Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 жовтня, 2012   ▪   Жанна Безп’ятчук   ▪   Версія для друку

Після Смоленська. Нові деталі розслідування загибелі Леха Качинського

Результати нового розслідування причин трагедії, в якій загинули президент Лех Качинський та інші польські високопосадовці, свідчать про ймовірність вибухів на борту літака
Матеріал друкованого видання
№ 39 (256)
від 27 вересня, 2012
Після Смоленська. Нові деталі розслідування загибелі Леха Качинського

«28 місяців після Смоленська» – так називається доповідь робочої групи польського парламенту, яка висунула відмінну від офіційної версію авіакатастрофи, що стала 2010 року причиною загибелі президента Леха Качинського. Розслідування проводить група у складі понад 140 сенаторів та депутатів Сейму. Більшою мірою її ототожнюють із партією «Право і Справедливість» (ПіС), до якої належав загиблий державний лідер. В історії однієї з найрезонансніших трагедій десятиліття не розставлено ні всіх крапок над «і», ні фінальних розділових знаків.

Недовіра до Росії

«Ми почали ці слідчі дії, бо від самого початку інформація, поширювана урядовими органами, зокрема комісією з розслідування авіакатастрофи на чолі з міністром внутрішніх справ Єжи Міллером, а також прокуратурою, була дозованою, обмеженою, це могло заплутати польську державу та громадську думку, – пояснює Тижню голова робочої групи, депутат Сейму від ПіС Антоні Мацеревич. – Доволі швидко виявилося, що як прокуратура, так і комісія пана Міллера некритично повторюють те, що говорить російська сторона, навіть не перевіряючи». Крім того, наш співрозмовник спростовує інформацію, мовляв, польські лікарі й слідчі брали участь в експертизі тіл загиб­лих. А ще він переконаний: розслідування причин смоленської трагедії на місці подій від початку мала здійснювати двостороння польсько-російська комісія. Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію покладає завдання розслідувати авіакатастрофу на владу тієї країни, на території якої вона сталася. Але в ПіС звертають увагу на те, що літак Леха Качинського був військовим. Відповідно, обставини його загибелі мали розслідувати на основі двосторонніх домовленостей, які існували між Варшавою та Москвою ще від 1993 року. Вони передбачали саме двосторонній слідчий орган.

Для з’ясування причин катастрофи президентського Ту-154М біля Смоленська була створена спільна комісія Міждержавного авіаційного комітету та Міністерства оборони РФ, яка й вела слідство. Влада обох держав зійшлася на тому, що вибухів на борту не було. А версія про помилку пілота стала офіційною в поясненні причин трагедії. Інші висунуті гіпотези вказували на погану погоду.

За словами Мацеревича, найбільше насторожити мало б те, що російська сторона вже впродовж години після трагедії оприлюднила чимало інформації про неї, хоч на той момент іще не було проведено жодного розслідування, а агентство «РИА-Новости» повідомило, що всі мертві.

Розслідування не закінчене й на сьогодні триває. Його автори аналізують не лише причини катастрофи, а й цілий спектр політичних дій та рішень, які їй передували, а також те, що відбувалось опісля. До роботи залучено близько 40 експертів із Польщі, США, Канади, Австралії, Франції, Німеччини. У лабораторії американського Університету Акрон, що співпрацює з NASA, в межах експертизи проводять дослідження вартістю $1 млн, яке фінансує американська сторона.

Версія опозиції

Вивчення причин трагедії біля Смоленська, проведене парламентською робочою групою, пропонує такий сценарій подій: до катастрофи на землі – ще в польоті – не більш як за 5 с до падіння президентський літак рухався зі швидкістю 80 м/с на висоті 36 м. Тоді «чорна скринька» зафіксувала два сильні струси, спричинені вибухами. Детонація сталася в лівому крилі, потім іще одна – в тій частині літака, де крило переходить у фюзеляж. Цей другий вибух спричинив розпад Ту-154М в повітрі, при цьому його тильна частина перевернулася й так упала на землю, а передня – полетіла вниз не перевернувшись (див. схему).

Головне в цій гіпотезі – в літаку сталися вибухи, які спричинили катастрофу, але єдиної версії стосовно їх причин немає. Дехто з експертів, які співпрацювали з парламентаріями, вважає, що на борту був небезпечний вантаж. Інші – що до вибухового ефекту призвели випари пального в баках у лівому крилі та в тій частині, де воно переходить у фюзеляж. Крім того, спеціалісти дійшли вис­нов­ку, що машина розпалася в повітрі, а не від удару об землю. «Літак таких розмірів, такої будови та потужності не може розбитися від зіткнення з березою», – переконаний Антоні Мацеревич.

Експерти на основі фото частин Ту-154М, розкиданих по території, змоделювали його руйнацію в повітрі та рух уламків униз. «Ніхто досі таких реконструкцій не проводив, – наголошує депутат Сейму, демонструючи креслення розпаду літака в різних ракурсах. – Робоча парламентська група – єдиний орган у Польщі, який дослідив це питання науково». На малюнках видно, що саме в лівій частині сталися локалізовані масивні ушкодження.

Але наскільки цього достатньо для висунення гіпотез – питання відкрите. «Є експерти, які підтримують версію вибухів, є і ті, хто піддає її сумніву. З погляду міжнародного права, доповідь, над якою працює парламентська робоча група, – це не якийсь значущий документ, на жаль», – констатує в розмові з Тижнем Вітольд Ващековський, депутат Сейму від ПіС, екс-віце-міністр закордонних справ.

Нерозставлені крапки

Узявши до уваги гіпотезу парламентського розслідування, логічно поставити запитання: якби літак розпався не в повітрі, а на землі, чи мали б його пасажири шанс урятуватися, чи могли б залишитися живі? Антоні Мацеревич не впевнений: «Я ніколи не порушував цього питання. Можливо, так, але для нас дивно, що всі загинули. Цієї проблеми до кінця ми ще не дослідили. У трагедії є мільйон запитань, які шокують, – не можемо зробити щодо них конкретних припущень. Нам напевне відомо, що почалося все з лівого крила».

У червні польські парламентарії направили до прокуратури звернення про фальсифікацію звіту, присвяченого причинам смоленської катастрофи й складеного екс-міністром внутрішніх справ Єжи Міллером та його експертами. 22 серпня, тобто до оприлюднення результатів нового розслідування, звідти надійшло повідомлення про початок слідства. «Оскільки прокуратура підтвердила, що державний документ, яким є звіт пана Міллера, підозрюють у фальсифікації, варто визнати, що сьогодні немає жодного офіційного документа, з якого польська влада могла б дізнатися, яким був перебіг подій біля Смоленська», – констатує Мацеревич.
Наразі якогось реального політичного ефекту чи міжнародного резонансу звіт парламентської робочої групи не спричинив. «Можна очікувати, що на офіційному рівні не буде жодної реакції. Якби ця доповідь була сприйнята серйозно польським урядом чи міжнародними організаціями, можна було б про щось говорити. А позаяк цього немає, то навіть не відомо, чи в Росії щось про те знають. Якщо тільки не буде точно доведено, що саме трапилося, на якусь реакцію чекати марно. Досі основну провину за те, що сталося, покладають на польського пілота», – пояснює Ващековський.

Таким чином, з одного боку, прокуратура провадить слідство, яке підважує легітимність звіту урядової комісії стосовно причин авіакатастрофи з його офіційною версією подій. Із другого, парламентська доповідь наразі не може цієї версії змінити.


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено