Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
25 липня, 2011   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

Глас Газпрому?

Конфлікт довкола сланцевого газу доводить, що екологічна свідомість у французькому суспільстві розвинена сьогодні значно більше, ніж економічна й політична
Матеріал друкованого видання
№ 29 (194)
від 14 липня, 2011
Глас Газпрому?

Нещодавно Франція стала першою країною світу, яка заборонила видобуток сланцевого газу методом гідророзриву. Права партія влади визнала за менше зло відмовитися тільки від конкретного механізму буріння й не зупиняти наукових досліджень стосовно цих покладів загалом, як домагалися ліві. Це означає, що згодом, теоретично, можна буде перейти до іншого, екологічно безпечнішого способу використання вуглеводневого джерела енергії.

«Мало хто здатен сьогодні оцінити реальні перспективи сланцевого газу, – каже інженер Жиль Парусе, фахівець із нафтопереробки. – Тільки паризького басейну, за попередніми підрахунками, вистачило б на те, щоб на 90 років повністю забезпечити національну економіку енергією...»

Нині Франція закуповує весь свій газ за кордоном. Утім, попри заманливі перспективи сланцевого газу, проблема самодостатності енергетики не надто непокоїть її громадську думку. «Енергетична залежність на Заході Європи не сприймається так гостро, як у Польщі чи в Україні, – пояснює Жиль Парусе. – Критерії небезпеки в різних частинах континенту відмінні. Країни колишнього соцтабору прагнуть позбутися московського втручання в політику. А в нас найбільший острах перед терактами й утратою звичного щоденного комфорту. Ми ніколи не були російською колонією. Наша колективна пам’ять не зберігає споминів про масові репресії, що їх зазнали жителі колишніх комуністичних країн».

Там, де Польща робить ставку на свої 5,3 трлн кубометрів доведених ресурсів сланцевого газу, щоб стати не просто незалежною від російських газогонів, а ще й ресурсом нової енергетичної сировини для цілої Європи, Франція зосереджує увагу зовсім на інших аспектах видобутку. Екологи поширюють дослідження про забруднення природи в Сполучених Штатах, де активно застосовують цей новий вид палива. А громадські активісти найдужче борються проти непрозорих рішень влади, за відкриті тендери й право суспільства на інформацію.

«Безумовно, це важливо  дбати про екологічні наслідки, – зазначає Жан-Франсуа Бошан, дослідник у галузі альтернативної енергетики. – Не можна не замислюватися, яку воду, яку землю ми залишимо своїм дітям. Але навіщо забороняти пошук інших методів освоєння родовищ? Тут вони й криються, ліміти демократії. Сьогодні у Франції свобода опінії важить більше, ніж знання й компетенція. Часом видається, що політична теологія лівих партій заступає здоровий науковий глузд».

Задля свого виправдання ліві політики викривають недемократичний розподіл дозволів на дослідження родовищ сланцевого газу. «Ліцензії роздавали без жодних консультацій, – обурюється Корінн Лепаж, депутат Європейського парламенту. – Публічних досліджень не було взагалі. Громадськість не отримала необхідних даних від влади. Тому питання треба ставити ширше, ніж на рівні промисловому чи екологічному. Для мене особисто проблема сланцевого газу – це питання демократії».

Ідеться, отже, про право на громадянську гідність. Тоді як Україна лише надає чинності законові про загальний доступ до суспільно важливої інформації, прості французи давно звикли втручатися в сумнівні, на їхню думку, промислові проекти. Часто, як і у випадку з дослідженнями стосовно сланцевого газу, уряд мусить брати до уваги активні заперечення громадськості й відмовлятись від узятих до реалізації програм. Це загалом є безперечною ознакою демократичної організації суспільства. Але... Чи за кожним разом громадське занепокоєння має справжні, обґрунтовані підстави та належну аргументаційну базу?

«Із чутливості наших громадян до форми політичної поведінки часом користаються різноманітні тіньові лобістські структури, – вважає політолог Моріс Альду. – Тільки-но люди запідозрять, що влада  зневажає демократичні стандарти, їх дуже легко мобілізувати на протестні акції. Я не здивувався б, якби виявилося, що антисланцеві протести стиха підтримують потужні виробники нафти й газу. Для цього бізнесу сланцевий газ – дуже небезпечний конкурент».

Якщо польські колеги відкрито звинувачують російського монополіста в дискредитації енергетичної альтернативи, то французькі журналісти лише усміхаються: «Газпромові не варто витрачатися. Наші ліві популісти самі все зроблять». І правда: Жозе Бове та інші опоненти глобалізації не обмежуються територією країни. Вони їздять із пікетами до Брюсселя, Берліна, Варшави...

«Найбільший ворог для французьких радикальних лівих – приватні американські пенсійні фонди та міжнародні фінансові корпорації, – пояснює Моріс Альду. – Вони не відчувають і не бояться московської загрози. Важко сказати, чи існує конкретна співпраця між російськими газовиками та поборниками заборони сланцевого газу на Заході. Але очевидно: така діяльність вигідна Газпрому».

Рівень конфлікту довкола сланцевого газу доводить, що екологічна свідомість у французькому суспільстві розвинена сьогодні значно більше, ніж економічна й політична. Люди бояться захворіти від токсичних викидів у атмосферу чи від забруднення ґрунтових вод і не надто переймаються обмеженням свободи міжнародних ініціатив. На захист права бути здоровими не важко вивести на вулиці десятки тисяч осіб. Тоді як за розвиток альтернативних та відновлюваних джерел енергії виступають лише профільні, не завжди харизматичні фахівці.

Чи втрачає від цього демократія? Мабуть, що так. Адже голос переляканої юрби раз по раз заглушує аргументацію стратегічного плану.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Рік тому 23 травня було вбито командира бригади «Прізрак» так званої «ЛНР» Олексія Мозгового. Його машина спочатку була підірвана на керованому фугасі, а після - розстріляна з кулеметів. Офіційної версії загибелі досі немає, як і будь-яких результатів з боку псевдослідства «МДБ ЛНР». Відразу ж відповідальність за його смерть поспішили взяти на себе партизани загону «Тіні». І з того самого моменту не вщухають пристрасті навколо його смерті.
    24 травня, Павло Василів
  • 5 квітня 1918 року над міською думою Єлисавета, де тепер знаходиться Кіровоградська обласна держадміністрація, вперше замайорів синьо-жовтий або, як тоді називали, жовто-блакитний прапор.
    24 травня, Максим Сінченко
  • Швейцарський політолог, спеціаліст з державного адміністрування Андреас Ладнер в інтерв’ю для Тижня розповів про практики децентралізації та прямої демократії, їхній зв’язок та прямий вплив на ухвалення рішень в країні, а також взаємозалежність рівня життя з делегуванням владних і фінансових компетенцій від центрального на локальні рівні.
    24 травня, Ганна Трегуб
  • Пенсійні проблеми стосуються всіх, і не тільки пенсіонерів
    24 травня, Віталій Мельничук
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено