Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
3 жовтня, 2011   ▪   Катерина Зарембо   ▪   Версія для друку

6 країн, на які має вплив Україна

Україна неодноразово заявляла про свої амбіції стати регіональним лідером. А лідеру, як відомо, необхідна харизма. Мовою геополітики це називається «м’якою силою» держави, її привабливістю. Інститут світової політики у дослідженні «М’яка сила» України: інструмент ефективної зовнішньої політики» з’ясував: «м’яка сила» в України є
6 країн, на які має вплив Україна

На основі опитування, у якому взяли участь понад 100 експертів з країн регіону Центрально-Східної Європи, Інститут світової політики визначив індекс «м’якої сили» України у кожній із цих країн. Щоправда, для різних країн він неоднаковий. Це й не дивно: Україна оточена такими різними сусідами, як, наприклад, члени Європейського Союзу – Польща та Румунія, євроспрямовані Молдова та Грузія, а також Білорусь та Росія, далекі від сповідування демократичних цінностей. В кожній із цих країн Україна має переваги, якими не користується, та проблеми, яким не приділяє уваги.

ПОЛЬЩА: 4 бали (за 10-бальною шкалою)

Таке враження, що Бог послав Україні двох вічних друзів, які підтримуватимуть Україну незалежно від геополітичної ситуації в регіоні та стосунків між лідерами, – Польщу та Грузію. Україна для Польщі – місія, кандидат на «історію успіху», без якої неможливий геополітичний успіх та лідерство самої Польщі. Як підтвердив новий посол Польщі в Україні Генрік Літвін на дискусії в Інституті світової політики, Україна залишається ключовою країною для Польщі, а роль останньої – бути оптимістом щодо українських європейських прагнень.

З жодною іншою країною – членом ЄС Україна не має стільки контактів, як із Польщею. Український козир у Польщі – культура. Наприклад, з усіх країн-сусідів у Польщі найбільше обізнані з українською літературою, та й видають її найбільше саме поляки. Книжка «Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки» Наталки Сняданко увійшла до десятки бестселерів у тамтешніх книгарнях.

При цьому Україні не варто сприймати тепле ставлення Польщі як належне. Зовсім не на користь української «м’якої сили» працюють польські медіа, які висвітлюють проблеми в Україні часто і гостро. Понад те, надто часто польські видання згадують Україну в контексті відносин з Росією: дається взнаки як одвічна боротьба за сфери впливу, так і незначна, порівняно з Росією, кількість польських корпунктів в Україні.

РУМУНІЯ: 2,88 бали

У Румунії «м’яка сила» України найслабша. «З усіх сусідів про Україну в Румунії знають найменше», – констатує румунський експерт Юліан Кіфу. Рятує ситуацію хіба що тренер ФК «Шахтар» Мірча Луческу, за успіхами якого румуни уважно стежать. Торік одне з румунських видань дало схвальну оцінку діям українського уряду щодо скорочення боргових зобов’язань країни. Фактично на цьому джерела «м’якої сили» України вичерпуються.

Найголовніша проблема України в Румунії – брак інформації. Через це у румунському суспільстві формуються невтішні стереотипи про Україну, як-от «незріла демократія», «недобросовісний сусід», «складний партнер».

МОЛДОВА: 6,3 бали

Козир України в Молдові – українська діаспора, але проблема її в тому, що українці у республіці як такі себе у здебільшого не позиціонують. У цій державі українська меншина – перша за чисельністю та, напевно, найбільша у світі порівняно із загальною кількістю населення держави. Згідно з переписом населення 2004 року, у правобережній Молдові проживало 282,4 тис. українців, а у Придністровському регіоні на сьогодні проживає близько 90 тис. автохтонних українців – чимало, якщо врахувати, що населення Молдови становить 3,6 млн громадян. До речі, у Придністров’ї майже всі продукти харчування – українські, а українська мова є однією з трьох «офіційних» мов регіону.

Проблема полягає у тому, що підтримка Україною закордонних українців (і не лише в Молдові) незначна, а самі українці не займають особливої ніші в молдовському суспільстві. Більшість із них спілкуються російською і не мають особливого суспільного сегменту, медіа- чи культурного простору, у якому могли б популяризувати свою національну належність. Молдаванин Ніку Попеску, експерт Європейської ради зовнішніх відносин, спостерігає: «У румунській мові є прізвища, які походять від назв сусідніх з Молдовою та Румунією держав: Сирбу, Булгару, Унгуряну, Ляху, Турку, Русу, навіть Армяну. А от Украйняну немає. Схоже, це свідчить про те, що молдавани не відрізняють українців з-поміж представників російськомовного простору». У свою чергу, українці Придністров’я дедалі більше стають агентами впливу Росії.

ГРУЗІЯ: 5,33 бали

У своєму беззаперечно доброму ставленні до України Грузія схожа на Польщу, з тією тільки відмінністю, що розчарувати Грузію Україні набагато складніше. Грузія вимагає від нашої держави одного – просто бути, тим самим слугуючи альтернативним Росії центром тяжіння на пострадянському просторі. Грузія готова пробачити Україні все: від жорстких правил перебування грузинських громадян в Україні до продовження базування Чорноморського флоту РФ у Севастополі, звідки, як відомо, російські кораблі вийшли у напрямку Грузії під час війни 2008 року. Грузини вітають український бізнес у їхній країні, якого, до речі, там наразі небагато, обожнюють приїжджати до Києва та Одеси на гламурні вікенди, грузинські дизайнери за честь вважають представити свої роботи на Українському тижні моди. Між двома країнами фактично немає проблем. Хіба що українське керівництво могло би тепліше відповідати на грузинські симпатії: грузини не приховують, як сильно вони хотіли б прийняти у себе главу Української держави, проте президент Віктор Янукович так і не відвідав Тбілісі з візитом за весь час свого перебування на посаді.

БІЛОРУСЬ: 4,59 бали

У той час, як Захід чи не щодня вказує Україні на проблеми зі станом демократії та верховенства права, опитані білоруські експерти підтвердили, що саме демократія є «м’якою силою» України в Білорусі. Точніше, та різниця між українськими та білоруськими свободами, яку здатна побачити незначна частина опозиційно налаштованих білорусів за завісою активної державної пропаганди. Водночас гострі заяви України щодо офіційного Мінська з приводу порушень прав людини білоруське керівництво сприймало дуже негативно. Для того, щоб це джерело «м’якої сили» України запрацювало на повну, Україні необхідно, по-перше, підтвердити власну демократичність, а, по-друге, орієнтуватись на майбутні білоруські еліти.

А от абсолютно непровокативним джерелом української привабливості для Білорусі є туризм. Торік в Україні побувала третина населення Білорусі, за кількістю білоруські відвідувачі поступились лише російським і польським.

РОСІЯ: 3,5 бали

Хай там як, але на Росію Україна теж впливає. Навряд чи російські можновладці у цьому зізнаються, проте факти є факти: вслід за Україною Росія скоротила термін служби в армії та почала виплати заощаджень Ощадбанку СРСР. А ще росіяни читають українську пресу, особливо російськомовні онлайн-видання. Наприклад, частка трафіку з Росії веб-сайтів видань «Сегодня» та «Дзеркало тижня» сягає 15%. Розвінчується ще один стереотип: не лише Росія є привабливим ринком праці для українців, а й навпаки. Близько половини експатів серед топ-менеджерів українських компаній – росіяни.

Проблема впливу України в Росії – вплив Росії в Україні та російські імперські амбіції. Проте це не означає, що Україні не потрібна послідовна політика щодо розширення своєї присутності в Росії, тим більше, що там аж надто багато ніш. У РФ бракує і гастрономічних закладів, які спеціалізуються на українській кухні (хоча остання там дуже популярна), й української друкованої преси, книжок, ярмарків та ознайомчих подорожей до України для російських опініонмейкерів.

Хоч би якими різними були країни-сусіди, їх усіх об’єднує те, що їм чи на урядовому, чи на громадському рівні, імпонує Україна успішна та європейська. Зараз для України критично завершити переговори щодо Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та парафувати її на грудневому саміті Україна – ЄС. Поразка на цьому фронті буде руйнівною для української привабливості в регіоні – адже лузери не до вподоби нікому.

У статті використано матеріали дослідження Інституту світової політики «М’яка сила» України в регіоні: інструмент ефективної зовнішньої політики».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.
    31 серпня, Роман Малко
  • Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
    31 серпня, Маріанна Кіяновська
  • Тиждень.ua поговорив із двома узбецькими правозахисницями Надєждою Атаєвою та Умідою Ніязовою про можливість зміни еліт в Узбекистані, наступників Іслама Карімова та роль Кремля у цьому виборі
    31 серпня, Ольга Ворожбит
  • Хронічні екологічні проблеми Маріуполя вийшли на гора якраз напередодні візиту президента до міста
    31 серпня, Дарина Феденко
  • В ухвалених парламентом Республіки Польща постановах (Постанова Сенату від 7 липня 2016 р. та Постанова Сейму від 22 липня 2016 р.) польські парламентарі продовжили односторонній перегляд спільної політичної оцінки польсько-українського конфлікту під час Другої Світової війни, яку було раніше погоджено в низці важливих українсько-польських документів, зокрема таких як:
    30 серпня,
  • Завдяки чому модернізують Збройні сили. На що здатні вітчизняні виробники
    30 серпня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено