Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
17 квітня, 2012   ▪   Спілкувався: Сергій Соловйов   ▪   Версія для друку

Екс-в’язень, кандидат у президенти Білорусі Андрєй Санніков: «я своєї провини не визнав»

Кандидат у президенти Білорусі Андрєй Санніков, якого нещодавно звільнили з колонії «Вітьба-3», розповів Тижню про те, як живуть політичні в’язні в білоруських в’язницях і те, як йому вдалося вийти на волю
Екс-в’язень, кандидат у президенти Білорусі Андрєй Санніков: «я своєї провини не визнав»

Санніков – колишній заступник міністра внутрішніх справ Білорусі, пішов зі своєї посади на знак протесту проти проведення антиконституційного референдуму щодо зміни Конституції Білорусі 1996 року. У 1997-му став координатором ініціативи «Хартія-97». Вже 2010-го він наважився кинути виклик Аляксандру Лукашенка, ставши кандидатом на посаду глави держави. І був заарештований увечері 19 грудня 2010-го після того, як мітинг громадян, не згодних із офіційними підсумками виборів, розігнали, і відтоді він перебував в ув’язненні. У травні 2011 року йому винесли вирок – п’ять років позбавлення волі в колонії посиленого режиму зі звинуваченням в організації масових заворушень 19 грудня.

Санніков у клопотанні про помилування не визнав своєї провини в організації та участі у масових заворушеннях. Про це політик, котрого ввечері 14 квітня звільнили з колонії «Вітьба-3» на підставі указу глави держави про помилування, заявив 17 квітня на прес-конференції в Мінську.

«Насправді я написав, що прошу мене помилувати та жалкую про скоєне. Зробив я це усвідомлено. Єдине, що можу сказати: провини своєї я не визнавав, хоча на мене чинили тиск, щоб я підписав зізнання», – сказав Санніков на сьогоднішній прес-конференції у Мінську.

Насамперед Санніков заявив, судимість з нього не зніматимуть протягом восьми років.

«Тільки-но я вийшов із Першотравневого РУВС, куди мене викликали для того, щоб поставити на профілактичний облік. Запропонували підписати документ, що я ознайомлений з процедурами, котрі на мене очікують. В разі якихось адміністративних правопорушень буде встановлене спостереження тощо. Судимість залишається у мене протягом восьми років. Я раніше не стикався з такими процедурами, однак це свідчить про те, який саме характер має це помилування. Там мене запевнили, що жодних обмежень на виїзд законом не передбачено в цьому випадку, однак запропонували зайти до відділу з питань громадянства та міграції, щоб уточнити це питання», – сказав Санніков.З приводу ймовірної еміграції екс-кандидат у президенти зауважив: «В міліції мені сказали, що це питання не в їхній компетенції. Це належить до компетенції відділу з питань громадянства та міграції Першотравневого району».

На запитання про те, чи не має він намірів виїжджати за кордон, Санніков відповів: «Жыве Беларусь!», давши тим самим зрозуміти, що найближчим часом територію країни він не покидатиме.

Читайте також:

У. Т.: Андрєй Олєґовіч, чому ви написали прохання про помилування?

– Це дуже складне запитання. По-перше, я писав не прохання про помилування, а клопотання про помилування. Це дещо різні речі. У клопотанні я дослівно написав, що «прошу помилувати мене з гуманних міркувань», щоби припинити провокації та тиск. Єдине, що можу сказати, що провини я не визнавав, хоча стосовно мене чинили неабиякий тиск, щоб я це таки зробив. Тиск чинили і в колонії, детальніше я про це говорити не можу. Зі мною могли би статися доволі серйозні речі, аж до фізичної смерті.

Після того, як я написав клопотання про помилування, розпочалася інформаційна ізоляція. Я написав понад 30 листів жінці та матері з повідомленням про те, що таке клопотання вже готове, неодноразово письмово звертався до адміністрації колонії «Вітьба-3» з проханням надати мені можливість зателефонувати додому та зустрітися з адвокатом. Жодної реакції на це звернення я не отримав, блокада тривала.

Уже в грудні по радіоточці я почув прес-конференцію Лукашенка, що з умовою прохання про помилування він може звільнити ув’язнених. Я повторив своє клопотання із супровідною заявою на ім’я начальника колонії з проханням передати клопотання за призначенням. І все одно до 13 січня я перебував в ізоляції.

В колонії «Вітьба-3» у мене був режим цілковитої ізоляції. Навіть вітатися зі мною було небезпечно. Якщо хтось і вітався, його викликали до адміністрації, погрожували позбавити умовно-дострокового звільнення.

В колонії «Вітьба-3» Санніков перебував чи то у штрафному ізоляторі, чи то в камері – одиночці. Як повідомив авторові цього матеріалу його знайомий, котрий відбував покарання в цій виправній установі, для обслуговування таких камер адміністрація залучає в’язнів. Однак… глухонімих. Тому цілком можливо, що Санніков не міг передати якісь відомості на волю. Ніхто його просто не чув. – Авт.

У. Т.: Під час своєї відсидки ви відчували, що ви політичний в’язень?

– Так, звісно. Особливо від тих міліціонерів, котрі сиділи зі мною в камері (усміхається. А відтак серйозним тоном додав). В колонії №10 у Новополоцьку в мене була нагода спілкуватися з в’язнями. Неабиякий інтерес до того, що відбувається в Білорусі, значна поінформованість серед контингенту, можливо, навіть забагато уваги було приділено з боку в’язнів, котрі були несправедливо засуджені.

Одна із причин тиску на мене, думаю, полягає в тому, що я став приділяти увагу цим засудженим. Консультувати їх з приводу їхніх скарг. Розмовляти з ними… Почав говорити про це. І вважав, що це мій обов’язок. Тому що я зміг винести на публіку якісь речі, а вони – ні. Тому що люди бояться. Вони перебувають у цілковитій владі адміністрації колонії.

Щодо самої цієї виправної установи, то там була така ізоляція, що навіть вітатися зі мною було вкрай небезпечно. Навіть людина, котра кивнула у мій бік, могла потрапити під тиск адміністрації. Тому я вдячний тим, хто мене підтримував. Зважаючи на те, що людина знає, що її можуть звільнити за місяць, а за одне лишень «доброго дня», промовлене до мене, її можуть залишити в тюрмі ще на два роки, однак людина все одно віталася, – а це надто багато важить і коштує.

Читайте також: Чим може закінчитися протистояння Лукашенки із Євросоюзом?

У. Т.: Ви не покинете політичної діяльності?

– Думаю, як жити далі. Те, що робили з моїм особистим життям та життям моєї родини, – це жах. До цього часу я був у ейфорії, однак сьогодні після візиту до міліції ці відчуття зникли. Однак мені слід спробувати повернути собі життя. А потім з дружиною та сином вирішувати.

Дружина Саннікова Іріна Халіп, як і сам екс-в’язень, була заарештована за акцію під час президентських виборів. У той час, коли вони з чоловіком перебували у слідчому ізоляторі КДБ, їхнього сина Данііла намагалися відібрати органи опіки та помістити у дитячий будинок. Але бабуся з дідусем змогли оформити опікунство над онуком. –Авт.

Читайте також: Білорусь у вигнанні

У. Т.: Стосовно інших політв’язнів, чи домагатиметеся їхнього звільнення?

– Всі політв’язні мають бути звільнені. Ми вимагаємо їхнього звільнення. Якщо влада це зробить, то дістане позитивну оцінку й у Білорусі, й у світі. Я бачив Коваленка у в’язниці, він жахливо виглядає. Його треба терміново звільнити. Будь-що тепер може трапитися з ним і іншими політв’язнями, треба негайно ухвалювати рішення про їхній вихід на волю.

Ніколай Автуховіч, Ніколай Статкєвіч, Дмітрій Дашкєвіч, вони в надто скрутному становищі. З ними може трапитися будь-що, особливо зважаючи на мій досвід. Якщо хтось, хто може ухвалити таке рішення, чує та насправді здатний це зробити з гуманних міркувань, то це слід зробити негайно.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
  • Африка — це не тільки величезний материк, а й острови довкола нього. Занзібар, як і решта Чорного континенту, є результатом перетину різних культур, торговельних шляхів і цивілізацій
    26 червня, Ростислав Панічев
  • Президент Обама та віце-президент Байден заявили, що «поважають вибір британців». Однак медіа, що не скуті законами дипломатії, нещадно критикують Brexit
    26 червня, Віталій Рибак
  • Уміння викладати довго вважалося вродженим. Реформатори ж доводять, що найкращими вчителями стають, а не народжуються
    26 червня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено