Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 липня, 2011   ▪   Ігор Тимоць   ▪   Версія для друку

Жахіття в раю

Одна з найбезпечніших країн світу завмерла у німому жаху: 22 липня Андрес Брейвік підірвав бомбу в центрі столиці Норвегії, яка забрала вісім життів. Після цього вирушив на острів Утойя, що за 45 км від Осло на озері Тюріфйорд, де безжально перестріляв 68 ні в чому не винних людей
Жахіття в раю
Фотогалерея: У центрі Осло прогримів вибух (зображень: 5)

Разом — 76 жертв. Свої дії убивця пояснив бажанням захистити Норвегію від мусульман і лівих. Свій ксенофобський «Майн Кампф»  — маніфест «2083. Європейська декларація незалежності» із поясненням свого вчинку —  він опублікував перед розправою в інтернеті.

Повна боєНЕготовність

Протягом останніх десятиліть Норвегія займає верхні позиції в усіх рейтингах щодо рівня життя, комфортності й безпеки. Не країна, а мрія! Норвезький тип соціалізму — це «суспільство загального добробуту». Середня зарплата в країні — $6 тис. на місяць (дані 2009 року). ВВП на душу населення в 2010-му був третім у світі — $53 тис. на особу (для порівняння в Україні — $3 тис.). Лікують безкоштовно, а повну зарплату з бюджету за лікарняним платять цілий рік.

І ось,  32-річний норвежець Брейвік влаштовує вибух у столиці. Центр Осло опісля виглядає наче після бомбардування. За кілька годин він перебирається на острів, де відпочивають у молодіжному таборі від правлячої Трудової партії 560 молодих людей віком 14—25 років. Убивця влаштовує там жорстоке «полювання». На допиті він розповів, що скористався тим, що після вибухів сили безпеки були стягнуті на місце теракту. Тож він спокійно доїхав до поромної переправи, що вела до острова. На ньому була поліцейська уніформа, і він мав підроблене посвідчення.

Брейвік заявив, що приїхав, аби потурбуватися про безпеку гостей табору, а тому без проблем дістався до острова. На острові він побачив, як люди збираються до основної будівлі, в якій було кілька телевізорів, що передавали останні новини з місця теракту. Терорист заявив, що приїхав проінструктувати усіх щодо техніки безпеки, а тому попросив зібратися в будівлі. Потім відкрив вогонь по присутніх. Беззбройні люди були віч-на-віч із вбивцею майже 95 хвилин. Ніхто не зупинив Брейвіка…

Згодом розгублена норвезька поліція пояснювала, чому так довго добиралася до місця трагедії.

Перші правоохоронці дісталися берега озера Тюріфйорд через 25 хв після виклику, але були неозброєними і чекали спецназу з Осло. У спецназу не виявилося гелікоптера, тож до озера їхали 45 км автом. Там маленький поліцейський човен не витримав ваги озброєних бійців і заглох. Довелося реквізувати яхти для прогулянок. Через дві хвилини після того, як спецназ висадився на острів, злочинець здався без опору.

Безпорадність сил безпеки вражає. Багата країна, яка відправляє війська в Афганістан і Лівію, не змогла вчасно прислати поліцію на місце кривавого злочину. Якби поліцейські приїхали швидше, то, певно, вдалося б зменшити число жертв. Брейвік протягом років спілкувався у мережі на екстремістських ультраправих сайтах, не раз говорив про наміри розправи, проте так і не потрапив під підозру сил безпеки...

«Поліція стверджує, що не могла зреагувати оперативніше, бо була в сум'ятті через теракт. Безумовно, частина відповідальності, принаймні моральної, лежить на ній. Вони були не готовими до ситуації, показали свою професійну слабкість. Норвежці стали скептичніше почуватися щодо безпеки. У цьому сенсі життя змінилося. І ми не відійдемо від цього ще багато десятиліть», - каже оглядач столичної газети Aftenposten К'єтіл Колсруд. 

Вправо руш!

Незадовго до нападу Брейвік оприлюднив в мережі маніфест, в якому пояснює мотиви вчинку. Він використовує ту ж термінологію, що й ультраправі Данії чи Нідерландів. Схожі погляди підтримує багато європейців. Наплив іммігрантів, насамперед з ісламських країн,  на фоні низької народжуваності у Північно-Західній Європі та новин про злочини, вчинені іммігрантами, породжують ксенофобський страх. Мусульмани відмовляються інтегруватися в європейську цивілізацію, насаджуючи свою культуру і цим породжують нетерпимість з боку європейців. Власне, замовчування цієї теми в Європі протягом останніх десятиліть, оперування до політкоректності, зрештою провал політики мультикультуралізму, до певної міри, і спричинило появу брейвіків.       

Протягом останніх десятиліть крайньо праві партії переживають ренесанс у Європі:«Народна партія Данії» має 25 місць зі 179 у парламенті, «Шведські демократи» — 20 місць із 349, «Істинні фіни» — 39 місць із 199…Відчутна цятенденція у Франції, Нідерландах, Великій Британії.Більшість праворадикалів виступають проти свободи пересування в ЄС, закріплених Шенгенською угодою.Крім цих партій діють також расистські й нео-фашистські організації, які гуртуються навколо футбольних клубів. Утім, треба визнати, що ультраправі дуже неоднорідні в Європі.

«Цей інцидент активно дослідять у Трудовій партії. Не думаю, що теракт вдарить по правоцентристській Партії прогресу, яка давно дистанціюється від крайніх правих рухів. Несправедливо пов’язувати правих радикалів, з якими асоціювався убивця, з Партією прогресу», - каже Колсруд.

Комплекс нарциса, який рятує світ

Андрес Брейвік виглядає інтелігентним, заможним і досить типовим норвежцем. Він слухав класичну музику, любив читати «Критику чистого розуму» Іммануїла Канта і захоплювався британським прем'єром Вінстоном Черчіллем. Був інтелектуалом і цінителем мистецтва. Жив на фермі у передмісті Осло, де вирощував екологічно чисті дині й буряк. Ніколи не потрапляв у поле зору поліції. Придбав законно зброю і боєприпаси для мисливства у 2010 році. Час від часу, після чергової стрілянини у норвезьких школах, суспільство дискутує про допустимість вільно купувати зброю. Але щоразу ці дискусії з часом затихають. На цей раз незабаром на світ знову гостро вирине ця тема...

«Дискусії щодо перегляду умов легального придбання зброї будуть. Але, не думаю, що легалізацію скасують чи умови стануть значно жорсткішими. Якби Брейвік не купив зброї легально, то знайшов би нагоду зробити це незаконно. Певно, що тепер ретельніше перевірятимуть психологічний стан і погляди осіб, які купують зброю», - прогнозує Колсруд.

Протягом 1999 — 2006 років Брейвік був членом молодіжного крила другої за величиною політичної сили у королівстві — консервативної Партії прогресу. Зараз це головна опозиційна сила країни. Звідти його вигнали за екстремістські погляди. У партії описували його як тиху і несміливу персону...

«Жахливе насильство, яке він учинив, характеризує одна важлива риса — брак емпатії та поваги до цілісності інших. Брейвік зі шкільних років був самітником і до 32 років жив із матір'ю, - каже викладач кафедри психології Університету Осло Като Ґроннерод.- Самітники часто розвивають у собі відчуття образи на суспільство. Ці ідеї можуть перерости в екстремізм і ненависть до інших. Без коригування й оцінки оточення ці погляди з часом радикалізуються. Він також був членом кількох консервативних організацій. Можливо, його привабили саме ці об'єднання, бо вважав, що деінде люди не сприймуть його погляди. У своєму маніфесті він описує себе, як особливу і важливу персону, яка виконує конче необхідне завдання в житті. Деякі психоаналітики вважають, що разом із браком турботи про інших, у нього розвинувся розлад нарцистичної особистості».

Важливе питання, чи визнають його душевнохворим, який не відповідав за свої вчинки? «Якщо так, то за норвезькими законами, його можуть засудити до примусового психіатричного лікування. Його тривалий період приготування до нападу свідчить проти цього. Він виглядає розумним і кмітливим, адже без сторонньої допомоги планував ці атаки понад дев'ять років. Це вимагає високої самоорганізації та добре впорядкованого розуму», - переконаний вчений.  

Та все ж норвежці у цій складній для країни ситуації виявляють нордичну стійкість та оптимізм. «Норвежці сподіваються, що їх життя до і після 22 липня виглядатиме так само, - розмірковує старший дослідник Норвезького інституту міжнародних відносин Гільде Еліассен Рестад. - Люди виходять на вулиці з квітами та обіймають одне одного. Вони показують, що ця трагедія не повинна поширити страху й ненависті, але ще більше додати нам єдності та відкритості. Те саме говорить влада: «відтепер буде ще більше демократії, рівності та прозорості». Ми гідно приймемо цей виклик. Рано ще оцінювати помилки роботи сил безпеки... Так само, як і дискусії щодо доступності зброї ще не на часі. Але вочевидь про все це нам ще слід буде відверто поговорити».


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено