Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
18 грудня, 2011   ▪   Богдан Цюпин   ▪   Версія для друку

26 одного не чекають

Але чи в правильному напрямку вони йдуть? Європейська валютна криза розколює Союз: Велика Британія не бажає грати за правилами Німеччини і Франції
Матеріал друкованого видання
№ 51 (216)
від 15 грудня, 2011
26 одного не чекають

У Великій Британії дехто стверджує, мовляв, іще 20 років тому передбачав проблеми євро. Міністр закордонних справ Вільям Гейґ 1998-го в якості лідера Консервативної партії запевняв, що Європейський монетарний союз стане «палаючою будівлею без виходів». Цієї осені він зміг не без гордощів нагадати про ті свої слова.

А ось колишній редактор поважного бізнесового видання Financial Times Ендрю Ґоверс тепер кається: «Рівно 10 років тому я палко вітав приготування до запровадження євро... Лише тепер стало очевидним, що спільну валюту не можна було вводити на такому хиткому фундаменті». Є в Британії і такі, хто навіть нині наполягає на правильності ідеї євро, але їхній час говорити гучно ще не настав.

На цьому тлі прем’єр-міністр Девід Кемерон вдався до відчайдушного й сумнівного щодо дієвості, але історичного кроку, вперше застосувавши від імені Великої Британії вето на зміни чинної засадничої угоди ЄС. Кожна зі сторін на європейській арені опинилася на своїй власній колії і наразі не має жодної можливості для маневру. Головний дует Старого світу Меркель – Саркозі бачить порятунок спільної валюти в тому, щоб зробити фінансову дисципліну суворішою для країн єврозони. До більшої фіскальної інтеграції вони запросили не лише 17 держав, що вже користуються євро, а всіх 27 членів ЄС.

Читайте також: Криза євро може розбудити Європу

Кемерон, який очолює уряд третьої за обсягами економіки Євросоюзу, заявив, що його країна не долучиться до таких змін, бо вона євро не користується й не хоче, аби в Брюсселі, а не в Лондоні визначали бюджетні правила й навіть податки, наприклад, для британського ринку фінансових послуг, обсяг якого перевищує 9% усієї економіки Сполученого Королівства. У лондонському Сіті обурюються намірами Саркозі та Меркель запровадити стягнення на фінансові транзакції для наповнення європейського бюджету, оскільки більшість із них відбувається у Лондоні, а не в Парижі чи Франкфурті. Британський прем’єр, захищаючи інтереси свого фінансового сектору, вимагав вилучень та інших поступок, не дістав їх і... пішов. Проблема в тому, що за ним наразі не пішов більше ніхто, хоча Швеція та Чехія ще мають проконсультуватися зі своїми парламентами перед тим, як остаточно ставати до лав інтеграторів.

Тепер навіть у лондонському Сіті лунають розгублені голоси тих, хто припускає, що Британії таки варто було залишатися в започаткованому в ЄС процесі – задля впливу на рішення, які, може, не прямо, але стосуватимуться й Лондона.

ЄВРОСКЕПТИКАМ ПОТРІБНА УКРАЇНА

Девід Кемерон, звітуючи 12 грудня в парламенті про свій демарш на переговорах у Брюсселі, заявив, що одну угоду він таки підписав там із задоволенням – про початок процесу набуття членства у ЄС Хорватією. Намаганням централізувати євроспільноту Лондон протиставляє децентралізацію і гнучкість. «Я хочу, щоб Євросоюз був не монолітним блоком, а гнучкою мережею», – заявив британський прем’єр.

Його однопартієць Джон Віттінґдейл у тиждень вирішальних європейських переговорів саме збирався до Києва. «Ми хочемо бачити Євросоюз, який мав би у Брюсселі набагато менше централізованих повноважень, будучи більш відкритою системою для вільного пересування товарів, послуг і людей між різними країнами. Але щоб Брюссель не видавав так багато законів. Ці погляди цілком збігаються з баченням майбутнього ЄС, який був би більшим і включав би такі країни, як Україна, й, можливо, інші пострадянські держави», – пояснював Тижню депутат в одній зі старовинних кімнат британського парламенту з посивілими від століть кам’яними стінами.

«Інший погляд полягає в підтримці тісніше інтегрованої федерації, яку пропонують у кількох країнах… Британію це не влаштовує. Отже, є два різні погляди на шляхи розвитку ЄС, але британський погляд, – переконаний Віттінґдейл, – охоплює і такі держави, як Україна».

Читайте також: План порятунку Європи

ЄВРОПЕЙСЬКА МРІЯ

Що буде далі з ЄС і Великою Британією? Усе гаразд, заспокоює Кемерон. «Британія залишається повноправним членом Європейського Союзу, і події минулого тижня цього статусу жодним чином не змінюють. Членство в ЄС життєво важливе для наших національних інтересів», – різав прем’єр-міністр по живому маргінальних ультраєвроскептиків на зразок UKIP (Партія незалежності Сполученого Королівства).

«Ми країна, яка торгує, і спільний ринок нам потрібен для торгівлі, інвестицій та робочих місць. ЄС перетворює Британію на ворота для інвесторів до найбільшого спільного ринку у світі. До Євросоюзу йде половина нашого експорту, і це утримує в Британії мільйони робочих місць. Членство в ЄС також посилює нашу здатність просувати власну закордонну політику, даючи нам потужний голос на світовій арені… Отже, ми залишаємось у Євросюзі й ми хочемо там бути!» Зауважте, що це уривок із промови лідера Консервативної партії, який сам себе називає євроскептиком. Що ж тоді кажуть британські євроентузіасти?

«Століттями Європа була театром воєнних дій – нині вона театр миру. Замість того щоб випробовувати нашу національну силу на полі бою, ми робимо це на футбольних полях. Суперечки між європейськими державами залагоджують у результаті безкінечних переговорів у Брюсселі, а не збройного протистояння, – нагадує один із найавторитетніших британських дослідників сучасної історії, публіцист, оксфордський професор Тімоті Ґартон Еш. – Більшість європейців живуть краще, ніж їхні батьки й набагато заможніше, ніж діди... Більшість європейців переважно живуть за принципом верховенства закону. Ми насолоджуємося кодифікованими людськими та громадянськими правами й можемо захищати їх у суді... Ми забуваємо, наскільки незвичайним є такий стан справ у Європі».

Учений перераховує майже стільки само й ґанджів сучасної євроспільноти, але закликає цінувати й розвивати те, що є. Для таких євроентузіастів, як Ендрю Ґоверс, найбільша загроза євро полягає в тому, що проблеми з цим «непродуманим економічним експериментом» нині можуть затьмарити собою досягнення Європейського Союзу й поставити під загрозу саму організацію. Але є сподівання на краще, бо, як показує досвід самого Ґоверса, він зі своїми оцінками європейських процесів уже глибоко помилявся. Цілком можливо, що побоювання катастрофічних наслідків з євро теж виявляться помилковими.

Читайте також: Розділені Штати Європи


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено