Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
17 квітня, 2012   ▪   Віктор Каспрук   ▪   Версія для друку

Роб Кріллі: наразі зарано розчаровуватися в цивільному уряді в Пакистані

Роб Кріллі – кореспондент британської газети The Daily Telegraph у Пакистані розповів Тижню про політичне сьогодення цієї країни: демократичні процеси і вплив армії, а також її Ісламабада з Афганістаном і Індією
Роб Кріллі: наразі зарано розчаровуватися в цивільному уряді в Пакистані

У. Т.: Пане Кріллі, Пакистан потребує політичного лідера, здатного об’єднати країну. Але чи є сьогодні такі лідери у країні?

– Пакистан завжди з усіх сил намагався знайти лідерів, які можуть об’єднати країну. Нинішній час не є винятком. Система в цій країні заснована на моделі регіонального впливу і патронажу. І президент Асіф Алі Зардарі черпає більшу частину своїх сил із провінції Сінд, а головний лідер опозиції Наваз Шаріф популярний у Пенджабі. Колишній капітан команди Пакистану з крикету Імран Хан може запропонувати щось інше і звернутися за підтримкою до більшої кількості провінцій. Проте навіть він намагається створити загальнонаціональний рух.

У. Т.: Чи призвело сприйняття армією самої себе як гаранта національної безпеки до зловживання нею своїм положенням?

– Військові в Пакистані завжди становили вагому базу влади у країні, яка визначає себе значною мірою як противника Індії, свого потужного регіонального конкурента. Наразі Пакистан та Індія нездатні покращити відносини, які багато в чому залежать від волі випадку. Нині роль військових перебуває під пильною увагою судів, зокрема вивчається роль Пакистанської міжвідомчої розвідки (Inter-Services Intelligence Аgency – основний орган зовнішньої розвідки і контррозвідки. – Авт.), яку обвинувачують у незаконному затриманні тисяч людей. Цивільний уряд і суди, обидва намагалися змусити військових підкорятися, але це стало величезним викликом.

У. Т.: Сила армії формує пакистанську зовнішню політику?

– Армію сприймають як інструмент для того, щоб тримати під контролем зовнішню політику, особливо щодо Афганістану і Кашміру. Часом це дає підстави стверджувати, що цивільний уряд не спроможний навіть спробувати покращити відносини з Індією. Адже поліпшення взаємин із Індією означало б зменшення впливу військових, який ґрунтується на загрозі спалаху війни Пакистану зі своїм сусідом.

У. Т.: Армія Пакистану тримає націю під своїм контролем і стала занадто сильною, щоб виконавча і судова влада та політичні діячі могли мати справу з нею на рівних?

– Ми є свідками затятої боротьби за владу в Пакистані. Суди почали кидати виклики і цивільному уряду, і військовим. Точно так само нещодавно прем’єр-міністр здійснив спробу здійснити низку наступів на військових, і так звана справа Memogate (йдеться політичний скандал, коли президента Асіфа Алі Зардарі звинувачують у таємних спробах заручитися підтримкою Адміністрації США з тим, щоб повністю замінити вище армійське командування і керівництво спецслужб на лояльних йому проамериканськи налаштованих призначенців. – Авт.) є намаганням протидіяти обмеженню влади генералів. Військові сприйняли секретний рейд, проведений Сполученими Штатами для ліквідації Усами бен Ладена, як ушкодження своєї репутації. Цього рейду вони, здається, не в силах були виявити. Тож військові залишаються потужною силою, але опинилися під перехресний вогонь із кількох сторін.

У. Т.: Люди в Пакистані починають втомлюватись і занепокоєні нездатністю цивільного уряду стабілізувати ситуацію в країні. Військові ж з їхніми можливостями і величезним впливом починають розміщати необхідні їм матеріали на пакистанському телебаченні й в інтернеті, сподіваючись дістати вигоду від цього незадоволення?

– Не знаю про це. Хоча в мережі завжди розміщувалися проармійські матеріали.

У. Т.: Внутрішня корупція, релігійні й етнічні сутички все ще є чумою для Пакистану?

– Пакистан стикається з численними проблемами, не в останню чергу через корупцією, міжрелігійну ворожнечу й етнічні сутички. Терористичні угруповання намагалися загострити ці відмінності, що є складовою їхньої змови. Метою якої, зокрема, є повалення уряду. Вони навіть вдавалися до нападів на шиїтські релігійні святині та процесії чи меншини Ахмаді (Ахмадіська течія, відома також як «Ахмадія і Кадіані», виникла в Пенджабі наприкінці XIX століття, за часів Британської Індії. Засновник громади – Мірза Гулам Ахмад – намагався створити синкретичне вчення і звертався з проповіддю не лише до мусульман, а й до представників інших релігій. Точних даних про чисельність Ахмаді в Пакистані немає. За деякими оцінками, членів цієї громади в 170-мільйонному Пакистані може налічуватися до чотирьох мільйонів. – Авт.). Карачі ж стало регулярним місцем бандитських убивств із потужним етнічним відтінком.

У. Т.: Пакистан грає у подвійну гру в Афганістані, де «Талібан» одразу визначений як ворог (тому що він є ворогом пакистанського союзника – Америки) і пакистанський друг (позаяк таліби є ворогами пакистанського ворога – Індії)…

– Відносини Пакистану з Афганістаном є складними і багатогранними. Історично це спрацьовувало в боротьбі ісламістського ополчення проти радянської окупації, і зв'язок із талібами триває й донині. Пакистан побоюється індійського впливу, що дедалі зростає, на Заході, і, щоби не потрапити в пастку, зберігає зв'язок з повстанськими групами, щоб зберегти для себе деякі важелі під час будь-якого політичного врегулювання в Афганістані. Водночас пакистанська влада усвідомлює, що надання нею негласно повноважень діяти іншим особам, котрі він раніше використовував, вийшли з-під контролю та певною мірою сприяють запуску терактів у Пакистані і загрожують стабільності в країні. І хоча він визнає всю небезпеку, яку становить такий історичний підхід, неясно, чи Пакистан розробив нову стратегію з цього питання.

У. Т.: Чи правда, що бути налаштованим проти військових у Пакистані часто означає бути визнаним непатріотом чи запроданцем?

– Є нечисельна ліберальна еліта, яка не боїться критикувати військових. Тим не менш, вона стикається з неодноразовою критикою з приводу того, що така позиція є непатріотичною.

У. Т: Чи може стати відповіддю на проблеми Пакистану повернення до військового правління?

– Відповіддю на ці проблеми Пакистану є стабільна і демократична влада. Повернення до військового правління здатне забезпечити деякий короткотерміновий успіх, однак у довготерміновій перспективі Пакистану такого не було б. Ця країна має коротку історію, і минули лише чотири роки відтоді, як військовий правитель Первез Мушарраф відмовився від влади. Тому наразі зарано розчаровуватися в цивільному уряді.

Довідка Тижня

Роб Кріллі – кореспондент британської газети The Daily Telegraph у Пакистані. До цього він протягом п’яти років писав про Африку зі своєї бази в Найробі до провідних світових видань, зокрема до таких, як: The Times, The Irish Times, The Daily Mail, The Scotsman і The Christian Science Monitor. Також його статті публікувались у The Scotsman, USA Today, News of the World, The Sunday Times and The Sunday Telegraph.

Книжка Роба Кріллі «Спасаючи Дарфур: Улюблена африканська спільна війна» (Saving Darfur: Everyone's Favourite African War), заснована на чотирьох роках його повідомлень про Судан і численних подорожах по всьому регіону, вийшла друком в лютому 2010-го.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
  • Які шанси має Петро Порошенко досидіти в кріслі президента України до кінця терміну й чи зможе повернутися туди вдруге
    28 травня, Роман Малко
  • Святошинський районний суд відмовився прийняти самовідвід присяжних у справі колишніх «беркутівців» Сергія Зінченка та Павла Аброськіна і прийнявся за розгляд по суті.
    28 травня, Станіслав Козлюк
  • Що таке команда Петра Порошенка і які в ній центри впливу
    27 травня, Богдан Буткевич
  • Бойові дії, які розпочалися в 2014 році породили феномен військових добровольців та волонтерів. Втім, рівно 100 років перед тим українці вже проявили себе в подібній ситуації
    27 травня, Святослав Липовецький
  • Відомий бельгійський саксофоніст і композитор Ален Крепен розказав Тижню про сучасний стан і можливості духових оркестрів, способи подолання невідомості української сучасної класичної музики та її авторів у світі та саксофон, повноту звукових можливостей якого ще розкрито не в повні.
    27 травня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено