Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 січня, 2011   ▪   Жанна Безп’ятчук   ▪   Версія для друку

Про що не пише «Советская Белоруссия»

Академік Аляксандр Вайтовіч про масові репресії в Білорусі та зміну курсу Аляксандра Лукашенка
Матеріал друкованого видання
№ 3 (168)
від 21 січня, 2011
Про що не пише «Советская Белоруссия»
УКРІНФОРМ
Представники старшого покоління білоруських політиків і вчених сьогодні не мовчать. Станіслав Шушкевич, екс-голова Республіки Білорусь, який підписував Біловезьку угоду 1991 року, назвав дії Аляксандра Лукашенка державним тероризмом. Академік, екс-прези­дент Національної академії наук Білорусі (1997–2001) та екс-голова Ради Республіки (Верхня палата) Національних зборів Білорусі (2000–2003) Аляксандр Вайтовіч також різко засудив переслідування й репресії. Тиждень мав змогу з ним поспілкуватися.  

У. Т.: Як ви оцінюєте події 19 грудня та все, що відбувається в Білорусі впродовж останнього місяця? 

– На мій погляд, влада на останніх виборах, судячи з усього, отримала набагато менше голосів, ніж на попередніх. І це стало рушієм її дій, адже вона хоче зберегти себе та свій вплив у Білорусі шляхом нагнітання страху й жорстоких репресій.

У. Т.: Політична опозиція й громадські організації Білорусі ніколи не приховували, що їх підтримують Польща, Швеція, Німеччина, інші західні країни. Чому раптом сьогодні це використовується як привід звинувачувати їх у чомусь? Про це ж ідеться у викривальних матеріалах, які друкує «Советская Белоруссия». 

– Ситуація дещо складніша. Раніше Лукашенка та його органи заявляли, що громадянська компанія «Говори правду» фінансується за рахунок російських ресурсів. У тих самих пасквілях, які нині публікуються в газеті «Советская Белоруссия», йдеться, що всі ресурси переправлялись із Заходу. І взагалі, там така нісенітниця. Це доволі дивно, що Аляксандр Лукашенка так розвернувся на 180 градусів, тобто раніше казав, що гроші надходять із Росії, а тепер заявляє, що із Заходу. Як на мене, це просто його ігри. Він зрозумів, що західні країни зайняли принципову позицію і не поступляться, якщо не звільнять усіх, кого було ув’язнено 19 грудня й після того. І тому дійшов висновку, що потрібно загравати з Росією й показувати їй, що основний організатор того, що відбулося в Білорусі, – Захід. Так я розумію його тактику. 

У. Т.: Три роки тому ви казали, що шлях ринкових реформ та інтеграції в глобальну економіку для Білорусі вже неминучий. Які економічні ресурси дають змогу сьогодні режиму Аляксандра Лукашенка відмовлятися від діалогу із Заходом?

– Для Аляксандра Лукашенка найважливіше – зберегти свою владу. Заради неї він піде на все. Це перша й основна причина, яка визначає всі його дії. Усе решта – вторинне. Усі інші питання вирішуються залежно від цього. Звісно, Білорусі потрібно вписуватися у світову економіку, в глобальний поділ праці. Ми все одно до цього прийдемо. 

У. Т.: У Європарламенті, ПАРЄ, а згодом Європейській Раді ЄС розглядатиметься білоруське питання. Які санкції, на вашу думку, проти білоруських можновладців допомогли б звільнити політв’язнів? 

– Те, що трапилося в Білорусі, – це свавілля та жорстокість влади у ставленні до звичайних людей. На мою думку, треба застосувати максимум санкцій проти влади за умови, що питання їх уведення може бути переглянуте лише після звільнення всіх заарештованих. 

У. Т.: У 2006 році Захід уже запроваджував санкції проти білоруських можновладців. Вони були ефективними? 

– Ті санкції не були ефективними, тоді була інша ситуація. Основні дотації Білорусь отримувала від Росії. Хоча нині вони частково збереглися. Політики Заходу зробили щодо санкцій багато заяв. Поживемо – побачимо. 

У. Т.: Що означають довгі черги громадян під білоруськими відділками КДБ і міліції?

– Влада поставила за мету притягти до відповідальності всіх, хто вийшов на площу. Тепер вона це робить таким чином: зібрано всі телефонні дзвінки, які здійснювалися з площі під час подій 19 грудня. І всіх власників цих мобільних номерів запрошують на «бесіди» до КДБ та міліції. Мета – тиснути на всіх, хто там був присутній. Це фактично масові репресії. Відраховують з університетів студентів. Деяких людей калічать. Приміром, зламали ногу дівчині, написавши в історії хвороби, що це побутова травма, хоча її побили міліціонери, запросивши на таку «розмову». Це спосіб залякування всіх тих, хто на площу не виходив. Багатьох журналістів затримують, приходять додому, незрозуміло з якого дива. Так само невідомо, чому заарештували Анатоля Лябєдзька, голову Об’єднаної громадянської партії, який був удома під час тих подій. Чому заарештували Ірину Халіп, яка пішла з чоловіком Андреєм Саннікавим, не захотіла одного відпускати. Вона що, політичний діяч? Вона щось організовувала? Ірина – звичайна журналістка, яка писала про політику. Ще не відбувся суд, їхня вина не визнана. Але вже приходять до дитсадка й намагаються вжити якихось заходів щодо опіки над їхнім трирічним сином. Це схоже на свавілля 1937 року, коли до в’язниць запроторювали чоловіка, дружину, а дітей відправляли до дитбудинків. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.
    31 серпня, Роман Малко
  • Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
    31 серпня, Маріанна Кіяновська
  • Тиждень.ua поговорив із двома узбецькими правозахисницями Надєждою Атаєвою та Умідою Ніязовою про можливість зміни еліт в Узбекистані, наступників Іслама Карімова та роль Кремля у цьому виборі
    31 серпня, Ольга Ворожбит
  • Хронічні екологічні проблеми Маріуполя вийшли на гора якраз напередодні візиту президента до міста
    31 серпня, Дарина Феденко
  • В ухвалених парламентом Республіки Польща постановах (Постанова Сенату від 7 липня 2016 р. та Постанова Сейму від 22 липня 2016 р.) польські парламентарі продовжили односторонній перегляд спільної політичної оцінки польсько-українського конфлікту під час Другої Світової війни, яку було раніше погоджено в низці важливих українсько-польських документів, зокрема таких як:
    30 серпня,
  • Завдяки чому модернізують Збройні сили. На що здатні вітчизняні виробники
    30 серпня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено