Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
2 березня, 2012   ▪   Майкл Бініон   ▪   Велика Британія   ▪   Версія для друку

Кінець відлиги: Захід готується до протистояння з Кремлем

Владімір Путін вбачає в кожному кроці Заходу й НАТО намагання нашкодити інтересам Росії та обмежити її вплив
Матеріал друкованого видання
№ 9 (226)
від 1 березня, 2012
Кінець відлиги: Захід готується до протистояння з Кремлем

Упродовж останніх чотирьох років відносини Заходу з Москвою покращувалися. Президент Дмітрій Мєдвєдєв говорив мовою реформ і заохочував закордонні компанії вкладати кошти в Росії. Він обіцяв послабити обмеження, поліпшити фінансове регулювання, зміцнити верховенство права й боротися з корупцією. Водночас вів переговори про «перезавантаження» із США й підписав із президентом Обамою нову угоду щодо контролю над озброєннями. Були й гострі розходження, особливо на початку його президентства, під час короткої війни між Росією та Грузією. Та й в інших сферах, зокрема у близькосхідній політиці та зусиллях, спрямованих на недопущення розробки Іраном власної ядерної зброї, Мєдвєдєв показав світовій спільноті обличчя Росії, яка була більше готова до співробітництва, навіть коли багато обіцянок щодо боротьби з корупцією та відкритості економіки так і не було виконано.

Читайте також: Росія, що прокинулася, або що буде після перемоги Путіна

Контраст із початком президентства Путіна разючий. Той виявив себе «колючим» партнером, дуже швидким на образу, який відразу ж накидався на Захід за першою підозрою в спробі диктувати Кремлю умови. Закінчення його правління збіглося з початком гострої кризи світової економіки. Росія особливо сильно постраждала у 2008–2009 роках, і Путін (уже прем’єр-міністр) був заклопотаний тим, як призупинити різкий спад зростання в економіці Росії, підтримати нестабільні ціни на енергоносії і заручитися підтримкою головних торговельних партнерів країни.

Економічно Росія одужала. Але схоже, що Путін так анітрохи й не позбувся підозріливості щодо «нечистих намірів» Заходу, а особливо свого несприйняття ролі США як світового лідера. А ще він вбачає в кожному кроці Заходу й НАТО намагання нашкодити інтересам Росії та обмежити її вплив. У надзвичайно войовничій статті, надрукованій у «Московских новостях» за тиждень до президентських виборів, Путін висловив рішуче попередження Америці та її союзникам: Москва, мовляв, не потерпить жодних зазіхань на свій суверенітет, закордонну політику або комерційну діяльність. Він заявив, що в цілій низці питань, а надто на Близькому Сході, протистоятиме політиці Заходу й підтримуватиме друзів та сателітів Росії (як-от Сирія), а також не дозволить західним державам використовувати права людини й Арабську весну для підривання впливу його країни.

«Ми послідовно виходитимемо із власних інтересів та цілей, а не продиктованих кимсь рішень», – зазначив Путін на початку своєї розлогої статті. Далі він висловився проти Північно-атлантичного альянсу: «…деякі аспекти поведінки США й НАТО не вписуються в логіку сучасного розвитку, спираються на стереотипи блокового мислення». Путін ображений на Захід, бо той просто «відмахується» від російських аргументів, створивши ситуації, які аж ніяк не сприяють формуванню довіри. Вина Заходу в тому, що він застосовує подвійні стандарти, захищаючи права людини на вибірковій основі. За словами Путіна, політика його щодо арабського світу базується на «елементарній демагогії» і підриває суверенітет держав.

Читайте також: Чи здатна Росія відмовитися від підтримки диктатора Башара Асада?

Зрозуміло, що Арабська весна глибоко непокоїть Путіна. Він звинуватив Захід в інтервенції до Лівії заради зміцнення власних позицій, установлення військових баз і заміщення «домінування однієї сили ще агресивнішим домінуванням іншої». У наступні місяці джерелом напруженості буде Сирія. Росія нерозривно й безповоротно зв’язала себе з урядом Башара Асада, який залежить від експорту російської зброї і віддає Москві в оренду свою військово-морську базу. Путіна розлютила «реакція на грані істерики» на вето Росії, накладене на резолюцію Ради Безпеки ООН із закликом до Асада піти у відставку.

Захід боїться, що Путін не просто повертається до старого антагоністичного мислення в глобальній стратегії; його не менше розлютило наростання «м’якої сили» Заходу, особливо неурядових організацій, груп гуманітарної допомоги й того, що він називає «псевдо-НУО». За словами кандидата в президенти, вони рішуче настроєні зруйнувати традиційні союзні зв’язки РФ та витиснути російську дипломатію і торговельні інтереси з Близького Сходу, як і з інших регіонів світу.

Крім того, Путін стурбований західною підтримкою соціальних медіа – блогерів та інтернет-користувачів, котрі так вдало скинули авторитарні режими в арабських країнах. Цей приклад надихнув численних російських авторів мережевих журналів, і популярність прем’єр-міністра різко впала. Проти нього настроїлися молодь і міський середній клас. Несподівано для себе Путін став політично уразливим.

Стаття просякнута ідеєю: все це – частина змови Заходу з метою ослаблення Росії. І автор попереджає його про те, що в боргу не залишиться.

Звісно, деякі з цих погроз можуть бути просто передвиборчою риторикою. Путін апелював до націоналістичного електорату, і йому було потрібно зміцнити свій імідж «твердої руки», яка підійме престиж Росії та її вплив у світі. Але в західних столицях ця стаття викликала тривожну реакцію. Існують побоювання, що Путін, відчуваючи загрозу для себе всередині країни, загострюватиме протистояння із Заходом, аби відволікти увагу від протестів і розв’язати собі руки для розправи з критиками вдома.

Читайте також:Пекін пропонує Москві створити Євразійське НАТО?

Деякі західні країни вже почали готуватися до нової «холодної війни» з Росією. У Великій Британії троє колишніх міністрів закордонних справ нещодавно закликали вжити санкції проти 60 конкретних осіб у російському уряді та спецслужбах, винних у смерті ув’язненого юриста й борця з корупцією Сєрґєя Маґнітского, який викрив махінації з несплатою податків на суму $200 млн. У корупційному скандалі фігурували імена співробітників Міністерства внутрішніх справ і поліції. На думку британських політиків, ця пропозиція (яку винесуть на голосування в парламенті) дуже актуальна з огляду на погіршення політичної ситуації в Росії та чимдалі ширше занепокоєння з приводу численних порушень прав людини.

Німеччина, швидше за все, стабільно підтримуватиме відносини з Путіним-президентом, почасти через важливість своїх економічних та енергетичних зв’язків із Кремлем. Але адміністрація США вже зіткнулася з труднощами під час призначення нового посла – колишнього радника Барака Обами, Майкла Макфола, який навмисно оминув Путіна й домовлявся про «перезавантаження» відносин лише з Мєдвєдєвим. Москва вже звинуватила Макфола у втручанні в справи Росії і, таким чином, у перевищенні повноважень. Проте справжня причина немилості – те, що Макфол вільно розмовляє російською, знайомий із багатьма лідерами опозиції і не приховував своєї критики Путіна в роки, коли очолював Інститут Карнеґі в Москві. Своїх ворогів Путін не забуває і не прощає.

Дехто з оглядачів вважає, що Путін не може дозволити собі нового протистояння із Заходом у час, коли Росії вкрай потрібні нові інвестиції та модернізація промисловості й інфраструктури. Їхній аргумент – це проникливість і прагматизм Путіна. Його інстинкти чітко виявились у спалахах невдоволення політикою Заходу. Але в ролі президента – чи керуватиметься він потребами в глобальному співробітництві й західних технологіях для того, щоб знову зрушити Росію з мертвої точки? Якщо так, то напевне обидві сторони зрештою знайдуть спосіб співіснувати з новим (чи то пак старим) господарем Кремля.

Читайте також:Тоталітарний режим у Росії став фактом


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено