, однак не згадується про постріли в неозброєних демонстрантів.

З іншого боку, учасники повстань мають зовсім інше бачення. Вони повідомляють про стрілянину під час вранішньої молитви, наслідком якої стала загибель мирних людей. Представник «Братів-мусульман» Джехад аль-Хаддад вважає такі дії військових спробою навмисного усунення незгодних і злочином проти демонстрантів.

«Обидві версії могли б засвідчувати зерно істини, – зазначають у FAZ. – […] Надійних джерел інформації про розвиток подій немає. Однак саме по собі співвідношення між одним вбитим солдатом і 40 мертвими представниками цивільного населення наштовхує на думку про те, що військові вдалися до застосування неправомірного насилля». 

Згідно з FAZ, давати оцінку завданій єгипетській політиці шкоді ще рано, однак потенціал до подальшого розвитку подій негативний: «Панує небезпечне міжцарів’я, в якому військові сили визначають перебіг подій. Різанина на вулиці Салах-Салем підвищила розгубленість громадянських сил».

Christian Science Monitor: Оцінка політичних подій у Єгипті, а також інших країнах арабського світу не повинна покладатися на універсалізацію західного досвіду демократизації.

«Не розглядайте переворот у Єгипті крізь лінзи Заходу», – закликає Christian Science Monitor. Згідно з інтернет-виданням, інтерпретація останніх подій у єгипетській державі в позитивному ключі – це вияв євроцентризму, небажання зрозуміти ісламський світ крізь призму його власного історичного досвіду.

Це ставить питання про те, «чи можемо ми думати про відносини між релігією та політичним розвитком по-іншому», «чи існують альтернативні способи модернізації, за допомогою яких ісламістські групи також зможуть зробити ефективний внесок у демократизацію».

«Проблеми демократії в мусульманських суспільствах не можна осмислити за допомогою тих самих інтерпретаційних рамок, які постійно використовують для оцінки політики США, – стверджує Christian Science Monitor. – Американці мають обережно ставитися до порівняння, а також оцінки розвинених суспільств у світі країн, що розвиваються». Іншими словами, небезпека неправильного розуміння політичних процесів у сучасних арабських країнах полягає в тому, що мірилом у їх аналізі слугують показники демократичних держав Заходу. Особливо це стосується осмислення нормативної ролі релігії в публічній сфері.

«Ця інтелектуальна проблема пов’язана з природним, але помилковим припущенням про те, що історичний досвід Заходу універсальний, особливо в питаннях релігії та секуляризації. Це оманливе припущення полягає в переконанні, що оскільки Захід – після століть кровопролиття та експериментів – досяг широкого ліберального та секуляризованого консенсусу, такий шлях правильний і для решти світу. Ця сліпа пляма перешкоджає розумінню політичного розвитку мусульманських суспільств, де шлях до демократії потребує часу й не може уникнути релігійної політики»,  – підсумовує Christian Science Monitor.

Washington Times: Після позбавлення Мурсі влади політика США щодо єгипетської держави має три можливі шляхи подальшого розвитку.

Як повідомляє Washington Times, визнання чи невизнання подій, під час яких у Єгипті було заарештовано президента Мурсі, переворотом є «делікатною дилемою» для Сполучених Штатів. Від надання згаданим подіям офіційного визначення залежатиме, чи продовжуватимуть Штати надсилати до арабської країни матеріальну допомогу.

«Ми потребуємо часу для того, щоб переглянути те, що сталося», – сказав прес-секретар Білого дому Джей Карні. А поки що аналітики з Адміністрації президента Барака Обами повідомляють про кілька можливих варіантів розв’язки.

По-перше, Америка може просто припинити надавати Єгипту допомогу, що, на думку експертів, може призвести до припинення тривалої мирної угоди з Ізраїлем. Повна відмова від підтримки Єгипту також зашкодить американським компаніям у сфері безпеки.

По-друге, подіям у Єгипті можуть надати інший статус. Така декларація, ухвалення якої деякі експерти передбачають найближчим часом, вимагатиме від американських політиків офіційного визнання того, що жодного перевороту не було. Зробити таку офіційну заяву буде, на думку юридичного консультанта Джона Б. Беллінджера ІІІ, нелегко.

По-третє, США у відносинах з Єгиптом можуть відмовитися від слідування законам.

Західні, зокрема німецькі, політики вважають військовий переворот у Єгипті небезпечною для демократичного розвитку країни подією. Про це повідомляє Spiegel Online.

«Захід, що презентує власну модель верховенства права та демократії як приклад для арабського світу, не може просто перегорнути сторінку та привітати дії військових», –стверджує сайт Spiegel Online у зв’язку з переворотом у Єгипті. Адже позбавленого влади лідера країни було обрано в легітимний демократичний спосіб – на виборах. На Заході сподіваються, що вплив військових скоро буде обмежено.

Цього тижня міністр закордонних справ ФРН назвав єгипетські заворушення «невдачею для демократії». Політик також висловив прохання, щоб держава якомога швидше повернулася до «конституційного порядку». «Жодну суспільну групу не має бути виключено», – наголосив він, маючи на увазі виключення з процесу демократичного суспільного розвитку.

Згідно зі Spiegel, за дипломатичного сприяння Мурсі німецькі політики сподівалися зробити вклад у справу трансформації єгипетської держави. «Як президент він досяг поваги Заходу – щонайменше у сфері зовнішніх відносин», – повідомляє видання.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Всеправославний Собор на Криті започаткував новий церковний інститут, що діятиме на регулярних засадах
    30 червня, Ганна Трегуб
  • Майже одночасно про старт двох нових ліберальних політичних проектів заявили люди, яких усі очікували побачити в одному човні імені Міхеїла Саакашвілі.
    30 червня, Богдан Буткевич
  • Саміт лідерів країн-членів ЄС, що проходить 28-29 червня в Брюсселі, майже виключно присвячений потенційному виходу Британії з організації
    29 червня, Віталій Рибак
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено