Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Світ про Україну: безкарність правоохоронців, економічний спад і можливість децентралізації

Цього тижня світові ЗМІ звертали увагу на безкарність злочинів, вчинених українськими правоохоронцями, та публікували оцінки розвитку української економіки. Окрім того, їх цікавив успіх підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а також стратегічне значення України для держав Східного партнерства.
Світ про Україну: безкарність правоохоронців, економічний спад і можливість децентралізації

Amnesty International оприлюднила заяву, в якій представники агенції визнали українську систему розслідування злочинів, здійснених посадовцями, недієвою, та закликали українських політиків до її реформації.

Як зазначили експерти Amnesty International, події в селищі Врадіївка вкотре засвідчили необхідність подолання проблему безкарності злочинів, вчинених українськими державними службовцями. Представники організації надіслали президентові Януковичу листа з проханням прискорити створення Державного бюро розслідувань, діяльність якого, згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, має полягати в неупередженому розгляді заяв про злочини, вчинені посадовцями, включно з тортурами та іншими випадками жорстокого поводження.

«Демонстрації у Врадіївці – це чіткий вияв суспільного розчарування та відсутністю віри в наявну систему розслідування злочинів, вчинених державними службовцями. Для встановлення громадської довіри потрібні системні зміни способів розгляду заяв про злочинні дії посадовців», –  зазначає сайт Amnesty International. Експерти організації переконані, що теперішня «атмосфера безкарності» в Україні «підриває принцип, згідно з яким жодна людина, включно з представниками міліції, не стоїть вище за закон». «Лише тоді, коли кожна заява про тортури та інші випадки жорстокого поводження викликатиме оперативну та ефективну реакцію, буде подолано наявну практику безкарності подібних вчинків і відновлено громадську довіру до системи», – підсумовують вони.

Читайте також: Як мешканці Врадіївки вимагали правосуддя

Перешкодою на шляху будь-якого методу вирішення політичних проблем України стоять інтереси сім’ї Януковича, пише політолог Олександр Мотиль у своєму блозі на World Affairs.

«Українська держава з наявною структурою вочевидь недієва. Вона претендує на унітарність і централізованість, однак їй бракує здатності бути унітарною та централізованою. Результатом є султанат Януковича: ієрархічно організований і високоцентралізований спосіб правління, що нездатний прибрати сніг на вулицях Києва», – пише Мотиль.

Він зазначає, що раніше політики з Партії реґіонів стверджували, ніби підґрунтям для успішного функціонування української держави могла б стати децентралізація влади та розподіл її між реґіонами. Однак, пише він, «щойно вони захопили владу в Києві та зрозуміли, що централізація  – це найкоротший шлях до збільшення власного багатства, їхнє прагнення до децентралізації вилетіли крізь вікно, а Янукович-реґіонал став Януковичем-султаном».

Утім, аналітик вважає таку ситуацію загальною тенденцією: «[…] централізація – це не якийсь типово український імпульс. Самі по собі більшість держав у більшості випадків концентрують владу». Протилежну ж ситуацію Мотиль розглядає як кризове явище: «Якщо децентралізація виникає, вона зазвичай є наслідком якоїсь великої кризи, коли порушення наявного ладу можуть просто відбуватися, а можуть видаватися винятковою нагодою, і радикальні рішення здаються прийнятними». 

Мотиль наголошує: децентралізація держави не обов’язково означатиме, що уряд одразу стане відповідальним і демократичним. Він виділяє п’ять наслідків, які, на його думку, матиме децентралізація.

«По-перше, незважаючи на те, що місцеві посадовці зможуть і надалі розкрадати державне майно, вони не зможуть красти стільки ж, як і раніше, адже локальні можливості для розкрадання набагато менші. По-друге, місцеві органи влади, можливо, матимуть більшу мотивацію для здійснення нововведень на тій території, де вони самі більш відомі», – пише Мотиль.

По-третє, зазначає він, «регіональні політики повинні будуть спиратися на малоефективну та обмежену в ресурсах місцеву міліцію, внаслідок чого більше не зможуть застосовувати примус».

Крім того, пише експерт, місцеві посадовці будуть зацікавлені в поліпшенні умов життя у власному оточенні. «І, по-п’яте, якщо місцеві політики отримають більше влади, вони вже не зможуть звинувачувати центр у своїх помилках», – вважає Мотиль.

Водночас, додає він, місцеве населення матиме більший вплив на своїх політиків.

На думку Мотиля, головна перешкода до децентралізації – захоплений центральними політичними авторитетами Київ: «Для сім’ї Януковича відмова від влади означає політичне та економічне самогубство. Шанси на те, що вони розглядатимуть таку альтернативу, можуть виникнути лише в разі великої кризи, що притисне їх до стіни». Інша перепона – побоювання сепаратизму, що панує серед українських політиків. Мотиль вважає такі страхи перебільшеними. На його думку, вони пов’язані з тим, що розпад України вивів би багатьох українських політиків за межі політичної гри, позбавивши їх впливу.

«Незалежно від можливого вирішення проблем України – децентралізації, сепаратизму, демократії, верховенства права, ринкових відносин – єдиною найважливішою перешкодою для будь-яких змін є Партія регіонів. Якщо регіонали відійдуть від політики, Україна матиме шанс. Якщо вони затримаються надовго, країна в кращому разі буде приречена на стагнацію», – підсумовує Мотиль.

Успішне підписання Угоди про асоціацію стане визначальним політичним чинником не лише для України, а й для інших учасників програми Східного партнерства ЄС. Про це пише EurActiv.

EurActiv відзначає, що 3 липня литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічус сказав, що провал підписання Угоди про асоціацію з ЄС небажаний не тільки для України, а й для інших країн – партнерів Євросоюзу.

«Я думаю, що це серйозно підірвало б програму Східного партнерства, підірвало б надійність, успішність цієї програми. Це підірвало б наше бачення Європи – відкритої та вільної», – сказав політик. За його оцінкою, Угода про асоціацію – це не лише «технічні переговори», а й геополітичний процес.

Як повідомив EurActiv аналітик Центру східних студій Вільнюса Лауринас Касчунас, для подальшого існування програми Східного партнерства їй потрібна «історія успіху». Тому позитивний досвід України також бажаний для Білорусі, Молдови, Вірменії, Грузії та Азербайджану.

Читайте також: Про успіхи та невдачі попередніх "хвиль" розширення ЄС

На думку аналітика Центру східних студій у Вільнюсі Лауринаса Касчунаса, підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС залежатиме від вирішення справи Тимошенко та виборів до німецького Бундестагу. Про це пише EurActiv.

«Ми не збираємося одружуватися, ми лише збираємося зустрічатися, – сказав Лауринас Касчунас, – тому я не думаю, що ми маємо очікувати від України надто багато».

EurActiv відзначає, що міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус вважає звільнення Тимошенко не єдиною, але ключовою умовою для успішного підписання Угоди про асоціацію.

«Я звертаюся до моїх українських друзів: ставтеся до цього серйозно. В Європі є уряди, що вважають цю особисту справу символом верховенства права. Вам може це подобатися, може не подобатися, але найкращим шляхом є звільнення цієї хворої жінки, тому що вона потребує медичної допомоги», – заявив литовський міністр.

Він наголосив, що звільнення Тимошенко для багатьох з країн ЄС – обов’язкова вимога, що має бути виконана до підписання Угоди про асоціацію. Політик сказав, що наразі, за його відчуттями, обидві сторони – Україна та ЄС – наближаються до досягнення бажаного, однак «вікно можливостей» не буде відкритим довіку.

Касчунас також зазначив, що ключі до підписання перебувають у руках Німеччини, адже голова уряду ФРН, канцлер Ангела Меркель, ставиться до зближення ЄС з Україною обережніше, аніж інші європейські політики. «Так, я думаю, що ключі перебувають у руках Німеччини, але ми маємо почекати виборів до Бундестагу. Також ключі є в християнських демократів у Європарламенті», – сказав Касчунас. Нагадаємо, що парламентські вибори відбудуться у ФРН у вересні 2013 року.

На запитання, чи передбачає ЄС план «Б» щодо України, Лінкявічус відповів, що використання альтернативного плану небажане, та все ж не є «кінцем світу».

Видання Polityka Globalna.pl коментуючи вступ Хорватії до ЄС зазначає, що новий член фактично вичерпав потенціал ЄС до розширення.

Видання Polityka Globalna.pl коментує вступ Хорватії до ЄС і зазначає, що новий член фактично на певний час вичерпав потенціал ЄС до розширення. Відповідно, переговори з Туреччиною – це лише фарс; Україна наразі сама не визначилася з власною міжнародною позицією та пріоритетами; Швейцарія, Норвегія та Ісландія ніколи й не виявляли бажання приєднатися до ЄС; а країни Балканського півострова настільки не готові до вступу в ЄС, що навіть не варто про них згадувати. Тому наразі ЄС зосередиться на внутрішніх справах.

Читайте також: Європейський Союз "втомився" від розширень

Rzeczpospolita подає три причини, чому Польща каже «Так» угоді про асоціацію.

Виконувач обов’язків редактора видання Rzeczpospolita Анджей Талага називає три причини, чому Польща каже «так» підписанню Угоди про асоціацію. Першою та найважливішою є питання безпеки. Наразі Польща фактично перебуває на межі обох євроатлантичних структур – ЄС і НАТО – та сусідує з недемократичними або напівдемократичними країнами, всередині яких існують ризики втрати політичної стабільності. Відповідно будь-які заворушення в цих країнах можуть вплинути на ситуацію в Польщі, а потім і в ЄС.

Саме тому німці голосували за розширення ЄС на схід і за прийняття Польщі до ЄС. Таким чином Німеччина захистила себе й розділила всі ризики на сході. Тепер вона не лише отримує вигоду від торгівлі з Польщею, а й змогла скоротити армію. Навряд чи це було б можливо, якби Німеччина не межувала з країною – членом ЄС і НАТО. То чому Польща має обирати іншу стратегію щодо України?

Друга вагома причина – врівноваження сил Москви в реґіоні. Спершу царі, а потім Ленін, Сталін і Гітлер наголошували, що міць Росії тісно пов’язана з контролем над українськими землями. Без них ідея російської наддержави просто не має змісту.

З погляду геополітики, що сильніша й вільніша Україна, то слабша Росія, то менший її політичний та економічний вплив на пострадянському просторі. Тож, провадячи східну політику, Брюссель мав би брати до уваги інтереси не лише Москви, як зараз, а й Києва.

Третя причина – демографія. Зі співвідношенням 1,3 дитини на одну жінку та виїздом з країни до 2 мільйонів громадян населення Польщі зменшується. Ця тенденція триватиме, що негативно вплине на пенсійну систему та всю економіку, зменшить суспільну динаміку та інноваційність.

Для підтримки економічного росту потрібні будуть нові громадяни – найкраще, звичайно, з подібною культурою, мовою та зовнішністю. Ідеальними кандидатами є, власне, українці. Що кращими будуть відносини Києва та Брюсселя і що менше існуватиме імміграційних обмежень, то більше шансів, що молоді та динамічні українці захочуть осісти над Віслою.

Відповідно, необхідно таки підписати Угоду про асоціацію. А потім прагнути до ще більшого наближення України до ЄС незалежно від того, чи буде Юлія Тимошенко сидіти у в’язниці та чи відбудеться реформа виборчої системи.

Геополітика не дозволяє припускатися помилок. А тому, якщо України не буде з нами, вона буде з Росією.

Вільнюс використовує ЄС для отримання незалежності від Росії в цілому реґіоні. Така мета виправдовує будь-які методи.

Литва під час свого президентства в ЄС наголошує, що Євросоюз повинен тиснути на Київ у запровадженні демократичних стандартів. Проте зазначає також, що потрібно пам’ятати: у разі невдачі місце лідера в реґіоні знову займе Росія. Литовцям, які прагнуть якомога віддалитися від своїх колишніх окупантів, такий сценарій дуже не подобається. І тоді, коли деякі столиці держав – членів ЄС заявляють, що в Україні не видно застосування демократичних стандартів, Вільнюс вказує на лицемірство в порівнянні демократії в Росії та Україні. Міністр закордонних справ Литви Лінкявічус сказав: «Мені не подобається, що рівень демократії вимірюється доступною кількістю нафти та газу».

Читайте також: Плани Литви щодо подолання газової залежності

У статті в журналі Ost-West Contact німецькі експерти розповіли про причини економічного спаду української економіки, що почався в липні.

У першій половині 2013 року, за даними німецького журналу Ost-West Contact, економічний розвиток України перебував у стані штилю, а в другій половині почне падати. Причиною цього експерти видання називають несприятливе для України поєднання факторів. На їхню думку, застій і спад частково пов’язані із завершенням багатого на інвестиції періоду Євро–2012. Спричинені вони і зменшенням обсягів  промислового виробництва та високою вартістю кредитів, викликаною політикою Національного банку. Ost-West-Contact нагадує і про передвиборчі «подарунки» 2012 року, що завдали збитків державному бюджету, дефіцит якого тоді зріс на 1,2%.

На основі аналізу наявної економічної ситуації в журналі наведено такий прогноз: «Постійно важкі глобальні умови та відсутність імпульсів до розвитку на внутрішньому ринку обтяжуватимуть економіку й у наступні місяці». Експерти видання передбачають спад  ВВП протягом решти 2013 року на 0,5%.

Оптимістично автори Ost-West Contact оцінюють можливості уряду зупинити знецінення гривні. Вони вважають, що у вирішенні цього питання українські політики мають шанс успішно використати можливості міжнародного фінансового ринку завдяки кращому доступу до нього.

Читайте також: Про справдження економічних прогнозів уряду

У дослідженні Standard&Poor’s Україна й Туреччина відзначені як країни, чия економіка надзвичайно чутлива до зменшення зовнішнього фінансування. Про це пише Bloomberg.

За даними рейтингу Standard&Poor’s, Україна й Туреччина найчутливіші до зменшення зовнішнього фінансування серед країн, що розвиваються. Про це повідомляє сайт Bloomberg.

Загалом рейтинг розглядає 40 держав на перехідній стадії розвитку та аналізує їхню економіку за трьома показниками, а саме: 1) потреба в зовнішньому фінансуванні; 2) розмір короткострокового зовнішнього боргу; 3) дефіцит поточного рахунку. За всіма критеріями Україна та Туреччина, згідно з оцінкою Standard&Poor’s, перебувають у першій вісімці рейтингу.

«Що більша залежність економіки від зовнішнього фінансування порівняно з власним грошовим запасом і здатністю формувати валютний резерв, то чутливіша вона до надзвичайно м’якої грошово-кредитної політики урядів, яка наразі переважає у світі», – вважають аналітики рейтингової аґенції Моріц Крамер з Франкфурта та Франк Гілл з Лондона.

Експерти попереджають: «Сучасна непостійність ринку – це нагадування про те, що сприятливі фінансові умови, якими зараз користуються нові ринкові боржники, не обов’язково існуватимуть завжди».

За даними Global Food Security Index, у галузі продовольчої безпеки Україна має дев’ять сильних і три слабкі сторони, посідачи 48 місце серед 107 країн світу.

Згідно з Глобальним індексом у галузі безпеки харчування, Україна посідає 48 місце серед 107 досліджених країн світу. За трьома основними показниками, які беруть до уваги експерти, – наявність, доступність, а також якість і безпечність харчування, Україна посідає відповідно 51, 43 та 44 місця.

Серед сильних сторін України у сфері забезпечення власного населення продуктами харчування названо такі аспекти: низький рівень недоїдання (5%); невелика кількість людей за межею бідності (0,08%); безпечність харчування; змінність продукції сільськогосподарського сектору; достатність забезпечення продуктами харчування; існування соціальних програм із гарантування безпечності харчування; доступ фермерів до фінансування та ін.

З-поміж хиб української харчової промисловості індекс наголошує на таких: корупція (найвищий ризик); низький рівень ВВП ($7,400 на особу); велика частка продуктів харчування у складі витрат домашніх господарств (55,7%).

Перші місця в рейтингу посіли США, Норвегія, Франція, Австрія та Швейцарія. Найгірші показники в Бурунді, Судану, Того, Чаду та Демократичної Республіки Конго.

Росія та Білорусь у рейтингу посідають відповідно 40 та 46 місця. Інші сусіди України – Польща, Угорщина, Румунія та Словаччина – займають 27, 28, 33 та 37 позиції рейтингу.

Читайте також: Про посилення контролю за станом організації харчування дітей


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено