Світ

  ▪   Спілкувався: Лесь Белей

Украдена гра: Дейвід Єллоп про комерціалізацію та корупцію у світовому футболі

Тижню вдалося поспілкуватися з автором книжки «Як вони вкрали у нас гру», англійським журналістом Дейвідом Єллопом
Матеріал друкованого видання
№ 28 (245)
від 12 липня, 2012

Як Марадона забив гол «рукою Бога»? Чому Роналду грав погано у фіналі мундіалю 1998 року? Яким чином Жоао Авеланж і Зепп Блаттер стали президентами ФІФА? Чому чемпіонат світу з футболу 2018 року пройде саме в Росії, а 2022-го – у неймовірно спекотному Катарі? На ці та багато інших запитань дає відповідь англійський журналіст Дейвід Єллоп у книжці «Як вони вкрали у нас гру». Перше її видання з’явилося понад 10 років тому, однак вона досі залишається вкрай актуальною, її читають і перекладають усюди на планеті. Тижню вдалося поспілкуватися з автором якраз перед українським релізом його творіння.

Читайте також: Футбольна олігархономіка: засилля бізнесу та політики загрожує розвитку футболу

У. Т.: Як ви прийшли до ідеї написати книжку про футбол?

– Коли минав рік після чемпіонату світу 1998-го, я зрозумів, що збіговисько фанатів побачило кінець правління президента ФІФА Жоао Авеланжа. Отож настав час дослідити життя й епоху цієї незвичайної людини.

У. Т.: Що найдужче шокувало під час розслідування?

– Корупція в її пишному різноманітті. У світовому футболі вона скрізь і всюди.

У. Т.: А як відреагував на ваше творіння Зепп Блаттер?

– Усіляко намагався дискредитувати. Наприклад, у судовому порядку: подав позов у Нідерландах, вимагав відшкодування й заборони книжки. Суддя відмовив, ба навіть сказав Блаттерові, що замість позиватися радив би йому вжити заходів щодо описаних у книжці фактів. Блаттер та ФІФА також погрожували видавцям і книгарням у багатьох країнах, особливо у Німеччині й Англії. Одначе тільки німецький видавець утримався від друку книжки – решта проігнорували погрози.

У. Т.: Ви звинувачуєте Авеланжа в тому, що він «украв нашу гру», тобто комерціалізував її і допустив цілковиту корупцію системи. Як це вийшло?

– Якщо відповідати коротко, то так сталося, бо він був президентом ФІФА від 1974 до 1998-го.

У. Т.: До якої міри тепер футбол комерціалізований і корумпований?

– Досить широко й глибоко. Формально ці явища неоднакові у різних країнах. У деяких – процеси більш вишукані, ніж у решти, але вони присутні, зокрема, в Південній Америці, у багатьох європейських державах, на Близькому й Далекому Сході, в Африці.

У. Т.: Можете порівняти футбольні асоціації Старого світу? Які з них найбільш корумповані? І чи існують чесні?

– Якщо в Європі і є абсолютно чисті футбольні асоціації, то я їх іще не знайшов.

У. Т.: Що скажете, зокрема, про роботу англійської?

– Корупція тут на мінімальному рівні, але гонитва за грішми – на максимальному. Усі хочуть заробити якомога більше. Забагато влади сконцентровано в руках пігмеїв.

Читайте також: Гра, яку в нас вкрали

У.Т.: Як реагують британські фани на те, що найкращі клуби країни належать іноземцям?

– Закордонним власникам начхати на фанів. Крім того, ці господарі розпродують придбані клуби частинами. Класичний приклад – «Манчестер Юнайтед». Американці скуповують ці відсотки, щоб потім повністю заволодіти ФК.

У. Т.: Чи можливо, на вашу думку, якось очистити або ж покращити ФІФА? Чи вона згнила повністю?

– Гадаю, це неможливо. Бруд і корупція – скрізь. Країнам, які справді люблять футбол, я радив би вийти з ФІФА і сформувати якусь альтернативну організацію.

У. Т.: Чи не натрапляли ви на якусь цікаву інформацію стосовно українського футболу? Може, на щось пов’язане з Євро-2012?

– До мене надійшли дані з цілої низки джерел про те, що ваш уряд виділив $4–5 млрд на реконструкцію та побудову стадіонів і розвиток інфраструктури для континентального турніру. Частину з цих грошей розтягли урядовці. Коли до влади прийшли теперішні функціонери, вони скасували цілу низку контрактів, котрі підписували їхні попередники на підставі прозорих тендерів. За багатьма зі згаданих угод левова частка фінансових витрат лягала на самі компанії. Ці контракти скасували, натомість підписали нові з досить непевними фірмами друзів Януковича. Як наслідок – більше грошей, які мали йти на дороги, стадіони та залізницю, вкрали й відмили. УЄФА відмовилося розслідувати закиди щодо корупції. Таке часто було практиковано в історії чемпіонатів світу з футболу, ще з часів військового захоплення влади у Бразилії 1964 року.

Читайте також: Євро-2012 і геополітика