Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
6 вересня, 2012   ▪   Майкл Бініон   ▪   Велика Британія   ▪   Версія для друку

«Разборкі» в Лондоні. Бєрєзовский з Абрамовічем розкрили очі британцям на політичну й економічну культуру сучасної Росії

У підсумку одного з найтриваліших, найдорожчих і найяскравіших судових процесів у юридичній історії Великої Британії Боріс Бєрєзовскій з тріском програв справу проти Романа Абрамовіча і тепер мусить сплатити чи не найбільші судові витрати для приватної особи, що, за більшістю оцінок, перевищили £100 млн
Матеріал друкованого видання
№ 36 (253)
від 6 вересня, 2012
«Разборкі» в Лондоні. Бєрєзовский з Абрамовічем розкрили очі британцям на політичну й економічну культуру сучасної Росії

У Британії, щоправда, за цим не дуже сумуватимуть: Абрамовіч здобув популярність завдяки підтримці футбольного клубу «Челсі», а Бєрєзовскому не надто співчувають у його намаганнях відвоювати більшу частину колосальних статків Абрамовіча.

Чотири місяці Британія зачаровано стежила за перипетіями суду між двома російсь­­ки­­ми олігархами з усіма його сенсаційними подробицями: мафією, рекетом, залякуванням, шантажем, відмиванням грошей, торгівлею зброєю, прослуховуванням розмов, беззаконням і багатствами за межею уяви більшості нормальних людей. Серед свідків було кілька мільярдерів і колишній керівник адміністрації президента РФ. Процес також розкрив очі британській громадськості на політичну й економічну культуру пострадянської Росії, показавши безжальну гонитву за наживою і владою тих, хто скористався колапсом комуністичної системи і хаосом 1990-х, а ще – психологію «нових росіян», які досі опираються будь-яким спробам реформувати перекошену економіку своєї країни.

Читайте також: Бої на лондонській арені: російські олігархи шукають справедливості у британських судах

Більшість британських ог­­лядачів-правників уважають, що цей позов узагалі не слід було подавати. Він став результатом неприхованої жадібності й заздрощів люди­­ни, яка колись зосередила у своїх руках безмежну ділову і політич­­ну владу в Крем­­лі за часів президентства Боріса Єльци­­на, але не змог­­­­ла відокремити нечесну по­­го­­ню за власною економічною вигодою від інтересів Російської держави. Засліплений пихою, Бє­­рє­­зов­­скій був упев­­нений, що зможе контролювати Владіміра Путіна, яко­­го сам обрав у нас­­тупники Єльцину. Але це йому не вдалося, тож дуже швидко він опинився на «засланні» в Лондоні. Проте йому не давали спокою успіхи колишнього партнера, Абрамовіча, який не лише був молодшим, а й значно багатшим і все ще вважався впливовою постаттю в путінській Росії.

Те, що справа розглядалася в Лондоні, – дуже красномовний факт, який відображає реалії нинішньої Росії. Жоден з олігархів-сутяжників, а таких чимало, і гадки не мав би шукати правди в якомусь із московських судів. Гучні цивільні справи на кшталт сфабрикованих звинувачень, висунутих проти політичних опонентів Путіна, вирішуються наперед і не суддею чи судом присяжних, а впливовими в Кремлі особами. Навіть якби Бєрєзовского і не розшукували в Москві, він навряд чи міг там розраховувати на справедливий розгляд. Натомість у британській столиці – зовсім інша річ. Позов розглядали в Королівському суді Лондона – найвищому суді країни, дуже високооплачувані та фахові юристи. Перед оголошенням вердикту Бєрєзовскій заявив, що вірить у британську Феміду. Після програшу змінив свою думку, заявивши репортерам під стінами суду, що «абсолютно здивований» рішенням судді, яке, за його словами, з таким самим успіхом могло б бути власноруч написане главою РФ.

Справа почалася п’ять років тому, коли Бєрєзовскій особисто вручив Абрамовічу повістку до суду в магазині Hermes у фешенебельному лондонському кварталі Найтсбридж. Предметом суперечки стала заява Бєрєзовского про те, що він і Абрамовіч раніше були партнерами в наф­­товій компанії «Сибнефть» та алюмінієвому гіганті РУСАЛ. Зокрема, йшлося про те, що після вимушеної втечі з Росії 2000 року, коли Бєрєзовскій потрапив у немилість Путіна, Абрамовіч залякуванням змусив його віддати свою частку акцій за ціною, нижчою за їхню ринкову вартість.

Абрамовіч заявив, що Бєрєзовскій ніколи акціонером не був, а просто найняв молодшого олігарха для забезпечення політичної протекції в час, коли розбудовував свою бізнес-імперію. Хоча він і визнав факт виплати Бєрєзовскому суми понад $2 млрд після того, як той виїхав із Росії, проте сказав, що зробив це, щоби відкупити останнього від його ж покровителів, на позначення яких Абрамовіч використав російське жаргонне слово «крыша». 

Суддя погодилася з наведеними аргументами про «кры­­шу», похвалила його за «вдумливість» під час відповідей на запитання і сказала, що немає жодних доказів того, що він намагався змусити Бєрєзовского продати свої акції. Вона також дійшла висновку, що останній не був акціонером Сибнефть і РУСАЛ і що докази про нібито спільний бізнес були «неясними, внутрішньо суперечливими, перебільшеними, а інколи й неправдоподібними». У заключній промові суддя винесла обвинувальний вирок також і характеру Бєрєзовского, назвавши його «глибоко ненадійним» свідком, який вважає істину «минущим і гнучким поняттям». Суддя відхилила «загалом і в цілому» заяви Бєрєзовского про те, що Абрамовіч його обманув.

Останній був змушений особисто давати свідчення на процесі, але йому вдалося майже не розголосити інформацію про своє особисте життя та власні справи. Відповідь на запитання про те, як цей колишній продавець пластмасових іграшок без освіти примудрився прибрати до рук величезний шматок мінеральних ресурсів колишньо­­го Радянського Союзу, в суді так і не пролунала, хоча Абрамовічу довелося ще на початку процесу визнати той незручний факт, що придбання компанії «Сибнефть» у Російської держави 1995 року відбулося з порушеннями правил. Відомо, що він не любить публічно говорити про свої справи і часто дратується, коли мусить давати свідчення в суді. Минулої п’ят­­ниці, під час оголошення вердикту, Абрамовіча в суді не було. Якби він програв, то не лише мусив би виплатити Бєрєзовскому вели­­ку частину зі своїх особистих £10 млрд. Відразу постало б питання, чи має він право бути власником футбольного клубу «Челсі».

Кремль, який уже неодноразово зазнавав невдачі, вимагаючи екстрадиції Бєрєзовского з Британії для суду в Росії, буде в захваті від такого вердикту. Але це взагалі нічого не означає: Путін ніяк не міг впливати чи тиснути на суддю Елізабет Ґлостер. Разом із тим чимало росіян у Лондоні (та й у Москві, напевно, також) змушені ніяковіти після публічної дискусії про те беззаконня, що панує на їхній батьківщині, махрову політичну й економічну корупції в пострадянській Росії.

Вочевидь, рішення суду Бєрєзовского розлютило, тож він пообіцяв подати апеляцію. Але з перспективою необхідності сплатити май­­­­же всі судо­­ві витрати в цій справі (британським плат­­никам податків не довелося витрача­­ти­­­­­­ся на цей про­­цес) у нього може не знайтися достатньо кош­­тів для ще одно­­го суду. У Бере­­зовсь­­ко­­го й так уже залишилося ос­­тан­­ніх £500 млн. За словами бізнесмена, йому загрожує банкрутство.

Як для Росії, так і для Британії цей процес став неприємним уроком. Для росіян яс­­но, що кожен, хто бажає мати ус­­піш­­ний бізнес, му­­сить заводити со­­бі друзів у Кремлі. Приватний сектор яв­­но залежить від того, чи є в нього державний «дах». Це не допоможе РФ ні боротися з корупцією в уряді, ні виплекати культуру підприємництва.

Для Британії невирішеним питанням залишається оподаткування російських багатіїв, які, схоже, привезли з собою в країну величезні суми грошей, але при цьому сплатили з них дуже мало податків. А колеги-олі­­гар­­хи ще й «подякують» Бєрєзовскому за те, що відтепер тамтешні податківці будуть пильнішими до їхніх оборудок, а також до бізнесу інших багатих росіян, які намагаються перевес­­ти свої спра­­ви до Лон­­до­­на.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про утиски кримських татар, скандальне призначення Луценка, новий план роботи уряду та вірогідність примирення із Росією
    23 травня, Віталій Рибак
  • Добре знайома українському споживачеві модель Toyota змінила імідж
    23 травня, Олександр Пархоменко
  • Алоїз Принц — один із найавторитетніших біографів нашого часу. Автор життєписів Германа Гессе, Франца Кафки, Ісуса Христа, Терези Авільської відвідав цьогорічний «Книжковий Арсенал», на якому презентував переклад книжки «Ханна Арендт або Любов до світу» («Темпора»). Напередодні дебюту Принца в Києві Тиждень поговорив із ним про «Книжковий Арсенал», видавничу справу в Німеччині та імідж України в очах німецьких інтелектуалів.
    23 травня, Богдана Романцова
  • Листи ненависті, погрози вбити, образливі коментарі під статтями, залякування в соц­мережах. Через будь-який матеріал з України чи про неї, незалежно від теми. Підозри, радикальні погляди, що ґрунтуються переважно на російській пропаганді, часто дуже химерні уявлення про цю війну. Ось один вимір реакції на мої репортажі зі Східної України, навіть попри те що я писала про обидві сторони, нама­­гаючись подавати інформацію якомога об’єк­­тивніше. Другий вимір — величезна підтримка. Читачі, які дякують за об’єктивні репортажі, історії від очевидців на фронті. Схвалення, корисна інформація, допомога в пошуку фактів.
    22 травня, Ніна Лейнонен
  • Те, що відбувалось у Донецьку 9-го, либонь, можна було б узяти в одні великі лапки, як ми звикли це робити, пишучи про «ДНР». На парад я свідомо не пішов, наївно вирішивши, що найгірше пропущу.
    22 травня, Станіслав Васін
  • Нові загрози змушують НАТО і ЄС до співпраці
    22 травня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено