Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 травня, 2012   ▪   Максим Швейц   ▪   Версія для друку

Лукашенка стежить не лише за економікою та опозицією, а й за «моральністю білорусів»

Білоруські посадовці вдаються до всіх можливих заборон і попереджень, намагаючись стати совістю нації – в країні під загрозою виступи будь-яких артистів, що дозволяють собі лайку на сцені, а до кінопрокату не потрапляють стрічки з «антисуспільною» мораллю. Принагідно влада жене на громадські роботи повій, звертається до державних газет, щоб ті закликали читачів до порядності та розміщує соціальну рекламу на сотнях білбордів. Те, що коїться в країні, нагадує методи, за допомогою яких СРСР десятки років тому боровся з пиятикою, дармоїдством та сексом
Лукашенка стежить не лише за економікою та опозицією, а й за «моральністю білорусів»

«Чистий» звук

19 травня у Мінську відбувся концерт гурту «Ленинград». Напередодні Генпрокуратура Білорусі звернулася до учасників групи з вимогою заборонити Сєрґєю Шнуру лаятися на сцені. Офіційний представник силового відомства Пьотр Кісєльов пояснив цю вимогу так: «Організаторам концерту відправлено попередження з вимогою забезпечити виконання законодавства та не допустити вживання нецензурної лексики під час масового заходу, що розцінюється як дрібне хуліганство». Попередження гурт отримав тому, що білоруські силовики завчасно ознайомилися з творчістю гурту і вирішили «запобігти можливим правопорушенням».

Не вперше білоруські борці за мораль втручаються у мистецтво. Концерт німецького гурту Rammstein у Мінську взагалі ледь не заборонили з огляду на «пропагування музичним колективом насилля, фашизму та гомосексуалізму». Організаторам довелося не лише шукати собі виправдань, а й звертатися до гурту з проханням скоригувати виступ, вирізавши з нього найскандальніші пісні та сцени.

Самі ж білоруські музиканти взагалі перебувають ледь не під забороною. У Міністерстві культури Білорусі є навіть спеціальний чорний список зірок, позбавлених права виступати. Щоправда, такі санкції пов’язані аж ніяк не з лайкою чи пропагуванням гомосексуалізму. Річ не в політиці: якщо артист не виявляє лояльного ставлення до влади, у будь-якого клубу чи бару, який наважиться запросити його виступити, обов’язково виникнуть проблеми з самою владою. Лідер одного з найдавніших рок-гуртів Білорусі Лявон Вольскій в інтерв’ю Тижню сказав, що саме тому білоруські музиканти дедалі частіше гастролюють у сусідній Польщі, де доволі чисельною є білоруська діаспора, та й виступати там не забороняють. Найголовнішою подією року у світі білоруської неформатної музики є фестиваль «Басовишча», що відбувається у Польщі на самому кордоні з Білоруссю.

На білоруських радіостанціях заборонено ставити пісні гурту «Кино» – адміністрації президента не догодила композиція «Перемен». Торік за прослуховування її в авто даішники забирали машини на штрафмайданчики. Не почуєте в ефірі радіо й гурту ДДТ.

Аналогічною є ситуація й із кінострічками. Свого часу у білоруських кінотеатрах заборонили демонструвати фільм Алєксандра Міндадзе «В субботу» про Чорнобильську катастрофу. Ще однією жертвою цензури стала картина Алєксєя Шеіна «Христос запрещенный».

«Чисті» вулиці

Утім, музиканти – це не єдина соціальна група, котра може небезпідставно почуватися принижено. Останнім часом у країні почастішали розмови про потребу «зачистки» білоруських вулиць від повійництва. В ефірі третього за популярністю телеканала Білорусі СТВ спалахнула суперечка між лікарем-гінекологом Таццяной Сіманенка, депутатом парламенту Єлєной Дікавєцкой та заступником начальника Управління з наркоконтролю та протидії торгівлі людьми МВС РБ Сєрґєєм Колтуном. Лікарка наполягала на потребі легалізації проституції, мовляв, так простіше, як і самим дівчатам, так і їхнім клієнтам. Дікавєцкая натомість відрізала: Білорусь не Європа, тож йти її шляхом неприпустимо. А Колтун запропонував негайно «очистити вулиці», мовляв, скільки борделів не збудуєш, повії як стояли біля станцій метро, так і стоятимуть.

А торік узимку, коли Мінську бракувало двірників для прибирання снігу, повії, яких ловили працівники міліції, виконували «виправні роботи». Штрафи у $300–400 дівчата сплатити змоги не мали, а працювали з лопатами за стандартними тарифами – $4 на годину. Це приблизно у п’ятнадцять разів менше, ніж коштують їхні послуги. Жриць кохання у Білорусі регулярно засуджують на ТБ, у ЗМІ, на білбордах із соціальною рекламою.

«Андроповщина»

Торік улітку у розпал фінансової кризи Білорусь дізналася, точніше кажучи, пригадала, що таке є боротьба з дармоїдством. Працівники міліції посеред робочого дня зупиняли людей, які ходили по магазинах, та цікавилися наявністю довідки про те, що вони у відпустці. Якщо такого документа людина не мала (а так склалося, що у 99% «дармоїдів» його не було), керівник організації, на яку працював такий ледащо без довідки, отримував догану. А для самого нього зазвичай похід по крамницях завершувався звільненням. Аналогічні рейди проводилися й у кафе, кінотеатрах та й просто на вулицях. У крамницях, до речі, щоби ніхто не втік від перевірки «відкріпних» документів, тимчасово перекривалися всі входи і виходи.

Власне, у провінційних містечках така практика триває і донині. У країні подейкують, що невдовзі влада, котра вихваляється відсутністю безробіття, відправлятиме на «виправні роботи» всіх, хто не має постійного місця роботи. Потреба в цьому вже давно є актуальною, позаяк у кожному місті країни внаслідок низьких зарплат ($70–100 на місяць) бракує водіїв тролейбусів, двірників, електриків і сантехніків.

Президент Лукашенка нещодавно визнавав, що сотні тисяч білорусів залишили країну, виїхавши за кордон на заробітки. За словами керманича Білорусі, 85% трудових мігрантів виїхали до Росії, решта «повтікали до інших країн». Глава держави не втрачає надії: боротися з такими втечами колективів влада збирається за допомогою адміністративного ресурсу, причому доволі жорстко.

Наприклад, податківці вже вечорами навідуються до квартир пересічних громадян та перевіряють, чи вдома в родині чоловік. Якщо раптом виявляється, що він поїхав гастарбайтером до іншої країни, його родині можуть втричі підвищити вартість комунальних послуг, а йому самому держава має право відмовити в наданні безплатної медичної допомоги. Сам Лукашенка ще торік обурювався, мовляв, заробітчани «поламають там собі руки-ноги, а нам їх тут лікуй безкоштовно». «Якщо держава користі від вас не отримує, то й підтримки від неї ви не матимете», – погрожував бацька.

Крім того, почастішали випадки викликів голів родин у податкову задля того, щоб ті відзвітували про «отримання грошей із Росії».

Є також і інший спосіб протидії трудовій міграції: керівники державних заводів, лікарень та шкіл силоміць утримують працівників в організації, погрожуючи «звільненням за статтею». «Стаття» у білоруських реаліях означає вовчий білет: одного разу звільнена за прогул чи пияцтво людина навряд чи колись зможе працювати у держорганах чи на держпідприємстві. І це має неабияке значення: за даними офіційної статистики, близько 80% білоруського ВВП забезпечують саме державні суб’єкти господарювання.

Пити чи не пити?

Крім всього цього, Лукашенка – славнозвісний борець із пиятикою. МВС час від часу влаштовує акції «Пияцтву – ні», в рамках яких закликає громадян закладати сусідів, котрі женуть у своїх домівках самогон. «Кожне повідомлення, що надійшло від громадян, негайно перевірятиметься, з подальшим притягненням правопорушників до передбаченої законом відповідальності. Працівників міліції цікавить будь-яка інформація», – йдеться в повідомленні УВС Міноблвиконкому.

За даними Республіканського науково-практичного центру психічного здоров’я, на компенсацію наслідків пристрасті до алкоголю витрачається близько 7% ВВП Білорусі. І влада бореться з пияцтвом як може. По-перше, Лукашенка примушував недбайливих батьків, чиї діти потрапили до притулків, оплачувати їхнє перебування там. По-друге, в Білорусі взагалі небезпечно гуляти вулицями напідпитку: навіть тих, хто не порушує громадського порядку, часто затримують працівники ППС та відвозять до витверезників. А за їзду у нетверезому стані в Білорусі можна й за ґратами опинитися, затримавшись там на три роки.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено