Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 січня, 2011   ▪   Спілкувалася: Натіа Орвелашвілі   ▪   Версія для друку

Завоювати довіру

Результат радикальної судової реформи в Грузії – об’єктивний суд без корупції
Матеріал друкованого видання
№ 2 (167)
від 14 січня, 2011
Завоювати довіру
Георгій Абдаладзе
Одним із наслідків Революції троянд у Грузії стала реформа, яка викорінила корупцію в судах. Феміді створили всі умови для того, щоб якісно та об’єктивно розглядати справи. Але, на думку голови Верховного суду країни Константіна Кублашвілі, з яким спілкувався Тиждень, для вдосконалення системи треба зробити ще кілька кроків.

Критерії успіху

У. Т.: Як просувається реформування судочинства?

– Після Революції троянд ми провели величезну роботу. Судова реформа почалася 2004 року, і я можу оцінити її за п’ятьма критеріями. По-перше, суд став доступним для народу. Для цього ми цілком змінили судову структуру й створили у першій інстанції магістратні суди, які функціонують у кожному населеному пункті. Паралельно заснували великі міські та районні суди, де розглядають основні процеси. За допомогою великих регіональних судів у першій інстанції ми змогли досягти спеціалізації суддів, тобто кожен суддя тепер розглядає справи за своєю спеціалізацією: кримінальні, цивільні, адміністративні. Таким чином він стає професіоналом у конкретній галузі та якісніше й швидше розглядає справу. 

Швидкість та оперативні­­сть – це другий критерій реформи. У нас найкращі часові терміни розгляду справ у Європі. Будь-яка справа від першої до останньої інстанції проходить у нас за 15–18 місяців. Наступний критерій – однорідність рішень суду. Ми поділили судочинство на три інстанції: перший, апеляційний та верховний. Після розгляду справи в першій інстанції у разі її оскарження апеляційний суд візьметься тільки за ті питання, які були суперечливими в першій інстанції, а Верховний суд, своєю чергою, обговорить те, що не вдалося узгодити в апеляційному.  

У. Т.: Отже, більша частина населення вірить рішенням судів?

– Звісно, більше немає корупції (щоб хтось оскаржував рішення, сподіваючись купити виправдальний вирок). Рішення відповідають практиці, справи розглядають кваліфіковані, спеціалізовані судді. Ми заснували вищу школу юстиції, яка готує суддів і щомісяця проводить тренінги. Коли змінюється законодавство чи встановлюється нова практика, судді послідовно з ними ознайомлюються. Це четвертий критерій. А п’ятим є об’єк­­тивність. Згідно зі статистикою грузинський суд справедливий і населення йому довіряє – 80–90% справ не оскаржують у вищих інстанціях. З грудня 2009-го по жовтень 2010-го було проведено три опитування, і їхні результати засвідчили, що довіра до суду з боку суспільства значно зросла. Якщо в 2005 році довіряли 20–25%, то тепер – 60%.

Боротьба з корупцією

У. Т.: Судова система Грузії була корумпована. Як вдалося вирішити цю проблему?

– Реформи проводилися, щоб з усіх державних органів викорінити корупцію. Це була важка й тривала праця, але державна антикорупційна політика дала свій результат. За факт отримання хабара було затримано 15 суддів. 

У. Т.: Для викорінення корупції вистачило арешту 15 суддів?

– Ми взагалі звільнили систему від корумпованих людей і укомплектували її новими професійними суддями, мотивованими працювати чесно. Держава не має жалю до корумпованих суддів, поліцейських та прокурорів. Дуже багато хто сам написав заяву й пішов. Залишилася мала частка тих, хто працював добросовісно. За п’ять років було призначено 160 нових суддів. На сьогодні судова система складається з 250–260 осіб і працює справно. Крім того, ми змінили законодавство так, щоби у суду була можливість швидко розглядати справи. Бюджет судової системи зріс майже втричі – з 15 млн ларі ($8,6 млн) 2005 року до теперішніх 40 млн ($22,9 млн). Ми підвищили суддям зарплату. Тепер суддя першої інстанції щомісяця отримує 2500 ларі ($1500).

Судові новації

У. Т.: Нещодавно ви почали практикувати систему присяжних засідателів. Як вона працюватиме і наскільки виправдає себе в такій маленькій країні, як Грузія?

– Дослідження засвідчили, що народ хоче брати участь у здійсненні правосуддя. Перші два роки інститут присяжних засідателів працюватиме тільки в Тбілісі й тільки за однією статтею: навмисне вбивство за обтяжуючих обставин. Через два роки він пошириться на всю Грузію, і ми додамо ще дві статті: зґвалтування та навмисне вбивство у стані сильного душевного збудження. Ми врахували те, що в Грузії ці злочини скоюють дуже рідко. Щороку суд розглядає 25–30 справ за статтею навмисне вбивство за обтяжуючих обставин. За такої кількості справ ми легко можемо викликати присяжних засідателів, відібрати їх та організувати процес.

У. Т.: Як відбирають засідателів?

– Ми вибираємо їх із виборчого списку за принципом випадковості. Кожна людина може стати присяжним засідателем – це громадянський обов’язок (як призов до армії), і суспільство поставилося до цього з розумінням. 12 присяжних виносять вирок – чи винний підсудний. Якщо 5 із 12 скажуть, що підсудний невинний, його звільняють із зали суду. Важливо, що вердикт про невинність не оскаржують.

У. Т.: Одним із результатів реформи є те, що суддів призначають на посаду аж до пенсійного віку. Чому запроваджено цю норму?

– У кожній демократичній країні прийнято, що судді, призначені практично пожиттєво, до пенсійного віку почуваються стабільно й вільно від впливів. Це гарантія їхньої об’єктивності. Суддя працює добросовісно. Звісно, це не означає, що в разі порушення закону його ніхто не чіпатиме. 2008 року ми ухвалили закон, згідно з яким комунікація із суддею заборонена. Хоч би кого представляє людина і хоч би яку посаду обіймає, якщо вона зателефонує судді щодо конкретної справи, останній має право оштрафувати її та повідомити про це голову Верховного суду чи Раду юстиції.

У. Т.: Часто телефонують суддям?

– Того самого 2008 року було п’ять випадків. Зрозуміло, що таке було й до цього. Адвокати, прокурори, члени парламенту, чиновники впливали на суддю, але після ухвалення закону цього практично немає.

Однак рано казати, що в нас ідеальна судова система. Ми хочемо цілковито позбутися тих порушень, які ще трапляються. Після того як набере чинності новий Кримінально-проце­суаль­ний кодекс із системою присяжних засідателів, як завершимо програму електронного судочинства, яка зробить суд про­­зорішим, можна буде судити про досконалість грузинського правосуддя.

Біографічна нота

Константін Кублашвілі

Народився 1973 року в місті Ткібулі. У 1995-му закінчив факультет міжнародного права та міжнародних відносин Тбіліського держ­універси­тету, згодом працював у Центрвиборчкомі та юридичному департаменті парламенту. 

У 1998–2000 роках навчався в Ганноверському університеті, де захистив докторську дисер­­та-
цію. 

У 2000– 2002-му був заступником міністра юстиції Грузії. На початку 2004 року став директором Фонду розвитку і реформ, метою якого була боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади. 2005-го очолив Верхов­ний суд країни.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено