Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Мати справу з двома Росіями

Нині з’являються дві Росії – одна хоче свободи і процвітання, інша зосереджена на патріотизмі і популізмі.
Мати справу з двома Росіями

В першій люди можуть їздити за кордон, купувати і продавати будинки і безпечно зберігати свої гроші в банках. В іншій Росії Владімір Путін душить інакомислення, говорить про протиракетну загрозу НАТО і прагне затягти колишніх радянських сусідів в нерівний Євразійський союз. Потрібна нова дипломатія, яка б ефективно мала справу з обома Росіями.

Перша Росія модернізується. У 2011 році за валютним паритетом вона стала шостою найбільшою економікою світу. Валовий національний дохід на душу населення становив приблизно $20 тис, що відповідає рівням країн-членів Євросоюзу Польщі і Угорщини. Багатші люди часто володіють іноземною власністю або відсилають дітей за кордон на навчання.

У деяких галузях Росія співпрацює з Заходом. Вона полегшує переправку сил НАТО до Афганістану, підтримує окремі санкції щодо незаконної ядерної програми Ірану і запускає ракети на міжнародну космічну станцію. Росія також уклала нову угоду про стратегічне озброєння з Америкою.

Друга Росія рухається в зворотному напрямку. Вона повертається до більш державницького і авторитарного минулого і відходить від ідеалів громадянських свобод та верховенства права. Радянський Союз не збираються відновити, але групи, які виступають за побудову демократії, зазнають нападів, дисидентів кидають у психіатричні лікарні, а юстиція зазнає політичної фальсифікації. Росія знаходиться на 142 сходинці з 179 країн в Індексі свободи преси, складеному «Репортерами без кордонів».

Захід повинен використати різні стратегії у відносинах з кожною з двох Росій, визнавши, що поки що при владі знаходяться «патріотичні» сили, але їх все більше витісняють урбанізовані і освічені сили.

Нові еліти цінують зростаючі економічні та глобалізаційні зв’язки. А тому Захід повинен закликати Росію дотримуватися правил Світової організації торгівлі, що мало би підвищити конкурентоспроможність економіки Росії. Остання угода зі США щодо прав на інтелектуальну власність допоможе забезпечити, щоб Росія отримала прибуток від своїх високотехнологічних секторів економіки. У Арктичній Раді Москва співпрацює, щоб збільшити економічні можливості, в той же час захищаючи довкілля.

Разом з тим енергетична конкурентоспроможність Росії знижується через державне втручання. Надання більших можливостей західним інвесторам і технологіям для розробки складних родовищ допоможе Росії відновити імпульс для зростання експорту. У цьому сенсі визначальним може стати спільний бізнес Exxon Mobil і Роснефти в Арктиці.

Дипломатія з другою Росією повинна керуватися довгостроковою зацікавленістю Заходу у внутрішній лібералізації і справедливому ставленні до інших. Захід повинен відродити принципи демократії з прав людини радянської ери, такі як публічні заяви проти репресій та обговорення індивідуальних випадків репресій на високому рівні. Захід занадто слабко реагував на систематичні порушення прав людини на Північному Кавказі. Але люди з-за меж країни мало чого можуть зробити для просування реформ в Росії крім як через особистісне спілкування та інтернет-зв'язок. Кремль припинив дію програм U.S.A.I.D., але форум громадянського суспільства Росія-ЄС залишається корисним.

Фінансовані з-за кордону мужні групи, такі як «Голос», який спостерігає за виборами, стикаються з переслідуваннями або закриттями. Співпраця з питань ядерної безпеки утруднена; Москва скасувала програму Нанна-Лугара.

У міжнародному сенсі Росія щосили намагається зберегти свою ідентичність великої держави, навіть якщо її затьмарюють більш динамічні частини світу такі як Східна Азія. Але вперта підтримка сирійського режиму заплямувала престиж Росії, а залякування сусідів позбавило її друзів чи союзників.

Хоча це і не легко, але Захід робить кроки з протидії занепаду Росії. У грудні тодішній Державний секретар Гілларі Клінтон висловилась проти спроб «повторної радянізації» сусідів через затягування до Євразійського економічного союзу. Захід також закликав Грузію покращити відносини з Росією і допоміг їй уникнути повторення вторгнення 2008 року. Захід допомагає виробникам енергії з Каспійського регіону, підтримуючи різні експортні шляхи до Туреччини, портів Чорного моря та Китаю.

Росія, що занепадає, може стати власним найбільшим ворогом. Минулого року на самі ЄС Путін назвав «нецивілізованими» пропозиції, за якими до російських енергетичних активів у ЄС ставились би так само як до активів інших виробників енергоносіїв. Закон, що забороняє всиновлення американцями російських дітей, багато з яких сироти з особливими потребами, викликав тривогу. Він був задуманий як відповідь на нещодавній акт Магнітського США, який забороняє в’їзд у США та користування її банківською системою росіянами, котрі здійснюють грубі порушення прав людини. На цьому фронті, на увагу заслуговує зменшення кількості західних самітів за участі Путіна та кроки ЄС до власного акту Магнітського.

Втілюючись у прагматичних, але принципових підходах подвійна дипломатія сприятиме співпраці з Росією у сферах спільних інтересів і в той же час підніме дух тих, хто прагне до демократії та поваги прав людини.

© The New York Times  

Про авторів:

Деніс Корбой, запрошений старший науковий співробітник Королівського коледжу в Лондоні, служив в якості посла Єврокомісії в Грузії та Вірменії.

Вільям Кортні був послом США в Казахстані і Грузії і спеціальним помічником президента з питань Росії, України та Євразії.

Кеннет Яловіц служив в якості посла США в Білорусі та Грузії


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Громадські ініціативи у невеликих містах Донбасу поступово набирають сили. Однак на заваді процесу стоять дві головні проблеми: опір місцевої влади та бажання молоді змінити місце проживання.
    27 липня, Андрій Голуб
  • 26 липня у Святошинському райсуді відбулися допити експертів-криміналістів, які досліджували кулі, знайдені на місці розстрілів майданівців у 2014 році. Головне питання, яке мали пояснити експерти: чому в різний час вони дійшли абсолютно протилежних висновків.
    27 липня, Андрій Голуб
  • Не минуло і двох тижнів після терористичного акту в Ніцці, як Францію вразив несподіваною дикістю новий злочин: безпосередньо під час служби Божої, вранці в католицькій церкві неподалік від Руану двоє молодиків, на очах у пастви, перерізали горло 86-річному священикові. Вбивство знімалося на відео. Відповідальність за скоєне взяла на себе Ісламська Держава.
    27 липня, Алла Лазарева
  • Як живе обласний центр з новою українською назвою
    26 липня, Світлана Орел
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про чорний ринок зброї в Україні, смерть Павла Шеремета, хресну ходу Московського патріархату та військові навчання біля берегів Одеси
    26 липня, Віталій Рибак
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено