Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 травня, 2012   ▪   Юрій Райхель   ▪   Версія для друку

Путін має намір посилити вплив Росії на країни СНД

Президент Росії Владімір Путін у день своєї інавгурації підписав низку указів. Тим самим продемонструвавши своєму народові, що в Кремль повернувся динамічний господар, для якого головним буде таки турбота про цей самий народ
Путін має намір посилити вплив Росії на країни СНД

Першими указами президента Владіміра Путіна стали документи, відповідно до яких від уряду Мєдвєдєва вимагається жорстке слідування передвиборним деклараціям майбутнього керманича.

Згідно з указом «Про забезпечення міжнаціональної згоди» уряд і адміністрація президента до 1 грудня 2012 року мають розробити й затвердити Стратегію державної національної політики. Серед головних елементів такого забезпечення «введення обов’язкового іспиту з російської мови, історії та основам законодавства РФ для працівників-мігрантів». Дуже цікаво, а як до цього часу, не складаючи таких іспитів, мели вулиці російських міст мігранти з країн Центральної Азії? Чи банди фашистів-молодчиків, котрі нападають, наприклад, на таджиків, склавши ці екзамени віднині вітатимуться та обніматимуться від радощів із ними?

Другий документ «Про заходи із забезпечення громадян РФ доступним та комфортним житлом та підвищення якості житлово-комунальних послуг» має забезпечити громадян великої країни житлом. Розширення житлового ринку має водночас сприяти зниженню вартості «квадратного метра житла на 20%». Як цього домогтися – не уточнюється, не з царським розумом за таку справу братися. Хай Мєдвєдєв займається, якщо в нього вийде.

Зауважимо ще й Указ про втілення планів розвитку збройних сил та модернізації ОПК. Цей документ передбачає підготовку у 2012 році пропозицій щодо створення «федеральних органів виконавчої влади», відповідальних за розміщення і контроль виконання держоборонзамовлення. Останні мають забезпечити оснащення збройних сил «сучасними зразками зброї, військової та спеціальної техніки» – їхню частку до 2020 року планується довести до 70%. Пріоритет – «сили ядерного стримування, засоби повітряно-космічної оборони, системи зв’язку, розвідки та управління… сучасної транспортної авіації, високоточної зброї та засобів боротьби з ним, систем індивідуального захисту військовослужбовців». Флоту пообіцяли розвиток «насамперед в Арктичній зоні Росії та на Далекому Сході». Однак втілення всіх цих планів можливе, якщо буде створено нові органи виконавчої влади, тобто чергові бюрократичні структури. Можна цілком упевнено стверджувати, що нової техніки російській армії доведеться чекати надто довго. А побачити її можна буде хіба що на парадах.

Читайте також: Путін своєю «ПРОманією» провокує другу холодну війну

І якщо виконання вищезгаданих указів є проблемою, позаяк підписано їх сила-силенна, то про указ, який становить неабиякий інтерес для сусідів РФ «Про заходи з реалізації зовнішньополітичного курсу Російської Федерації» такого аж ніяк сказати не можна. Саме в цьому документі підтверджена не лише послідовність політики, а й видніють ті зміни, котрі прогнозували чимало експертів та оглядачів.

Перше, що кидається в очі, – це переміщення центру тяжіння на довколишній простір. Попри те, що чимало розмов велося про рівноправні та дружні відносини, повагу суверенітету та територіальної цілісності, з’являється директива : розширювати внесок Російської Федерації у миротворчі операції ООН. Зазвичай такі операції здійснюють війська постійних членів Ради Безпеки, окрім хіба що виняткових ситуацій, наприклад, війни в Кореї 1950–1953 років. Одразу на думку спадає так званий примус Грузії до миру, внаслідок чого була порушена її територіальна цілісність.

Наступний пасаж не залишає жодних сумнівів у тім, що політика щодо Південного Кавказу не зазнає змін узагалі, навпаки вже оголошено про посилення підтримки Південній Осетії й Абхазії: «активно сприяти становленню Республіки Абхазія та Республіки Південна Осетія як сучасних демократичних держав, зміцненню міжнародних позицій, забезпеченню надійної безпеки та соціально-економічному відновленню цих республік. Якщо ж перекласти цю цитату з новояза нормальною мовою, то це означає цілковите перетворення відторгнених від Грузії територій на російський протекторат.

Насамперед йдеться про Абхазію. Її влада чомусь подумала, що Москва дасть можливість провадити більш самостійний курс, наприклад, у відносинах з Туреччиною. Помітні навіть деякі ознаки того, що в Сухумі є люди, не обтяжені тягарем минулого та готові прагматично розглядати відносини із Тбілісі. І не допустити розвитку такої ситуації мають директиви Путіна. Тон розмов із Сухумі та Цхінвала стане більш жорстким. Останнім не звикати, а ось першим доведеться змиритися. А отже, жодних шансів на нормалізацію відносин з Грузією указ не залишає.

Попри те, що про Україну в цьому документі немає ані слова, однак нас неабияк непокоїться ситуація навколо протистояння у Придністров’ї. по-перше, це біля наших кордонів, там живуть люди з українським паспортами. А керманич сусідньої країни доволі чітко ставить завдання: «продовжувати брати активну участь у пошуку шляхів вирішення придністровської проблеми засадах поваги суверенітету, територіальної цілісності та нейтрального статусу Республіки Молдова за умови особливого статусу Придністров’я». дивно та й годі, як в одному реченні поєднуються дві цілком суперечливі тези. З одного боку, повага суверенітету та територіальної цілісності Молдови, а з іншого – особливий статус Придністров’я.

Зрозуміло, що Росія докладе всіх можливих зусиль, щоб не допустити урегулювання придністровського конфлікту в Молдові. І це випливає з того, що від Кишинева у формі ультиматуму вимагають обмежити свій суверенітет у вигляді особливого статусу Придністров’я. Це проблема Кишинева і Тирасполя, але аж ніяк не Москви. Висування таких вимог є відвертим свідченням бажання Білокам’яної закріпити за собою можливість продовжити конфлікт на необмежений термін. І водночас це є прямим впливом на нашу країну. Гаряча точка на кордонах України – удар і по нам, це ще одна можливість обмежити нашу свободу вибору. Адже пожежа у сусіда все-таки не втішає.

І цей указ є похідною від політики Росії як всередині країни, так і за її межами. І він відображає те хистке становище, котре склалося на величезних просторах наших північних сусідів.

Попри шалені прибутки від високих цін на енергоресурси, режим Путіна відчуває, що внутрішнє напруження зростає не щодня, а щогодини. Тому народу й розповідають казки про майбутнє полегшення його долі. Так не вперше. Розповідали, що проблему з житлом буде вирішено протягом 20 років, відтак ще за 20 років і ось сьогодні обіцяють  іпотечні кредити під низькі відсотки, лишень ані слова про те ,як же це все працюватиме. Народ аж ніяк не безпідставно не вірить, а роздратування набирає сили.

Якщо неможливо вирішити складні соціальні проблеми, то залишається лише запаморочувати розум успіхами поза межами країни. І знову на чолі всього стає ідеологія анти американізму. Захід знову-таки стає вселенським злом, винуватцем всього лихого, що можна лише вигадати. Що складніше коригувати життя, то легше звинуватити у всьому сусіда, хай і далекого. А тут і можливість продемонструвати громадянам, що Путін вартує.

Відверто не згадується про збирання земель руських. Все під камуфляжем інтеграції на кшталт єдиних просторів, митних союзів. Ось їм в указі чимало уваги приділено. Тому указ «Про заходи з реалізації зовнішньополітичного курсу Російської Федерації» конкретний, на відміну від інших. Тут все цілком зрозуміло – даєш імперію, а до назви її байдуже. І це сигнал усім.

І цей документ чітко демонструє, що сусідам сподіватися на спокійну та виважену політику Москви зась. Навпаки загострення відносин ще попереду і вони не забаряться.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено