Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 вересня, 2011   ▪   Олександр Леонов   ▪   Версія для друку

Митний союз виснажив Білорусь і Казахстан

Загальновідома мудрість, що дурний вчиться на власних помилках, а розумний – на чужих. Це характерно і державам – і ситуація в країнах Митного союзу (МС), куди наполегливо запрошує Україну російське керівництво, є цьому яскравилим свідченням.
Митний союз виснажив Білорусь і Казахстан

Білорусь на вивіз

Здається, ніби Білорусь повернулась у початок 1990-х: з магазинів майже зникли ковбаси, за м’ясом стоять величезні черги, а вартість цих товарів на ринках відтепер є недосяжною для пересічних громадян. Так, ціна на сирокопчені та сиров'ялені ковбаси тільки протягом одного тижня у вересні зросла майже вдвічі. Натомість девальвація білоруського рубля спричинила неабияке зростання популярності білоруських продуктів харчування у російських споживачів. Справді, лише 1 тис. російських рублів можна обміняти на 300 тис. білоруських і придбати 6 кг добої свинячої вирізки.

У білоруських ЗМІ нині темою номер один є розповіді про російські продовольчі десанти у прикордонних областях. Ситуація набула такої гостроти, що у сусідній республіці вже зафіксовані непоодинокі випадки «рукопашних» у продуктових магазинах між росіянами та білорусами. У місцевій блогосфері особливого резонансу набула сутичка, яка сталася в місті Мстиславі в черзі за молоком. Автор оповідання стверджує, що бійка розпочалася після того, як російські покупці в грубій і образливій формі відмовили місцевій жительці у можливості купити літр молока поза чергою.

В Білорусі продовольчий ринок жорстко регулюється адміністративними важелями, і для внутрішнього споживання продукти мали продаватися за так званою соціальною ціною, а експорт, насамперед до Росії, обмежувався. Нині у межах Митного союзу товари мають переміщуватися без обмежень. А це означає, що сильніша російська економіка неначе пилосос висмоктує ресурси «союзників».

Читайте також: Який союз, такі й методи

Навіть представники білоруської влади визнають, що продовольство масово вивозиться до Росії. Нещодавно заступник міністра сільського господарства Василь Павловський зазначив, що моніторинг фахівців міністерства засвідчив: 70% прикордонної торгівлі в Росії припадає на білоруські молочні та м'ясні продукти. А голова комітету держконтролю Олександр Якобсон поскаржився, що «кордонів та митних перешкод  цьому бізнесу немає, а з продуктами вивозиться бюджет країни, адже виробництво м'яса і молока в Білорусі дотується з бюджету».

Внаслідок погіршення торговельного балансу з Білорусі швидко вимивається іноземна валюта. Лише за три весняні місяці білоруські банки недорахувалися $1 млрд, які були на рахунках громадян, – саме так в країні вибухнула «валютна паніка». Першим кроком до неї стали чутки через можливий примусовий обмін валюти вкладників на білоруські рублі. Ситуацію так і не вдалося приборкати, а обмін валюти відбувається лише за наявності паспорта і в дуже обмеженому обсязі.

Експорт російських товарів збільшується, а імпорт з Білорусі загалом зменшується не лише в РФ, а й у країни ЄС, які наклали санкції на основні орієнтовані на експорт підприємства республіки. Росія не поспішає купувати у Білорусі промислові товари, що погіршує платіжний баланс, – у той час, як російські громадяни скуповують продукти, що сприяє товарному дефіциту і посилює паніку серед населення. Це негативно позначається і на економічній безпеці: Білорусь контролює дедалі меншу частку своєї економіки. Президент Лукашенка вже пообіцяв Газпрому не лише ту половину акцій Бєлтрансгазу, яка наразі є у власності країни, а й акції інших підприємств, зокрема нафтопереробних. Імовірно, що саме акціями підприємств доведеться повертати кредит у $3 млрд, який Лукашенка випросив у росіян для подолання кризи.

Звісно, Білорусь мала дуже специфічну економічну модель, яка почала тріщати по швах ще наприкінці того року. Однак у іншого учасника Митного союзу, Казахстану, відбуваються дуже подібні до білоруських процеси, попри те, що і структура економіки, і її сила суттєво відрізняються від білоруської моделі.

Пригальмований злет

Нині Казахстан змушений вдаватися майже до білоруських прийомів: заморожувати ціни на соціально значущі товари, запроваджувати державне регулювання цін – для врегулювання ситуації на казахстанському споживчому ринку довелося створити цінову комісію під керівництвом першого віце-прем'єра Умірзака Шукеева. А ситуація справді складна, принаймні незвична для благополучного Казахстану. Так, ледь не вдвічі подорожчали цукор, рослинна олія, крупи, м'ясо-молочна продукція. Наприклад, ціна на гречку порівняно з минулим роком зросла в 2,5 рази, яловичина подорожчала  на 40%, баранина – на 33%. А фактична купівельна спроможність населення різко знизилася. Підвищення цін на основні продукти харчування і комунальні послуги б'ють в першу чергу по кишенях малозабезпечених верств: пенсіонерів, студентів і дрібних підприємців.

Читайте також: Останній шанс Росії

Казахські експерти та чиновники прямо пов’язують економічні негаразди із входженням країни до Митного союзу. Як зазначають навіть російські ЗМІ, підприємливі російські бізнесмени закуповують вирощувану в Казахстані гречку, упаковують її в російську обгортку і продають в Казахстан як російський продукт удвічі дорожче. Такий же фокус, на думку казахстанських чиновників, росіяни зробили із паливно-мастильними матеріалами – ціни на паливо вже несумірні з доходами казахстанців. Президент Казахстану вже отримав низку звернень та відкритих листів від громадських діячів, політиків, представників ЗМІ із вимогою денонсувати угоду про приєднання країни до Митного союзу. Автори не просто зазначають ті втрати, що зазнає держава від участі у об’єднанні, а й відкрито погрожують постановкою питання про відставку керівництва країни, включаючи президента. І це в країні, яка хизувалася стабільним зростанням економіки і пристойними соціальними стандартами, могла залучати іноземні інвестиції і з оптимізмом дивилася в майбутнє. Однак, погодившись на дружбу з РФ на російських умовах, Казахстан обмежив можливості для подальшого злету.

Результати об’єднання

І в Білорусі, і в Казахстані експерти пророкують масові акції протесту, які загрожують соціальним вибухом. Крім цього, варто зазначити ще дві принципові проблеми, про які відкрито говорять вже в самій Росії, і які можуть стати актуальними й для України.

По-перше, мова йде про розпочаті торгівельні війни МС проти сусідів та окремих номенклатур товарів із так званого далекого зарубіжжя. Можливо, такий протекціонізм на деякий час дозволить забезпечити певне промислове зростання та відрапортувати про чергові успіхи Митного союзу. Однак такий підхід ставить великий та жирний хрест на планах модернізації усіх учасників Митного союзу. Бо важко сперечатися, що російські комбайни, комп’ютери, електроніка тощо суттєво відрізняються від своїх японських, європейських чи американських аналогів. Отже, Митний союз може не просто законсервувати технологічне відставання зазначених країн від усього передового світу, він зробить цей розрив буквально нездоланним. Отже, гарантовано та назавжди прописує своїх учасників у гетто за назвою «третій світ».

Читайте також: Спецрозводка під Путіна

По-друге, бідою Митного союзу може стати цунамі контрафакту. І ця проблема вдарить і по державах, і по рядових споживачах. За повідомленнями Прикордонної служби ФСБ, 43% затриманої контрабанди припадає на кордон з Казахстаном. Наслідки зникнення цього кордону прогнозувати ніхто не береться. І тут постає низка серйозних викликів. Це і надзвичайно низька якість контрабанди, що вдарить по безпеці громадян. І великий обсяг, який вдарить по виробництву в країнах Митного союзу. Що робити із цим – ніхто поки що не знає.

Тож в України є шанс досконало вивчити досвід учасників Митного союзу, зробити належні висновки і не імпортувати зайвих проблем – коли своїх накопичилось – хоч продавай.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Саміт лідерів країн-членів ЄС, що проходить 28-29 червня в Брюсселі, майже виключно присвячений потенційному виходу Британії з організації
    29 червня, Віталій Рибак
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено