Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
18 вересня, 2012   ▪   Олександр Пагіря   ▪   Версія для друку

Час випасати овець. Посилення залежності від Росії не віщує нічого доброго Кіпрові

Поки російські туристи у бархатний сезон витрачають свої гроші у ресторанах та сувенірних крамницях сонячного Кіпру, чиновники в Нікосії притихли, очікуючи на офіційну реакцію Москви на червневе прохання про надання чергової кредитної допомоги для порятунку тамтешнього банківського сектору, який накрило хвилею фінансової кризи від грецьких берегів
Матеріал друкованого видання
№ 36 (253)
від 6 вересня, 2012
Час випасати овець. Посилення залежності від Росії не віщує нічого доброго Кіпрові

Президентський уряд Дімітріса Хрістофіаса сподівається на €5 млрд пільгової позики (торік восени Кремль уже виділив острівній державі €2,5 млрд під 4,5%, що значно нижче за ринкові ставки) для підтримки фінансової стабільності економіки, яку лихоманить від проведеної Європейським центральним банком реструктуризації фінустанов Греції.

За неофіційними даними, днями Кремль ухвалив відповідне «політичне» рішення про надання згаданої позики, тож кіпрські посадовці можуть на деякий час зітхнути з полегшенням – для рекапіталізації другої найбільшої фінустанови країни Cyprus Popular Bank необхідно щонайменше €1,8 млрд.

Російський кредит куди вигідніший кіпрському правлячому кабінетові за пакет фінансової допомоги від Євросоюзу з його численними вимогами та пильним бюрократичним конт­­ролем Брюсселя. Обираючи між довгою чергою країн із боргової зони ЄС (услід за Грецією, Ірландією, Іспанією та Португалією) по допомогу до ЄЦБ та МВФ і відкритими російськими обіймами, Нікосія більше схиляється до останніх, хоча, ймовірно, використає для боротьби з кризою обидва канали. Та російська частка в державному боргу, вочевидь, буде значною. За прогнозами експертів, у разі виділення згаданої суми московської позики, загальний борг Кіпру перед РФ досягне критичних для національного суверенітету двох третин ВВП.

Подвійні цілі

З одного боку, логіка Біло­­ка­­м’яної в наданні допомоги республіці суворо прагматична: вберегти офшорні вклади своїх олігархів від загрози банківського краху. Ціна питання досить висока. Після колапсу СРСР Кіпр став податковою гаванню для пострадянської бізнес-еліти (головним чином із Росії, Білорусі та України), яка оптимізувала там мільйони «освоєних» коштів. Сьогодні, за оцінками експертів, близько 25% банківських депозитів і третина іноземних інвестицій надходять на сонячний острів із Росії. Зазвичай тамтешні інвестори створюють компанії з офшорною пропискою, щоб дістати максимальну вигоду від низького податку з прибутків корпорацій, який на Кіпрі сягає лише 10%.

Із другого боку, путінська Росія, схоже, намагається скористатися кризою в єврозоні та зменшенням присутності Заходу в Східному Середзем­номо­р’ї, щоб нагадати про свої економічні й гео­­політичні інтереси в регіоні, спершись на кіпрського троянського коня: 1 липня республіка на півроку перебрала головування в Раді ЄС від Данії.

Дві країни, окрім спільної православної релігії та візантійської культурної спадщини, єднають реальні міжнародні інте­­реси. Від часів СРСР Кіпр успадкував дружні союзницькі відносини з Кремлем, який виступав на його захист у Раді Безпеки ООН, засудивши турецьку окупацію частини острова у 1974 році. Сучасна РФ надалі підтримує цей опікунський ореол «захисниці кіпрської незалежності, суверенітету й територіальної цілісності», додаючи Нікосії впевненості в непростих відносинах з Анкарою, тоді як підтримка Британією вступу Туреччини до ЄС, навпаки, більше й більше віддаляє Лондон від Кіпру.

Останніми роками РФ суттєво посилила свою таємну й розвідувальну діяльність на Кіп­­рі. Вважають, що тут активно діють її шпигунські мережі, які мають стратегічне значення через близькість острова до Близького Сходу, регіону, де Москва традиційно намагалася зберігати свій вплив. У січні цього року до порту Лімасол несподівано зайшло російське транспортне судно Chariot, що перевозило чотири контейнери з 60 т патронів для АК-47 і протитанковою зброєю державної компанії «Рособоронекспорт» на замовлення уряду Сирії до бази ВМФ РФ Тартус. Хоча, як член ЄС, Кіпр був зобов’язаний дотриматися політики ембарго Євросоюзу проти Дамаска й затримати російський корабель, однак тамтешні чиновники дозволили йому покинути порт, перед цим поповнивши свої запаси пального. Водночас, за даними російських джерел, через Кіпр Кремль провадить у гі­­гантських масштабах торгівлю зброєю з країнами Близького Сходу, зокрема із Сирією, Ліваном, Іраном та Іраком, а також Китаєм та Індією.

«Тут русский дух»

Та найпомітнішою стає присутність росіян на острові. Їхня кількість серед відпочивальників ізвідти щороку збільшується, цього літа вона вже досягнула рекордних 323 тис. осіб. Кіпрська сторона розглядає російський туризм як другий за важливістю після британського. Для просування на ринку РФ республіка щороку витрачає понад $3 млн.

Водночас чимало наших східних сусідів уже емігрувало на острів. За даними перепису 2011 року, там офіційно налічується 8,6 тис. вихідців із РФ; однак, за оцінками посольства останньої, їхня реальна кількість сягає 40–50 тис. (загалом у грецькій частині Кіп­­ру проживає 839 тис. осіб). На одному з російських сайтів описано чотири можливості виїхати на постійне проживання до Кіпру: купити нерухомість, відкрити компанію, емігрувати під бізнес-проект чи за трудовою візою. Місцеве ліберальне законодавство сприяє припливу мігрантів, і чимало росіян перебираються на острів, купуючи тут майно чи розпочинаючи власну справу.

Найбільший їхній анклав на Кіпрі – вже згадуване портове містечко Лімасол, яке через засилля колоністів із РФ устигли охрестити Лімасолградом: російською мовою тут видається газета, ведуть викладання у двох школах, говорить одна радіостанція, нею ж таки спілкується мер міста, а в магазинах продаються шуби, ікра, пельмені та пиво «Балти­­ка». Чимало росіян тікають сюди від засилля бюро­­кратично-ко­руп­ційної машини Кремля, ненаситного апарату примусу й умов, що не сприяють їхньому бізнесу вдома.

Скільки коштують гроші?

Значною мірою поглибленню зв’язків між Кіпром та РФ сприяє постать президента Дімітріса Хрістофіаса, який свого часу навчався в Москві, володіє російською мовою (значно краще, ніж англійською) і якого вважають надійним союзником та особистим симпатиком Владіміра Путіна. Під час свого ностальгійного візиту до Москви 2008 року він назвав себе «червоною вів­­цею Європи» (на сьогодні це єдиний глава держави – комуніст у ЄС). У серпні 2008-го Хрістофіас був одним із небагатьох лідерів Євросоюзу, який відкрито підтримав Росію у війні проти Грузії. Крім того, він став на бік Білокам’яної у засудженні планів НАТО щодо розгортання системи ПРО у Східній Європі. У конфіденційній дипломатичній переписці США за 2009 рік, опублікованій на WikiLeaks, було зазначено, що кіпрський президент суворо критикував Альянс і проводив «добровільну» політику підтримки російських безпекових інтересів у ЄС.

Окремі експерти, вважають, що залежність Кіпру від РФ уже перевищила поріг допустимого, й Нікосія здатна перетворитися на васала Москви у ЄС. Ціна російських позик для Кіпру може виявитися зависокою в майбутньому. Насамперед ідеться про великі газові поклади, які нещодавно відкрили в економічній зоні республіки. За попередні­ми оцінками експертів, тут залягає від 140 до 230 млрд м³ блакитного палива – друге найбільше за останнє десятиліття відкриття таких ресурсів, що може перетворити регіон Східного Середземномор’я на один із найперспективніших для розвідки та видобутку енергоносіїв у світі. За прогнозами уряду, морські газові родовища зможуть повністю забезпечити Кіпр власною енергією до 2017 року, а від 2019-го країна розпочне експорт сировини за кордон.

В оголошеному тендері на розробку 12 блокових шельфів братимуть участь понад 30 іноземних компаній, серед яких також російський газовий монополіст Газпром, «НоваТЕК» (другий гігант цієї галузі в Росії) та Газпромбанк. Перший сподівається не тільки видобувати сировину поблизу Кіпру, а й бути задіяним у будівництві газопроводу, яким паливо транспортуватимуть у Грецію. Очевидно, маючи зв’я­­зані руки через кредитну залежність перед Моск­­вою, Нікосія виявиться більш піддатливою, щоб задовольнити енергетичні апетити Кремля.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Історія «тіньового бізнесмена» сталінської доби
    26 червня, Валерій Примост
  • Найефективніше допомогу витрачають у бідних країнах з адекватним управлінням. Але вона до таких не потрапляє
    26 червня, The Economist
  • Зустрів днями колишнього колегу, з яким іще до війни разом працювали на складах мережі супермаркетів «Брусничка».
    26 червня, Станіслав Васін
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено