Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 грудня, 2010   ▪   Жанна Безп’ятчук   ▪   Версія для друку

Шоу Берлусконі

Італійцям бракує солідарності вирішувати свої глибинні проблеми. А тим часом прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі знову втримався на політичному Олімпі
Матеріал друкованого видання
№ 52 (165)
від 24 грудня, 2010
Шоу Берлусконі
REUTERS

Книжка як щит, а по боках військові машини. Замість прапорів, броні й петард італійські студенти озброїлися книжками, вирушивши мітингувати проти запропонованої урядом Сільвіо Берлусконі освітньої реформи. Заплановане зменшення витрат на освіту має насамперед торкнутися малоприбуткових факультетів. На жаль, за своєю суттю передбачена італійськими політиками оптимізація видатків на освіту не є чимось новим для Західної Європи. Ще навіть до глобальної економічної кризи у Великій Британії закривали, приміром, департаменти філософії, нині ж там у середньому втричі підвищують плату за навчання. Італія підхоплює цю не найкращу з європейських естафет.

Протести, вибухи, аргументи

Перша хвиля масштабних протестів прокотилася країною наприкінці листопада. Студенти вийшли на вулиці в Римі, Неаполі, Венеції, Генуї, Болоньї, Пізі, Турині. У середині грудня до них приєдналася строката публіка: затяті комуністи, профспілки, жертви землетрусу 2009-го в Аквілі, які так і не отримали обіцяної допомоги від уряду. Підпали, вибухи петард, сутички з поліцією, розбиті вікна крамниць і банків на центральних вулицях Рима – ось що в підсумку. Очевидці розповідають, що в епіцентрі подій було небезпечно й моторошно.

Під такий акомпанемент найепатажніший національний лідер сучасної Європи 74-річний Сільвіо Берлусконі, як завжди усміхнено, боровся за владу. Парламент погрожував висловити його уряду вотум недовіри. У жовтні цього року один із соратників прем’єра, незмінний союзник упродовж останніх 16 років, спікер Палати депутатів Італії Джанфранко Фіні оголосив про свій вихід із партії Берлусконі «Народ свободи». Він створив власну політсилу «Майбутнє і свобода», і за ним пішли 38 депутатів.

Берлусконі втратив частину голосів у парламенті, але встояв за крок до політичного колапсу – вотум недовіри йому не оголосили. В Італії заговорили про підкуп окремих депутатів. Чотири сенатори змінили своє рішення голосувати проти Берлусконі в останню хвилину. У нижній палаті експерти налічують щонайменше десять народних обранців, які раптом відмовилися від своєї попередньої позиції та підтримали одіозного прем’єра. Якщо в Україні останнім часом голоси у Верховній Раді тушкуються насамперед в обмін на дах для бізнесу, яким володіє депутат, то, як стверджують італійські коментатори, в їхньому парламенті голоси купують в обмін на посади чи просто за готівку.

Взагалі зловживання на різних щаблях влади – серйозна проблема в Італії. Глобальний барометр корупції, складений Transparency International у 2010-му, виявив: 65% італійців помітили зростання її рівня у своїй країні за останній рік, хоча це ще не найгірший показник з-поміж держав Європейського Союзу: у цьому переконані й 75% греків та 83% португальців.

Головний аргумент Берлусконі в дебатах з опонентами, які вважають, що скомпрометованому мільярдеру й медіа-магнату час піти з політичної арени, простий: змінювати уряд у ситуації, коли з’явилися симптоми одужання від глибокої економічної рецесії, мовляв, небезпечно. Італія справді спромоглася зробити свій фінансовий внесок в антикризові пакети допомоги для Греції та Ірландії, прийняти пакет заходів із заощадження бюджетних коштів, упоратися з державним дефіцитом, принаймні настільки, наскільки це дало змогу уникнути долі тих самих Греції та Ірландії. «Італія більше не є частиною європейських проблем, вона є частиною їх вирішення», – заявив Сільвіо Берлусконі в парламенті. Він апелює до поміркованих політиків, які повинні зважити на недоречність будь-якої політичної невизначеності в найближчому майбутньому. Чинний прем’єр також обіцяє провести реформи правосуддя та виборчої системи.

Диригент газу і медіа

Багаж великих і малих публічно оприлюднених гріхів італійського прем’єра став вельми важким. При цьому пояснити раціонально феномен успіху його політичних сил складно. Ось уже понад десятиліття країна економічно то стагнує, то бореться з кризою. Прогнозують, що наступного року загальний державний борг Італії сягне 120% ВВП.

У Європі та США Берлусконі заробив репутацію лобіста інтересів Газпрому. Він один з небагатьох європейських лідерів, які не висловили застережень щодо арешту Міхаіла Ходорковского. У 2007 році італійські нафтогазова компанія Eni та енергетична Enel, основним акціонером яких є держава, не посоромилися придбати газові активи розгромленого Кремлем ЮКОСу. Тамтешня газета La Repubblica також пише, що в 2005–2006-му прем’єр особисто зробив інвестицію в нафтогазове родовище в басейні Карачаганак у Казахстані. Відчинити двері в казахські степи йому допомагали росіяни в обмін на лобістську підтримку їхніх інтересів. До цього додаються численні звинувачення, що висувалися проти Берлусконі під час його попереднього прем’єрства: від спроби підкупу судді до оборудок зі сплатою податків. Однак у суді вони не були доведені.

Коли французький філософ Жан Бодріяр писав про втрату європейською політикою свого початкового сенсу й фактичне перетворення її на шоу, вочевидь, він споглядав насамперед французькі політичні реалії. Але навіть Бодріяр, тонко продіагностувавши тенденції, що тільки набирали обертів у 1970–1980-х, певно, не міг би уявити, яких масштабів може сягнути шоуменізація політики. Сільвіо Берлусконі – власник трьох найбільших комерційних каналів Італії. Він фактично контролює на сьогодні 95% італійського телеринку, адже до комерційних каналів потрібно додати й державних мовників.

Він – сонцесяйний, облагороджений пластичними хірургами оратор, диригент медійного простору й масової культури. За часів його всесильності встановилася певна модель кітчу, де превалює образ жінки-порнозірки, танцівниці, сексуальної телеведучої, жінки як прикраси й оздоби маскулінного світу. Цей образ протиставляється бінарній опозиції з образом жінки-домогосподарки. Як наслідок – утворюється ядуча суміш патріархальності й похоті, зведена в ранг домінантної телеестетики. Сам прем’єр останнім часом також уславився секс-скандалами й епатажними жестами щодо красунь. Розваги на заміських резиденціях із юними моделями потрапили в об’єктиви фотокамер.

Тим часом різні соцопитування виявляють, що акторками й танцівницями розважальних телешоу хочуть стати більше юних італійок, ніж лікарями, економістами та юристами. Лише 45% тамтешніх жінок працюють за межами власних домогосподарств. Для порівняння: у Норвегії, яку вважають взірцем гендерної рівності на ринку праці, цей показник сягає 80%. У корпоративному секторі представниці прекрасної статі обіймають лише 7% керівних посад. За індексом гендерної нерівності Італія посідає 74-те місце у світі, поступившись, приміром, Україні (63-тє) та Гані (70-те). Це найгірший результат з-поміж країн Західної та Центральної Європи.

На цьому телевізійному кітч-тлі римські студенти з книжками в руках видаються ледь не маргіналами. Чому так сталося? Зрозуміти сьогоднішню Італію, її політичні реалії неможливо поза історичним контекстом. Майже 50 років після Другої світової війни в країні домінувала одна-єдина Партія християнських демократів. Після війни її активно підтримали США та католицька церква, що боялися приходу до влади комуністів. Тож для італійців фактична монопартійність не є чимось аномальним. Ментальний вододіл по лінії Північ-Південь у країні зберігається. Італійці самі визнають, що їм бракує солідарності.

Тим часом постало молоде покоління, чиє свідоме життя практично цілковито вписане в «епоху Берлусконі». У цьому Італія теж переймає не найкращу з естафет: «епоха Лукашенка», «епоха Путіна», Україна ще запропонує «епоху Януковича». Ім’ям політика епоха може визначатися лише в тоталітарній, авторитарній або просто нездоровій, дисгармонійній системі. Для сучасної Італії як спадкоємниці Ренесансу це особливо прикро.

Бізнес-імперія Сільвіо Берлусконі

Шлях Сільвіо

1961   
Почав займатися бізнесом. Заснував будівельну компанію Edilnord. Ця справа залишалася його основним заняттям протягом 20 років.

1978
Заснував компанію Fininvest, яка нині об’єднує близько 150 компаній, що діють практично в усіх сферах життя італійців.

1980
Заснував Canale 5 – першу національну комерційну телевізійну мережу в Італії. Згодом створив ще два телеканали: Italia 1 (розпочав мовлення в 1982 році) та Retequattro (1984).

1986
Купив футбольний клуб «Мілан».

1988
Став власником найбільшої мережі супермаркетів в Італії La Standa.

1993
Заснував свою першу політичну партію Forza Italia («Вперед, Італіє»).

1994
Вперше став прем’єр-міністром, створивши коаліцію з партіями «Національний Альянс» та «Північна Ліга». Але вона проіснувала лише сім місяців.

1996
Програв вибори лівоцентристу Романо Проді.

2001–2006
Знову прем’єрствує на чолі тієї самої коаліції. У цей період проти нього було висунуто чимало звинувачень у брудних оборудках (спроба дати хабар судді, несплата податків тощо). У всіх випадках його було виправдано або позови відхилено.

2003
Записав власний альбом любовних балад Better with a Song. Згадав часи, коли в юності працював співаком.

2004, 2009
Конституційний суд Італії скасовував закони, які гарантували недоторканність можновладців, що за них голосували коаліції Берлусконі.   

2005
25-те місце у списку найбагатших людей планети за версією журналу Forbes. Його статки оцінено в $12 млрд.

2008
Берлусконі повернувся на прем’єрський трон. Формуючи новий уряд, на посаду міністра рівних можливостей він призначив Марію Карфагену, в минулому телеведучу та фотомодель, що знімалася топлес. Відтоді медіа безупинно пишуть про його любов до красивих дівчат.

2009
У результаті об’єднання «Вперед, Італіє!» та «Національного Альянсу» офіційно було створено нову партію Берлусконі «Народ свободи».

13 грудня 2009
42-річний італієць Массімо Тарталья жбурнув в обличчя прем’єрові сувенірну копію Міланського собору. Чоловік пояснив мотив свого злочину: його до болю обурювала політика Берлусконі. Останній був серйозно травмований.

Грудень 2010
Сільвіо Берлусконі на межі політичного банкрутства.



Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено