Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
10 січня, 2012   ▪   Спілкувалася: Жанна Безп’ятчук   ▪   Версія для друку

Збіґнєв Бжезінський: «Мотивацією Путіна є історична ностальгія, яка не має зв’язку з реальністю»

Тиждень поставив кілька запитань Збіґнєву Бжезінському, у відповідях на які він, зокрема, спрогнозував майбутнє України в геополітиці
Матеріал друкованого видання
№ 1 (218)
від 1 січня, 2012
Збіґнєв Бжезінський: «Мотивацією Путіна є історична ностальгія, яка не має зв’язку з реальністю»

Доктор Збіґнєв Бжезінський – без перебільшення найвідоміший у світі геостратег другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Обіймаючи ключові посади в системі здійснення американської зовнішньої політики, він, поляк за походженням, приділяв Східній Європі особливу увагу. В часи холодної війни був одним із тих, хто закладав фундамент для можливого повернення цього регіону в демократичний західний світ. Його фраза про те, що з Україною Росія – Євразійська імперія, а без неї – Азійська, сконденсувала для багатьох суть геополітичної реальності, в якій ми, українці, й досі перебуваємо. Тиждень мав змогу поставити кілька запитань Збіґнєву Бжезінському, у відповідях на які він, зокрема, спрогнозував майбутнє України в геополітиці.

Читайте також: Запрошення в Азіопу

У. Т.: Владімір Путін оголосив намір створювати Євразійський союз. Єдиний економічний простір Росії, Білорусі та Казахстану почне діяти у 2012-му. Як ви оцінюєте перспективи такого утворення на великій євразійській шахівниці?
– На жаль, мотивацією містера Путіна є історична ностальгія, яка не має зв’язку з реальністю. Доконаним фактом є те, що ані казахи, ані українці, ані білоруси не хочуть знову стати частиною навіть замаскованої імперії. Як наслідок – будь-які зусилля створити нову Російську імперію породжуватимуть опір. Такий спротив далі шкодитиме спроможності Росії стати сучасною, успішною, демократичною і згодом навіть європейською державою.

У. Т.: А яку роль, на вашу думку, відіграватиме Україна в цих процесах?
– Україні треба бути свідомою такого факту: вона сильно ризикуватиме своїми інтересами, якщо знову стане провінцією Росії. Мені хотілося б думати, що президент Янукович не бажав би бути в Києві управителем провінції, де, по суті, домінуватиме Росія.

У. Т.: Що може чекати на Україну у великій геополітичній грі між ЄС та Росією?
– Вважаю, що українці повинні вибрати найкраще. Як на мене, українська незалежність та український добробут можуть бути гарантовані радше в межах більшої об’єднаної Європи, яка насправді включає не лише Україну, а й Росію. Але аж ніяк не в межах відновленої територіальної імперії, де панує Кремль. Імперії, де одна нація домінує над іншими. Я хотів би додати: якщо Україна вибирає Європу, вона має дати раду тому фактові, що Європа визначає себе як демократичне утворення. А в демократії не відправляють за ґрати чесно обраних екс-лідерів.

Читайте також: Рада Європи – Росія, Україна: хто на кого впливає?

У. Т.: Як ви оцінили б діяльність українських політичних еліт за всі 20 років незалежності?
– На мою думку, впродовж цих 20 років погіршилася якість вищого політичного керівництва України. Але водночас я відзначив для себе, що на українській сцені постає ціле нове покоління молодших політичних лідерів. Отож маю оптимістичні очікування, що в довгостроковій перспективі прагнення незалежності та демократії – а важливим є і те, і те водночас – визначатиме політичну реальність України. Мене сильніше непокоять її короткотермінові перспективи. Щодо віддаленіших, то тут я більш упевнений.

У. Т.: Як багато років ви маєте на увазі під «короткостроковою перспективою» України. П´ять? Десять? П´ятнадцять?
– Саме такий часовий проміжок: від п´яти до п´ятнадцяти років. Це залежатиме не лише від змін усередині України, а й від швидкості демократизації Росії, тому що ця країна сьогодні вступає в нову фазу. На мою думку, це третя фаза її посткомуністичного транзиту. У першій – треба було стримати дезінтеграцію, зупинити її. У другій – відновити централізовану владу. І містер Путін відіграв виняткову роль. Третя фаза, що нині починається, – постання вперше в Росії справжнього громадянського суспільства, котре спирається на середній клас і є відкритим до світу. Це новий феномен у тій країні. І я гадаю, що він сьогодні набиратиме сили. Але ніхто не може передбачити, як багато часу мине, поки він задомінує в політиці.

У. Т.: Тобто ви вважаєте, що нещодавні політичні протести в Росії обіцяють зміни?
– Вони дають надію. Ці протести породжують шанси на те, що не лише Україна, а й Росія на певному етапі може стати частиною більшого Заходу, де поважають універсальні принципи незалежності та демократії.

Читайте також: Євросоюз перерозподіляє пріоритети

БІОГРАФІЧНА НОТА

Збіґнєв Бжезінський – американський геостратег, політолог, державний діяч.
1966–1968 – був членом Ради політичного планування Держдепу США.
1968 – очолював робочу групу з питань зовнішньої політики в межах президентської кампанії Губерта Гампфрі.
1973–1976 – директор Тристоронньої комісії США, Європи та Японії.
1977–1981 – був радником із питань національної безпеки президента США Джиммі Картера.
1981 – отримав Президентську медаль Свободи за внесок у справу нормалізації відносин США й Китаю та політику національної безпеки Сполучених Штатів.
1987–1988 – входив до Комісії з інтегрованої довготермінової стратегії Національної ради безпеки та Міністерства оборони США.
1988 – був співголовою дорадчої робочої групи з національної безпеки під час президентської кампанії Буша-старшого.
Очолював Американсько-Український консультаційний комітет.

Праці останніх 20 років

«Поза контролем: глобальний безлад у переддень ХХІ століття »(1993).
«Велика шахівниця: панування Америки і її геостратегічні імперативи» (1997).
«Вибір: глобальне домінування чи глобальне лідерство» (2004).
«Ще один шанс: три президенти та криза американської супердержави» (2007).
«Америка та світ: розмови про майбутнє американської зовнішньої політики» (2008).


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
  • У переліку головних загроз для України найближчим часом розвідники називають перекидання систем ППО на Донбас та масштабні навчання ЗС РФ на кордонах
    26 серпня, Андрій Голуб
  • Як співіснує удаваний і справжній патріотизм на звільненому Донбасі
    26 серпня, Єлизавета Гончарова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено