Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
12 червня, 2012   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

Перший тур парламентських виборів у Франції: переможець - партія байдужих

Перший тур парламентських перегонів у Франції, що відбувся минулої неділі, продемонстрував рекордну неявку виборців: на дільниці не з’явилися майже 43% громадян. Соціологи кажуть про кризу репрезантативності, - себто про все більшу відстань між народом та його обранцями
Перший тур парламентських виборів у Франції: переможець - партія байдужих

Політологи припускають, що мажоритарна система, за якою Франція обирає своїх депутатів, віджила своє, бо давно не відбиває реальну пропорцію політичних вподобань суспільства. Поза тим, новий президент Франсуа Олланд, схоже, має добрі шанси дістати в Національній Асамблеї співзвучну більшість, щоб проводити свою політику, не надто озираючись на праву опозицію.

Рожева хвиля та її параметри

Кожні вибори — чудова нагода переконатися у відносності що цифр, що фактів. Щойно в найбільших містах Франції закрилися останні виборчі дільниці, соціалісти та їхні союзники заповзялися радіти “потужній рожевій хвилі, що здіймається Європою”. 

Аналітики з лівого табору взяли за аргумент і результати загальних місцевих виборів у Румунії, що також відбулися 10 червня, й перемогу лівих на останніх виборах у Данії та Австрії, на Кіпрі та в Словаччині... “В умовах кризи європейські народи прагнуть кращого соціального захисту,” - зробила висновок Мартін Обрі, голова французької Соцпартії.

“Але де ж та рожева хвиля? Чому ми її не помітили? - кепкують лідери недавньої правлячої, а тепер опозиційної правої партії Союз за народний рух. - Соціалісти зібрали в першому турі близько 34%, помірковані праві — стільки ж. Ми — на рівних”. 

Все це так. Але специфіка французької виборчої системи полягає в тому, що до другого туру виходять не два політики, а всі, хто зібрав понад 12,5%. На практиці це означає, що по багатьох дільницях змагаються три кандидати. “Правило трикутника безвідмовно спрацьовує кілька десятків років, - пояснює Тижню політолог Люк Морі. - Згідно з цим правилом, за кожним разом, коли до другого туру виходить кандидат від крайньо правого Національного Фронту, той з його супротивників, хто має найгірші шанси, - без різниці, правий або лівий, - знімає свою кандидатуру на користь іншого опонента крайніх правих. Тому в першому турі Нацфронт може назбирати хоч і сорок відсотків. Але в другому програє. Тож до фрацузького парламенту крайні праві політики не проходять”.

Помірковані праві, отже, можуть розраховувати лише на себе. Партія Саркозі щойно проголосила, що “жодних тактичних союзів з крайніми правими не укладатиме.” Як і за всіх попередніх виборів, нинішні тринадцять з половиною відсотків Нацфронту випаруються з результатів другого туру. “Це називається “республіканське голосування, - уточнює Люк Морі. - Прийнято вважати, що Нацфронт не є республіканською партією”.

Натомість, помірковані ліві, - себто соціалісти та “зелені”, - не гребають підтримкою ультра-лівих рухів. У такий спосіб, згідно з прогнозами, правляча коаліція після другого туру може назбирати 310-356 місць з 577. “Чим далі, тим більше виборців засуджують практику відводу кандидатур, щоб не пустити ультраправих до Національної Асамблеї, - визнає пан Морі. - Люди кажуть, що ця звичка віддає інтелектуальним шахрайством. Бо за Марін Ле Пен на президентських проголосували 18 відсотків французів. Їх не можна вважати порожнім місцем. Краще залучити Нацфронт до парламентського життя, дискутувати, спілкуватися, переконувати... Проте, сьогодні політичний клас країни не готовий до такого кроку”.

До нової демократії
Дарма що закон не передбачає для нього окремої позиції, французький “противсіх” заявив про себе на цих виборах гучніше за інших. Майже 43 відсотки проігнорували можливість проголосувати. А з тих, хто прийшов, 8 процентів вкинули до урн порожні конверти. “Люди і не знають, і не хочуть знати своїх депутатів, - вважає соціолог Жан-Ів Дормажен. - Це й не дивно. Більшіть депутатів — чоловіки, старші за 50 років, білі, освічені. Коли ж ті, хто не бере участі у виборах — переважно молоді та небагаті мешканці бідних кварталів.”

Магдалена — одна з тих, хто голосувати не ходить уже багато років.”Я — свідомий член партії байдужих, - жартує жінка. - А чого ходити? Поділ на лівих та правих давно застарів. Я пропоную інший: на радікалів та поміркованих. Але французький центризм не розвивається, затиснутий двома великими традиційними політичними течіями. Хочу думати про майбутнє інакше, ніж у режимі перезмінки правих на лівих та навпаки. Чекаю нової демократії”.

Багато хто з розчарованих політикою французів нарікає на те, що мажоритарна система виборів перестала відповідати потребам часу. “Жорстка біполяризація політичного життя не встигає за викликами часу,” - переконаний колишній кондидат у президенти, центрист Франсуа Байру. І не він один. “Парламент, до якого не потрапляють ті 10 відсотків, що голосували за центристів у перщому турі президентських та ті 18 відсотків крайніх правих, котрі підтримали Марін Ле Пен не може бути легітимним, - переконаний студент-правник Ніколя Карніво. - Майже третина громадян не представлена в Національній Асамблеї! Я не поділяю ідеї пані Ле Пен. Але якщо в Па-де-Кале, де вона висувається, 42 відсотки проголосували за неї, далі не можна робити вигляд, ніби цих людей не існує”.

Поки йдуть розмови про можливі зміни до закону про вибори до наступних перегонів, Франція готується до другого туру. Він відбудеться наступної неділі, 17 червня. Два великі табори — помірковані праві та соціалісти — закликають своїх прибічників до мобілізації. “Другий тур нам забезпечить слухняних виконавців президентської волі, - іронізує Магдалена. - Наче в соціальній мережі: “Вкажіть пароль — підтвердіть пароль”. Жодного драйву, жодної інтриги”.

Згідно з прогнозами, соціалісти та їхні союзники мають високі шанси сформувати в Національній Асамблеї абсолютну більшість. 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Президент Обама та віце-президент Байден заявили, що «поважають вибір британців». Однак медіа, що не скуті законами дипломатії, нещадно критикують Brexit
    26 червня, Віталій Рибак
  • Уміння викладати довго вважалося вродженим. Реформатори ж доводять, що найкращими вчителями стають, а не народжуються
    26 червня, The Economist
  • Історія «тіньового бізнесмена» сталінської доби
    26 червня, Валерій Примост
  • Найефективніше допомогу витрачають у бідних країнах з адекватним управлінням. Але вона до таких не потрапляє
    26 червня, The Economist
  • Зустрів днями колишнього колегу, з яким іще до війни разом працювали на складах мережі супермаркетів «Брусничка».
    26 червня, Станіслав Васін
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено