Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 січня, 2011   ▪   Жанна Безп’ятчук   ▪   Версія для друку

Про що не пише «Советская Белоруссия»

Академік Аляксандр Вайтовіч про масові репресії в Білорусі та зміну курсу Аляксандра Лукашенка
Матеріал друкованого видання
№ 3 (168)
від 21 січня, 2011
Про що не пише «Советская Белоруссия»
УКРІНФОРМ
Представники старшого покоління білоруських політиків і вчених сьогодні не мовчать. Станіслав Шушкевич, екс-голова Республіки Білорусь, який підписував Біловезьку угоду 1991 року, назвав дії Аляксандра Лукашенка державним тероризмом. Академік, екс-прези­дент Національної академії наук Білорусі (1997–2001) та екс-голова Ради Республіки (Верхня палата) Національних зборів Білорусі (2000–2003) Аляксандр Вайтовіч також різко засудив переслідування й репресії. Тиждень мав змогу з ним поспілкуватися.  

У. Т.: Як ви оцінюєте події 19 грудня та все, що відбувається в Білорусі впродовж останнього місяця? 

– На мій погляд, влада на останніх виборах, судячи з усього, отримала набагато менше голосів, ніж на попередніх. І це стало рушієм її дій, адже вона хоче зберегти себе та свій вплив у Білорусі шляхом нагнітання страху й жорстоких репресій.

У. Т.: Політична опозиція й громадські організації Білорусі ніколи не приховували, що їх підтримують Польща, Швеція, Німеччина, інші західні країни. Чому раптом сьогодні це використовується як привід звинувачувати їх у чомусь? Про це ж ідеться у викривальних матеріалах, які друкує «Советская Белоруссия». 

– Ситуація дещо складніша. Раніше Лукашенка та його органи заявляли, що громадянська компанія «Говори правду» фінансується за рахунок російських ресурсів. У тих самих пасквілях, які нині публікуються в газеті «Советская Белоруссия», йдеться, що всі ресурси переправлялись із Заходу. І взагалі, там така нісенітниця. Це доволі дивно, що Аляксандр Лукашенка так розвернувся на 180 градусів, тобто раніше казав, що гроші надходять із Росії, а тепер заявляє, що із Заходу. Як на мене, це просто його ігри. Він зрозумів, що західні країни зайняли принципову позицію і не поступляться, якщо не звільнять усіх, кого було ув’язнено 19 грудня й після того. І тому дійшов висновку, що потрібно загравати з Росією й показувати їй, що основний організатор того, що відбулося в Білорусі, – Захід. Так я розумію його тактику. 

У. Т.: Три роки тому ви казали, що шлях ринкових реформ та інтеграції в глобальну економіку для Білорусі вже неминучий. Які економічні ресурси дають змогу сьогодні режиму Аляксандра Лукашенка відмовлятися від діалогу із Заходом?

– Для Аляксандра Лукашенка найважливіше – зберегти свою владу. Заради неї він піде на все. Це перша й основна причина, яка визначає всі його дії. Усе решта – вторинне. Усі інші питання вирішуються залежно від цього. Звісно, Білорусі потрібно вписуватися у світову економіку, в глобальний поділ праці. Ми все одно до цього прийдемо. 

У. Т.: У Європарламенті, ПАРЄ, а згодом Європейській Раді ЄС розглядатиметься білоруське питання. Які санкції, на вашу думку, проти білоруських можновладців допомогли б звільнити політв’язнів? 

– Те, що трапилося в Білорусі, – це свавілля та жорстокість влади у ставленні до звичайних людей. На мою думку, треба застосувати максимум санкцій проти влади за умови, що питання їх уведення може бути переглянуте лише після звільнення всіх заарештованих. 

У. Т.: У 2006 році Захід уже запроваджував санкції проти білоруських можновладців. Вони були ефективними? 

– Ті санкції не були ефективними, тоді була інша ситуація. Основні дотації Білорусь отримувала від Росії. Хоча нині вони частково збереглися. Політики Заходу зробили щодо санкцій багато заяв. Поживемо – побачимо. 

У. Т.: Що означають довгі черги громадян під білоруськими відділками КДБ і міліції?

– Влада поставила за мету притягти до відповідальності всіх, хто вийшов на площу. Тепер вона це робить таким чином: зібрано всі телефонні дзвінки, які здійснювалися з площі під час подій 19 грудня. І всіх власників цих мобільних номерів запрошують на «бесіди» до КДБ та міліції. Мета – тиснути на всіх, хто там був присутній. Це фактично масові репресії. Відраховують з університетів студентів. Деяких людей калічать. Приміром, зламали ногу дівчині, написавши в історії хвороби, що це побутова травма, хоча її побили міліціонери, запросивши на таку «розмову». Це спосіб залякування всіх тих, хто на площу не виходив. Багатьох журналістів затримують, приходять додому, незрозуміло з якого дива. Так само невідомо, чому заарештували Анатоля Лябєдзька, голову Об’єднаної громадянської партії, який був удома під час тих подій. Чому заарештували Ірину Халіп, яка пішла з чоловіком Андреєм Саннікавим, не захотіла одного відпускати. Вона що, політичний діяч? Вона щось організовувала? Ірина – звичайна журналістка, яка писала про політику. Ще не відбувся суд, їхня вина не визнана. Але вже приходять до дитсадка й намагаються вжити якихось заходів щодо опіки над їхнім трирічним сином. Це схоже на свавілля 1937 року, коли до в’язниць запроторювали чоловіка, дружину, а дітей відправляли до дитбудинків. 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено