Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
19 грудня, 2011   ▪   Юрій Райхель   ▪   Версія для друку

Росія втрачає Придністров’я і Південну Осетію

Як відомо, an evil chance seldom comes alone – біда одна не ходить, але десять за собою водить. І тут хоч ворота відчиняй, хоч зачиняй, але ради тому не даси. Причини, з яких Кремль у Південній Осетії дотримується позиції щодо свого кандидата у президенти, зрозуміти вкрай складно, якщо керуватися політичними та моральними принципами, однак напрочуд легко, якщо зважати на комерційні та фінансові
Росія втрачає Придністров’я і Південну Осетію

У Південну Осетію вкладалися і вкладаються величезні кошти, половина яких зникає ще на шляху до Цхінвалі, а решту безсоромно розкрадав клан Кокойти на місці. Тому республіка відроджується вкрай повільно, навіть нерішучі спроби російських контролюючих органів знайти хоча б щось у цій чорній фінансовій дірі зазнавали цілковитого провалу. Доходило до того, що московських контролерів із застосуванням фізичної сили відправляли додому без жодних пояснень.

І це при тому, що по той бік кордону начебто ворожої Грузії осетинські біженці вже давно живуть у людських умовах у вибудуваних для них котеджних містечках, їхні діти ходять до шкіл із викладанням осетинською мовою, а біженців влаштували на роботу. І це не грузинська пропаганда, про це на повен голос заявляла південноосетинська опозиція, котра симпатій до Грузії, м’яко кажучи, не має, на своїх мітингах у Москві та Владикавказі. Навіть Кокойти визнав ці факти, однак пояснив їх пропагандистським намірами Тбілісі. Навіть якщо це і справді так, що не виключено, що заважало вчинити так само владі Південної Осетії? Відповіді немає і не буде, чекати не варто.

Саме з цієї причини багатьом серйозним людям у Москві так важливо було поставити у Цхінвалі при владі свою людину і тим самим продовжити без зайвих перешкод улюблену і прибуткову справу з дерибану бюджетних коштів на відродження Південної Осетії. Та кому могло спасти на думку, що виборці там відповідатимуть чорною невдячністю своїм московським доброчинцям. Та й загалом, що в Москві вирішили обговорювати немає чого. Для проформи проголосуйте, якщо треба, та й край. Однак часи такого уявлення про світ давно вже минули. Що, зокрема, підтвердили результати президентських виборів у іншій невизнаній республіці – Придністров’ї. Там начебто є хоч якийсь успіх: незмінний тираспольський керманич Іґорь Смірнов, який втратив довіру Кремля, начебто не пройшов до другого туру. Проте поганий приклад заразливий, тож на Лівому березі Дністра вирішили скористатися алгоритмом, випробуваним у Цхінвалі. Подано скаргу до ЦВК, тому наразі результати виборів не оголошені.

Події на Болотній площі у Москві небезпечні для російської влади не лише з внутрішніх міркувань. Як з’ясувалося, вони мають неабиякі бризантні властивості, які значно посилюються по периферії ближнього зарубіжжя.

Адже цілком зрозумілим було те, чому тяжкі перемовини з південноосетинськими опозиціонерами, котрі вів представник Москви Вінокуров, не мали жодних результатів. І лише після велелюдного мітингу в Москві та інших російських містах справа рушила з місця та до того ж доволі стрімко. Раптово президент Кокойти, який категорично не хотів іти у відставку, погодився на це, та ще й звільнив одіозних генерального прокурора та голову Верховного суду. В умовах небезпеки наростання внутрішньої кризи Москві вкрай складно було швидко погасити пожежу громадянського протистояння, що розгоралася, у Цхінвалі. До того ж у Кремлі чудово усвідомлювали, що невміння вирішити, за російськими мірками, незначну проблему стане додатковим аргументом опозиціонерів у їхній риториці проти влади. Тема корупції буде однією з головних на президентських перегонах, які вже на часі, тому створювати ще один пропагандистський осередок для випадів опозиціонерів та демонструвати свою слабкість Кремль просто не міг. Тому і вирішили пожертвувати південноосетинськими пішаками на кшталт Кокойти та його оточення заради принаймні ілюзії утихомирювання.

І ось тільки-но начебто вирішили проблему однієї кризи чи принаймні відклали це питання, як одразу загострилася давновідома проблема у Придністров’ї.

На перший погляд, ситуації у двох невизнаних республіках, які патронує Москва, суттєво відрізняються. В Південній Осетії зазнав поразки московський кандидат, а у Придністров’ї невгодний Москві Іґорь Смірнов не пройшов до другого туру та вибув із перегонів. Проте раділи зарано. Придністровський політичний довгожитель не має наміру здаватися навіть після чергового нагадування московського гніву у вигляді нової кримінальної справи проти його сина. Чудово розуміючи, що в руках ще є хоч якийсь адміністративний ресурс, він задіяв його на повну. Скарга до ЦВК, призупинення публікації остаточних результатів та для більшої дохідливості загроза влаштувати в Тирасполі свій варіант Театральної площі у Цхінвалі або, що навіть гірше, Болотної площі в Москві. Зважаючи на те, що за Смірнова проголосувало близько 25% виборців, та на наявність достатніх матеріальних ресурсів, така загроза не здається надуманою.

Але ж це лише перша і не найважливіша частина тираспольської драми для Москви. Припустимо, що як не миттям, так катанням московські представники, що юрбою приїхали з метою розрулити ситуацію, Смірнова все-таки з виборів приберуть. Однак проблеми від цього аж ніяк не зменшаться. Вже давно йшла мова, і про це свідчили результати опитувань, що Смірнов уже багатьом надокучив і там, як у Південній Осетії та самій Росії, хочуть змін. Зокрема кадрових. Однак не можна сказати, що у другому турі всі помчать голосувати за ставленика Москви Анатолія Камінского. Саме через роздратованість нахабним втручанням піарників, що прибули з берегів Москви-ріки, чиновників адміністрації російського президента та інших багато хто проголосує за Євґєнія Шевчука. Навіть ті, хто не надто симпатизував Смірнову, були обурені показом напередодні виборів 8 грудня по НТВ фільму проти придністровського президента, витриманого в найгірших традиціях радянської пропаганди. Цілком імовірно, що без такої телевізійної демонстрації, Смірнов отримав значно менше голосів, однак московські діячі, що надто захопилися, своїми діями, вчиненими з грацією баштового зводу, додали йому чимало голосів, а собі натомість отримали сильний головний біль.

Тут після другого туру виборів у Придністров’ї цілком може повторитися південноосетинська ситуація. Кандидат Москви Анатолій Камінскій все час йшов третім номером та мав усі шанси до другого туру не потрапити. Якщо за два тижні відбудеться другий етап перегонів, то що ж робитимуть московські куратори Придністров’я в разі перемоги Шевчука? Знову затримувати обнародування результатів? Не набридло?

Найцікавіше, що погрози зменшити обсяги фінансової допомоги з Москви неслухняним васалам діють у прямо протилежному напрямку. І якщо вони практично ніяк не відобразилися у Південній Осетії, то у Придністров’ї цей повідець значно довший. Якщо й наскочить чорт на біса, то у Тирасполя набагато більше варіантів. Завжди можна повернутися до Румунії та навіть України, де перебували до 1940 року. До речі, таке зондування у Києві вже триває. Від такої можливості у деяких у Москві голова йде обертом. Хоча, як здається, такий варіант малоймовірний не лише через Москву, а й через Брюссель і Бухарест. Та і Києву цей дарунок придністровських данайців аж ніяк ні до чого приймати. Але для чиїхось дипломатичних ігор у Тирасполі цілком підійде.

Південноосетинські та придністровські проблеми є відображенням суттєвого послаблення впливу Росії не лише на ближнє зарубіжжя, а й на свої підопічні території. Певною мірою вони, попри те, що виникли раніше, є наслідком певної кризи російської вертикалі влади. Як виявилося, вона доволі слабка, розривається внутрішніми міжклановими суперечками та відвертим місництвом регіональних еліт. Достатньо уважно проаналізувати показники партії «Единая Россия» на регіональних виборах, щоб цілком зрозумілою стала картинка протистояння, що набирає обертів, губернатора та мера обласного центру в низці областей та країв. І нічого вдіяти Москва не може. Якась вертикаль, що дедалі розповзається.

Наразі південноосетинський та придністровський уроки Кремлю на пожиток не пішли. Проблеми ці там вирішувати не хочуть та намагаються відкласти їх. Чекають на чергове загострення?


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено