Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 березня, 2012   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

Тулузьский терорист: самотній вовк чи агент зі Сходу?

Франція намагається зрозуміти, ким був убивця трьох дітей та чотирьох дорослих у Тулузі
Тулузьский терорист: самотній вовк чи агент зі Сходу?

Мохамед Мера загинув зі зброєю в руках. Він викинувся у вікно, поранивши останнім пострілом одного з поліцейських, яких йому вдалося заманити до квартири. “Він завжди діяв, як хижак, - пояснив журналістам міністр внутрішніх справ Франції Клод Геан. - На всі свої жертви, - що на військових, що на дітей та вчителя з єврейської школи Тулузи, - він чекав у засідках. Поліцейських Мохамед чекав, сховавшись у ванній кімнаті, з пістолетами в обох руках.”

Французька преса рясніє фотографіями 23-річного хлопця за кермом автівки. Він безжурно сміється і залишає по собі враження людини, якій подобається жити та розважатися. “Це все не правда! - обурено тицяє в газетну шпальту чоловік, що опинився на сусідньому сидінні в метро. - Я також мусульманин! Я не вбиваю людей! Наша релігія нічому подібному не вчить!” Йому заперечують, що мусульмани — різні, а організація Аль-Каїда, до якої себе зараховував тулузький убивця, відзначилася не одним кривавим злочином. “Не узагальнюйте, - тихо попросив попутник. - Мені соромно, що злочини пов”язують з ісламом. Зважайте лише: джихадістів одиниці, вони — виняток.”

Мохамед Мера

Поліцейські Тулузи, які перетиналися з Мохамедом Мера в минулі роки, відверто здивовані його вчинками. “Це був дрібний злочинець, його часто затримували за крадіжки, - розповів журналістам прокурор міста. - Нещодавно, за водіння без прав, Мера опинився на чотири тижні за ґратами”. Адвокат убивці також видається розгубленим. ”Він був таким ввічливим, таким вихованим, - переконував захисник чи то самого себе, чи то пресу. - У квітні ми мусили постати перед управлінням з виконання покарань, аби залагодити останні формальності щодо недавнього позбавлення волі”.

Мохамед Мера походив із багатодітної родини. Коли хлопцеві було 5 років, тато вирішив повернутися до Алжира, і матір, як могла, підіймала дітей сама. “Він мав очевидні психологічні або й психічні проблеми, - розповів один з його шкільних вчителів. - Був то агресивним, то впадав у депресію, міг і на дорослого підняти руку. Йому важко вдавалося контролювати себе”. У 2008 Мохамед потрапив до психіатричної лікарні та зчинив спробу самогубства. Його заарештовували на короткі терміни 15 разів.

Матір давно втратила на сина вплив. У перший день облоги вона відмовилася говорити з ним на прохання поліції. “Він мене ніколи не слухає, це не допоможе”, - пояснила жінка. Вона підтвердила, що Мохамед не раз відвідував “якихось знайомих” у Афганістані та в Пакистані.

“Цього хлопця часто можна було бачити в компанії салафістів, вбраних у довгі білі сорочки, - розповіла пресі одна з сусідок родини Мера. - Переконана, він дійсно належав до місцевого джихаддистського угрупування. Ці хлопці, траплялося, поводилися епатажно, але до брутальності не доходило. До недавнього часу.”

Згідно зі свідченнями одного з приятелів молодого чоловіка, афганські спецслужби затримували майбутнього вбивцю за спробу теракту. “Із бомбою в руках, яку він намагався підкласти під будівлю в Кандахарі”, - уточнює, стоячи спиною до телекамери, знайомий Мохамеда. Брат і сестра Мера також належали до групи радикальних ісламістів. Але місцева поліція в Тулузі не виявляла особливої уваги до цієї родини. Чому? “Треба перевірити, чи не трапилося помилки у превентивній роботі спецслужб”, - заявив французький міністр закордонних справ Ален Жюппе. 

Мохамед Мера пояснив свої дії “протестом проти збройної присутності Франції в Афганістані, проти заборони інтергральної паранджі та на знак підтримки палестинців у боротьбі з Ізраїлем.” Два військових, яких він стратив тиждень тому, були арабського походження, ше один — чорношкірий. У перші дні розслідування в злочинах підозрювали ультра-правих.

Прем”єр-міністр Палестинської Автономії Салам Файяд миттєво відхрестився від несподіваного прояву солідарності. “Час усім цим терористам припинити посилатися на Палестину та робити вигляд, буцімто вони захищають наших дітей, - заявив він. - Наші діти, як і решта дітей світу, хочуть жити в мирі та злагоді”.

Нині французькі соціологи, політологи, психологи, слідчі та інші фахівці шукають відповідь на запитання, ким був Мохамед Мера? Неврівноваженим психопатом, сповненим ненависті до світу? Нещасливою іммігрантською дитиною в пошуках ідентичності? Сплячим агентом Аль-Каїди, релігійним фанатиком?

Преса пише, що тулузький убивця двічі намагався заангажуватися до французької армії. Марно. Отже, чи не є розправа над військовими нефранцузького походження, помстою таким же іммігрантським дітям, як сам, за нездійсненні мрії?

За питанням особистості убивці постають багато інших. Скільки у Франції подібних радикалів, готових перейти від підкресленого заперечення західних цінностей до агресивних дій? Яким є зв”язок між терористами з Близького Сходу та Центральної Азії з місцевими фундаменталістськими групами? Як встановити контроль за тими, хто відвідує табори в Афганістані й Пакистані, щоб упередити нові трагедії?

Мохамед Мера весело усміхається з газетних сторінок. Важко повірити, що саме він прибрав пострілами в спину трьох військових, трьох дітей та тата двох малих, які чекали автобусу біля єврейської школи в Тулузі. “Ти шкодуєш про щось?” - встигли запитати в нього поліцейські за кілька хвилин до смерті. “Тільки про те, що вбив так мало людей”, - відповів він.

Психічна хвороба? Соціальна патологія? Чи все-таки — гранично-радикальний вияв суспільної тенденції?


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Довгий час кіберзлочинності не приділяли належної уваги. Вірус WannaCry має підштовхнути до зміни такого ставлення
    25 травня, The Economist
  • Чому Англії та Ізраїлю вдалося. І чим їхні уроки корисні для нас
    25 травня, Валерій Примост
  • Є старовинний козацький спосіб зупиняти кров. Дуже жорсткий, але дієвий. Рану засипали порохом (сучасний бездимний не годиться, має бути з деревного вугілля, селітри та сірки) і, поки не просяк кров’ю, підпалювали. Кров запікалася, рана дезінфікувалася. Мабуть, важко, доки не спробуєш, зрозуміти, що відчуває людина під час цієї процедури, але таке життя.
    25 травня, Роман Малко
  • «Нам потрібні нові форми мислення, аби вирішити проблеми, створені старими». Це гасло із Twitter Йона Аґірре Суча.
    25 травня, Ольга Ворожбит
  • Класик західного постмодернізму 86-річний Джозеф Макелрой — один із найвпливовіших прозаїків повоєнної Америки й водночас автор, чиєму літературному талантові більш ніж за 60 років писання текстів зуміло віддати шану лише кілька десятків критиків.
    25 травня, Олена Кухар
  • Генеральний прокурор відповів на питання народних депутатів у Верховній Раді, а очолюване ним відомство створило шефу гідну PR-підтримку.
    24 травня, Андрій Голуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено