Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 серпня, 2011   ▪   Віктор Каспрук   ▪   Версія для друку

15 незалежних (Частина 1)

2011 рік став «парадом незалежності» для майже всіх колишніх республік колишнього СРСР. До Радянського Союзу, як відомо, входили 15 союзних республік. Держави, що утворилися у результаті розпаду СРСР (а деякі з них були ініціаторами та локомотивами цього розпаду), відзначають дні незалежності в різний час і зі своєю специфікою
15 незалежних (Частина 1)

Казахстан

Якщо в Україні параду до Дня незалежності не прогнозується (а масштаб самого святкування напряму залежить від того чи захоче президент Віктор Янукович відірватися від свого кримського відпочинку), то в Білорусі річницю проголошення незалежності не святкують зовсім (замість неї – день визволення Мінська Червоною армією в 1944 році), а День Росії 12 червня – одне з головних державних свят Російської Федерації – перетворився на свято з доволі імперським душком. Інші ж колишні союзні республіки ставляться до своїх днів проголошення чи відновлення незалежності по-різному.

Так, у Казахстані президент Нурсултан Назарбаєв, на відміну від Януковича, збирається святкувати 20-ий День незалежності 16 грудня 2011 року з великим розмахом. Проте, як наголошують казахські експерти, двадцять років тому Казахстан став незалежним від свого народу. По-суті незалежним став не народ Казахстану, а незалежною стала влада.

Сучасна Алма-ата

Виступаючи з щорічним зверненням до народу, Нурсултан Назарбаєв заявив: «Казахстан за 20 років незалежності досяг таких результатів в економіці, яких не змогла досягти жодна країна в світі». Ну що, лише можна позаздрити неймовірній «скромності» казахського президента. У перефразованому вигляді сказане могло б звучати приблизно так: «Таких успіхів за свого правління, як Нурсултан Назарбаєв, не зміг досягти жоден президент у світі».

Хоча звісно, далеко не всі казахстанці сприймають 20-річний шлях незалежності у таких райдужних тонах і кольорах, як це уявляється з Астани. Адже на думку багатьох у цій країні, Казахстан за 20 років так і не став справді незалежною державою.

Власне, у поняття незалежність режим Назарбаєва вкладає зовсім інші означення, ніж самі казахстанці. Під незалежністю ця влада має на увазі начебто існуючу насправді незалежність, котра здобута Казахстаном 16 грудня 1991року. Влада робить вигляд, що незалежність Казахстану від того часу зміцнюється семимильними кроками і цими глобальними досягненнями казахське суспільство цілком і повністю зобов'язане саме цій владі на чолі з Нурсултаном Назарбаєвим.

Сучасна Астана

Насправді головні досягнення довічного президента Назарбаєва і його команди в тому, що ця влада, будуючи особняки для себе і свого оточення в заповідних зонах передгір'я Алатау та всякі елітні корти для своїх же змагань, посилає поліцейських і бульдозери для руйнування жалюгідних халуп людей, перетворених цією ж владою на біженців у власній країні в мирний час.

Коли сільське господарство було зруйноване, сотні тисяч казахів, перш за все з аулів, кинулися до міст у пошуках порятунку і утворили гетто навколо Алмати. Однак режим карає їх за свої власні гріхи і прорахунки.

Що за незалежна держава, яка відвернулася від власного народу? Казахстан сьогодні фактично перетворений на придаток сусідніх великих держав – Росії і Китаю, і тому його незалежність є досить відносною.

Режим Назарбаєва хизується тим, що Казахстан займає перше місце в СНД за обсягом іноземних інвестицій на душу населення. Виявляється, що влада за роки незалежності отримала 126 мільярдів доларів інвестицій. І за цим показником випереджає вдвічі навіть Росію. Проте виникає мимовільне питання: а куди ці інвестиції поділися? Куди поділися багатомільярдні нафтодоларові надходження? Куди поділися інші багатства?

Запитання не пусті, бо величезна маса народу доведена до жебрацького стану. І коли з високих трибун озвучуються ці цифри, то виникає запитання: що, все це належить усім громадянам Казахстану? Нічого подібного. Інакше б казахи жили так само, як і населення Еміратів чи Кувейту. Виходить, що левова частка національних багатств, про які так любить розповідати президент Назарбаєв, належить купці людей, котрі спромоглися за останні 20 років узурпувати всю владу і багатства в Казахстані. Режим незалежний від бажань народу, і тому Нурсултан Назарбаєв робить з країною все, що йому тільки заманеться. Як же не відсвяткувати таку дату?

Киргизстан

У Киргизстані на святкування Дня незалежності та року Курманжан Даткі (200-річчя Алайськой цариці) виділено 30 мільйонів сомів. До святкової програми на честь Дня Незалежності увійшли 53 заходи. Даний план буде реалізовуватись по всіх регіонах цієї країни. У рамках святкування Дня незалежності Киргизстану пройдуть як наукові, так і культурні конференції. А також оголошені конкурси оповідачів епосу «Манас», і патріотичних пісень, національні кінноспортивні ігри та інші заходи.

Бішкек

Заходи святкування 31 серпня складатимуться із трьох блоків. Святкування має розпочатися зранку. На центральній площі «Ала-Тоо» пройде військовий парад, хода трудових колективів, масові народні гуляння. Увечері на стадіоні «Спартак» відбудеться грандіозний концерт. А в даний час по телебаченню Киргизстану показують документальні фільми про осіб, які за ці 20 років зробили внесок у розвиток країни. А також планується установка пам'ятників «Айкол Манас» і Чингізу Айтматову, що ймовірно відбудеться 29 серпня.

Як наголошують киргизькі експерти, за 20 років незалежності Киргизстан знаходиться на першому місці у світі за кількістю виборів і референдумів. Однак президент Киргизької республіки Роза Отунбаєва вважає: «На жаль, всі 20 років незалежності Киргизстану, котрий багатий мінеральними ресурсами та збільшенням іноземних інвестицій, особливо у видобутку золота, не дали результату, і країна зупинилася  на місці перехідного періоду до ринкової економіки».

До основних проблем Киргизстану також можна віднести нестійку політичну і соціальну ситуацію, високий рівень бідності, коли за оцінками експертів 31,7 відсотка населення живе за межею бідності, а 6 відсотків у крайній убогості, деградацію сільськогосподарських земель і їхню ерозію, збезлісення, забруднення ґрунту та води токсичними відходами і хімічними речовинами і часті стихійні лиха.

Шлях на Ош

Однак президент Киргизстану Роза Отунбаєва – колишній міністр закордонних справ, дипломат і давній опозиціонер – це зовсім інший лідер у порівнянні з її попередниками. Очевидно, що вона є далеко не ідеальним політиком. Але вона була стійким, поважним, гідним лідером в своїй країні, яка є вкрай патріархальною, протягом дуже важких часів.

 Вона не бере участі в корупції або перипетіях дрібної партійної політики і не тримається за будь яку ціну за президентську посаду. Отунбаєва - це дуже позитивний момент для Киргизстану. І хоча вона була далека від досконалості, але чудово виконала свою роботу протягом критичного періоду в історії своєї країни. Реальна конституція і парламентська демократія буде її міцною спадщиною.

Узбекистан

А в Узбекистані президент Іслам Карімов ще 6 квітня підписав постанову про початок підготовки до святкування до 20-ої річниці ювілею незалежності, яке намічається на 1 вересня. Дивлячись на масштаби підготовки, можна сказати: це свято обіцяє бути грандіозним.

Будівля парламенту Республіки Узбекистан

Постановою Карімова визначено організаційно-практичні та культурно-просвітницькі заходи, порядок «пропагандистською роз'яснювальної роботи з метою більш глибокого усвідомлення широкими верствами населення та доведення до міжнародної спільноти суті і значення досягнутих Узбекистаном успіхів і рубежів за минулий період, корінних реформ, що проводяться».

За розпорядженням Іслама Карімова, ювілей пройде під девізом: «Ти велика і священна, незалежна Батьківщино!». Варто пригадати, що перші роки незалежності цієї колишньої союзної республіки пройшли під гаслом президента: «Узбекистан – держава з великим майбутнім!», І рік від року для десятків мільйонів узбеків все більш нагальним постає питання: а коли ж, нарешті, настане це «велике майбутнє»?

Адже через 20 років, за які узбецький народ в своїй переважній більшості у себе на батьківщині знайшов тільки злидні, Карімов називає батьківщину «великою». Чи не має на увазі він тим самим, що «велике майбутнє» вже настало? – задають запитання узбецькі експерти.

Ташкент

На їхню думку, «в двадцятий раз відбудеться масовий викид величезних грошей на вітер: заради годинного святкування представлення будуть списання мільярди сумів. Для нашої економіки це як бенкет під час чуми. Але для нашого президента це хоч якесь різноманіття. Адже тільки в цей день можна бачити, як він радісно ляскає в долоні з відкритим ротом від задоволення».

Таджикистан і Туркменістан

Республіка Таджикистан святкуватиме 20-ту річницю Дня Державної Незалежності у вересні 2011 року. Президент Таджикистану Емомалі Рахмон переконаний у тому, що «Таджикистан впевненими кроками йде вперед шляхом реалізації трьох своїх стратегічних цілей – забезпечення енергетичної незалежності, виходу з комунікаційного тупика і захисту продовольчої безпеки. Завдяки досягненню цих цілей ми намагаємося підвищити рівень і якість життя нашого народу».

Насправді все не зовсім так. В той час, як це святкування обійдеться в 1 мільярд сомоні, двадцять минулих років у багатьох сім’ях сприймаються, як роки випробувань, лих і трагедій. Так що будуть святкувати 54 тисячі безробітних цієї невеликої країни? Адже погане управління країною, зростання злиднів і відсутність глибоких структурних реформ – це основні досягнення президента Таджикистану Емомалі Рахмона.

Нурекська ГЕС

У Туркменістані святкування 20-ої річниці незалежності широко і урочисто відзначатимуть у жовтні поточного року. Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов, (він же і лідер нації, який замінив на цій посаді незабутнього Туркменбаші), вже затвердив пропозиції проведення ювілейних урочистостей на головній площі країни. Президенту Туркменістану були продемонстровані ескізи оформлення автотранспортних засобів, які будуть задіяні у святковій ході, представляючи різні сфери і галузі народного господарства Туркменістану.

Як пишуть туркменські газети: «Туркменський народ з величезним ентузіазмом і натхненням готується до майбутнього славного свята, прагнучи зустріти його гідними трудовими досягненнями та перемогами. Найяскравішу главу в історію незалежного нейтрального Туркменістану вписала епоха нового Відродження і великих перетворень, ініціатором і натхненником якої виступає Президент Гурбангули Бердимухамедов. Під керівництвом свого всенародно обраного лідера Туркменістан домігся воістину безпрецедентних успіхів у всіх сферах життя. При цьому не можна не відзначити, що основним пріоритетом цієї політики є турбота про народ, щастя і благополуччя кожного туркменістанця, що знайшло своє вираження у ємному девізі епохи нового Відродження «Держава – для людини!».

Новітній культ правителя в Туркменістані на фоні зубожіння народу лише наводить на думку, що ще декілька років і новий золотий пам’ятник президенту знову височітиме в туркменській столиці Ашхабаді. 

Можна сказати, що у більшості випадків держави Центральної Азії, котрі колись входили до складу Радянського Союзу, не змогли пройти тестування демократією. Їхні еліти побачили в незалежності від Москви можливість реалізовувати будь-які свої авторитарні забаганки. При цьому доля їхніх народів і рівень їхнього життя їх мало цікавлять.

По-суті в цих нових державах (крім Киргизстану), мало що змінилося від часів СРСР. Крім того, що тепер диктатура Москви остаточно замінена на диктатуру кланів й авторитарних правителів (така заміна почалася ще за часів Брежнєва і продовжилася в останні роки існування СРСР). Ці клани регіональних еліт і фінансових магнатів присутні в політиці всіх країн Центральної Азії. Перебуваючи за кулісами, вони приводили до влади і усували лідерів цих країн протягом двадцяти років, визначаючи політику держав регіону й сьогодні.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено