Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 травня, 2013   ▪   Ален Ґіймоль   ▪   Франція   ▪   Версія для друку

Як сланцевий газ змінив США

Ціни на енергію падають, власне виробництво відновлюється, і країна невдовзі стане експортером палива
Матеріал друкованого видання
№ 13 (281)
від 28 березня, 2013
Як сланцевий газ змінив США

Під час першої президентської виборчої кампанії у 2008 році Барак Обама обіцяв зробити ставку на зелену енергетику. Вітряки та сонячні панелі мали стати новими рушіями американської економіки ХХІ століття. Та щойно він прийшов до влади, як усе змінилося. Господар Білого дому різко перетворився на захисника викопної енергії, що годувала США в ХХ столітті й забезпечила їхню потужність.

Є кілька пояснень зміни пріоритетів. Найважливіше – прогрес виробництва сланцевого газу. Американські лідери швидко зрозуміли надзвичайні перспективи, котрі відкриває нове джерело енергії. Воно виявилося не просто додатковим, а навіть найважливішим мотором американського проекту – перспективою його активного розвитку.

Усе почалося 1998-го. Маленька техаська компанія Mit­chell Energy вдосконалила технологію гідравлічного розриву. Відтак стало можливим видобувати газ із тих прошарків скель, звідки його раніше дістати не вдавалося. Піонери цієї технології швидко збагнули, що їм до рук потрапила золота жила.

У 2000 році викачування сланцевого газу не перекривало й 1% американського газового ринку. На 2010-й його обсяги дійшли до 20%. За прогнозами уряду США, в 2035 році 46% газу в країні одержуватимуть саме завдяки гідравлічному розриву. Перспективи вражаючі. На дум­­ку фахівців із Міжнародного агентства енергетики (IEA), вже 2035-го Сполучені Штати можуть стати одним із найбільших виробників блакитного палива в світі нарівні з Росією.

Читайте також: Третя газова революція

10 років поспіль використання газу в Америці порівняно з іншими енергоресурсами постійно зростає, бо падає ціна на нього (див. Сланцевий шок). Для тамтешніх споживачів він став усемеро дешевшим за нафту. Із побудовою газових електростанцій ціни на струм також зменшуються. Підприємства швидко переобладнують своє устаткування під новий вид енергії. Далі черга за приватними споживачами. Найбільша залізниця країни, BNSF, власність мільярдера Воррена Баффета, вже переобладнала під газ свої 7 тис. локомотивів. І це символічно, адже вона є другим у Штатах споживачем дизельного пального відразу після армії.

Подешевшання енергії має ще й інші наслідки. Воно спонукає виробників знову інвестувати у США замість вкладати гроші в заводи в Азії. Три гіганти – Boeing, Caterpillar та GE – вже подали приклад для наслідування. У певних галузях промисловості, як-от у продукуванні добрив або в чорній металургії, витрати на струм становлять до 30% вартості продукції. Випускати американське стає дедалі дешевше. А тоді як заробітна плата китайських робітників зростає на 15% за рік, це й поготів цікаво.

У серпні 2011-го було здійснено дослідження, яке багатьох шокувало. Його автор – відома аналітична структура Boston Consulting Group (BCG). Розвідка під назвою «Зроблено в Америці. Знову» доводить, що до 2015 року виробляти у Сполучених Штатах буде лише на 15% дорожче, ніж у Піднебесній, з огляду на збільшення платні в останній та здешевлення енергії у США. Досить вагомий аргумент, щоб переконати американського підприємця вкладати гроші у себе вдома.

Газпрому довелося заморозити розробку Штокманського родовища в Баренцовому морі, бо половина газу звідти була планована на американсь­кий ринок

Звичайно, ще зарано стверджувати, що дуже швидко Сполучені Штати знову стануть потужною індустріальною державою. Ми не скоро ще побачимо iPhone made in USA. Але, що очевидно, занепад виробництва в Америці спиняється. Країна мала 20 млн найманих працівників у 1980-му. 2010-го показник зменшився до 11,5 млн. Проте вже 2011-го зріс до 12 млн – виключно завдяки сланцево­­му газу, що дав змогу, за інформацією кабінету Deloitte, створити 400 тис. нових робочих місць.

Інший ефект – Сполучені Шта­­ти швидко мають перетворитися на експортера газу. Це мусить докорінно змінити ситуацію на планетарному ринку. Вже нині сама перспектива сприяє падінню світових цін. Усі ті, хто, як Росія, сподівався заробити багато грошей, експортуючи газ до США, змушені переосмислити свої плани. Газпрому довелося заморозити розробку Штокманського родовища в Баренцовому морі, бо половина газу звідти була планована на американсь­кий ринок.

Читайте також: Газпром маскує слабкість

Сланцевий газ спричинився й до змін у зовнішній політиці Сполучених Штатів. Відтоді як американці зменшили свою залежність від Саудівської Аравії, взаємини між Вашингтоном та Ріядом перестали бути стратегічними. США запрацювали над відновленням власної енергетичної незалежності.

Отже, розвиток виробництва сланцевого газу підштовхнув до справжньої революції. Але й це не все: за нею, з видобутком сланцевої нафти, яку можна вибирати зі скель за схожою технологією, настане ще одна. У 2017 році Америка стане першим світовим виробником нафти, випередивши Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати. Перспективи радше приваблюють більшість її громадян, ніж насторожують. Але є і опоненти. Наприклад, кілька відомих митців на чолі з Йоко Оно та її сином Шоном Ленноном, об’єднавшись у групу «Артисти проти методу гідравлічного розриву», записали кліп, у якому вимагають припинити розробку гігантського родовища «Марселлус-Шелл» у Пенсильванії. У ролику знялися Сьюзан Сарандон, Том Вайт та Леді Ґаґа.

Громадські організацїї та міс­­цеві депутати також кажуть про екологічну шкоду від застосування гідравлічного розриву. Цей метод потребує великої кількості води, аби залити свердловину й розбити скелю. І навіть гірше: передбачає застосування токсичних речовин, як-от бензолу та свинцю, котрі можуть потрапити до ґрунтових вод. Видобувні підприємства запевняють громадськість, що технології весь час удосконалюються і уникати шкоди реально. Але екологи занепокоєні ще й викидами в атмосферу, які можуть бути причиною почастішання захворювань на рак у прилеглих до розробок зонах.

Протестів виявилося зама­­ло, щоб зупинити експлуатацію. Причина проста: у Сполучених Штатах надра належать власникові земельної ділянки. Йому цілком може бачитися вигідним пустити до себе підприємців за добрі гроші. Водночас у Європі він володіє лише поверхнею. Отже, від появи бурильного устаткування не бачить нічого, крім негараздів для себе.

Окрім того, дуже може бути, що сланцеві розробки стануть причиною численних позовів, коли в довготерміновій перспективі справді виявляться згубні наслідки. Хоча нові газові компанії за рахунок своїх захмарних прибутків, мабуть-таки, щедро заспокоять невдоволених. На то­­му вибудувано систему в Америці. Ця країна впродовж усієї своєї нетривалої історії постійно заново винаходить себе. Рушієм наступного періоду розвитку стає сланцевий газ. Жоден впливовий політичний лідер не наважився постати проти цієї перспективи.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено