Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
4 липня, 2011   ▪   Спілкувався: Віктор Каспрук   ▪   Версія для друку

Колишні вороги знаходять спільну мову завдяки курдським повстанцям

Політолог Кріс Замбеліс – автор, дослідник і аналітик Helios Global, Inc. – компанії, котра спеціалізується на управлінні ризиками і базується у Вашингтоні, округ Колумбія. Думки, висловлені тут, належать особисто автору і необов’язково відображають погляди компанії Helios Global, Inc.
Колишні вороги знаходять спільну мову завдяки курдським повстанцям

У. Т.: Пане Замбеліс, в одній зі своїх нещодавніх статей для Jamestown Foundation, аналітичного центру у Вашингтоні, ви пишете, що «безчинства в Сирії сприяють курдській активності». Якою мірою курдський фактор є визначальним для курдської активності?

– Він проглядається з початку повстання в Сирії. Курди у курдських регіонах на півночі та північно-східній частині Сирії, а також у курдських містах та інших регіонах країни, вийшли на вулиці разом із сирійцями, щоб вимагати більше політичних прав і встановлення демократії. До того ж частково курдів до повстання спонукав сам їхній статус як неарабської меншості (в Сирії чисельність курдського населення становить1–1,5 млн загальної кількості сирійців, що сягає близько 22 млн осіб), яка зазнавала чималої дискримінації з боку держави.
Наприклад, серед іншого, в Сирії курдська мова заборонена на публічних заходах, як, зокрема, й вияв інших ознак курдської ідентичності, котрі жорстко утискаються державою. Історія курдського націоналізму в регіоні також стосується ситуації в Сирії. Протягом багатьох років курди в Туреччині, Іраку та Ірані брали до рук зброю та й продовжують це робити зараз, переслідуючи різні цілі – від незалежності і до автономії своїх громад. Після американського вторгнення до Іраку курди, що населяють північні райони Іракської республіки, мають певною мірою незалежну країну (Регіональне урядування Курдистану), за повної підтримки Сполучених Штатів. Що включає в себе власні сили безпеки, торгівельні відносини тощо. І все це гарантовано федеральним устроєм Іраку.
Ця подія послужила поштовхом до відновлення курдського націоналізму в регіоні. Особливо в Туреччині, яка пройшла через багаторічне повстання курдів, котре очолила Робітнича партія Курдистану (РПК), а також і в Ірані, де «Пежак» – іранське відгалуження РПК – веде жорстоку боротьбу проти Тегерану. У цьому контексті сирійські курди здатні підвищити рівень складності кризи в Сирії. Це потенційна сепаратистська стихія – варто лише додивитися ближче до курдів, котрі проживають у провінції аль-Хасакан та інших переважно курдських районах.  
Принаймні курди, беручи участь в акціях протесту, перш за все позиціонуватимуть себе як «спочатку курдів», на відміну від сирійців (незалежно від їхньої етнічної чи релігійної ідентичності), які борються за демократію, права людини тощо. Є свідчення того, що деякі представники сирійської курдської спільноти використовували курдські націоналістичні лозунги і розмахували курдськими прапорами під час акцій протесту.
Це стосується тієї частини курдської громади (за деякими оцінками, це понад 300 тис. осіб), які не хочуть відмовлятися від прагнення отримати громадянство. І якщо криза в Сирії спричинюватиме таке саме насилля, то хто може гарантувати, що курди в Туреччині, Іраку або інших місцях не запропонують більше, ніж моральну і словесну підтримку своїй рідні, котра перебуває у бойовій готовності в Сирії?

У. Т.: Сирійський президент Башар Асад почав фліртувати з курдами. Не занадто пізно він взявся за цю справу? 

– На перший погляд, рішення президента Асада про надання частині сирійського курдського населення громадянства є позитивним кроком. Проте проблеми Сирії вже вийшли за межі, де кілька рішень, ухвалених нагорі, здатні придушити суспільне невдоволення сирійських курдів або інших сирійців. Наприклад, президент Асад також скасував горезвісні закони про надзвичайний стан, які діяли протягом десятиліть і які по суті надавали режиму право затримувати сирійців без жодного висунення звинувачень і застосовувати інші диктаторські методи. Приводом таких дій ставало підтримування «стабільності» і «безпеки».
Усі ці заходи, ухвалені нагорі, вжито занадто пізно, фактично вони запізнилися на роки. Сирійці, як тунісці та єгиптяни, а перед ними та мільйони інших арабів, котрі стверджують, що прагнуть до справжніх реформ і демократії, не зацікавлені в косметичних змінах і пустій балаканині. Варто зазначити, що колишній президент Єгипту Хосні Мубарак під тиском протестів також скасував у своїй країні аналогічно прописані закони про надзвичайний стан. І ці протести, врешті решт, призвели до повалення його режиму.
Під час народних повстань в регіоні марокканський король Мухаммед VI також зобов’язався розпочати радикальні політичні реформи. Президент Алжиру Абдельазіз Бутефліка, намагаючись підірвати потенціал протестів у власній країні, вдався до таких самих дій – оголосив про своє рішення скасувати закони Алжиру про надзвичайний стан. Саудівська Аравія також взяла на себе зобов'язання проводити політичні реформи, знову ж таки, зробивши це для того, щоб запобігти інакомисленню. Чинні уряди в регіоні налякані. Нова форма політики знаходиться в грі, і не схоже, щоби сирійський режим, як, між іншим, і режими в інших країнах регіону, був підготовлений до часів, які змінюються.

У. Т.: Курдський націоналізм у Сирії може стати початком нової боротьби за курдську автономію або навіть незалежність не лише в Сирії, а й у Туреччині, Ірані та Іраку?

– Курди в Іраку задля втілення своїх намірів і цілей досягли квазінезалежного статусу. Курдське KRG (державне утворення у складі Іраку) багато в чому функціонує як суверенне утворення на території Іраку. Активізація у минулі десятиліття курдського націоналізму в Туреччині та Ірані є свідченням того, що зміна статусу курдів в Іраку стимулювала курдські націоналістичні рухи в Туреччині й Ірані. Тим не меш, сирійські курди, котрі проживають у Західному Курдистані, на противагу іншим курдським націоналістам, не вибрали шлях силового спротиву, як їхні родичі в інших частинах регіону.
Проте, коли нині у світі увага сконцентрована на кризі в Сирії, складається ситуація, якою курди можуть скористатися поза межами Сирії, щоб зміцнити свої позиції. РПК в Туреччині вже виступила із заявами про підтримку сирійських курдів. Хоча в цьому сенсі, я вважаю, краще думати про те, як міг би досвід курдів в інших країнах регіону (наприклад, у Туреччині, Іраку й Ірані) потенційно впливати на подальші дії курдів, якщо ситуація з безпекою в Сирії погіршуватиметься, і особливо, якщо країну охопить громадянська війна.

У. Т.: В той час, як Туреччина мала можливість розраховувати на Сирію, щоб працювати над запобіганням використовування її території партизанами РПК для операцій проти Туреччини, криза, котра охопила Сирію, примушує Дамаск займатися більш важливими справами?

– Саме в національних інтересах Сирії підтримувати дружні відносини з Туреччиною, колишнім ворогом, котрий нині вважається стратегічним партнером. Тому що, коли дії Сирії дедалі більше засуджує міжнародна спільнота, зокрема, США та Європа, Туреччина, як і раніше, підтримує Асада. Хоча наявні ознаки того, що турецьке ставлення до Сирії може повільно змінюватися. Наприклад, демонструючи свою підтримку президенту Асаду, Туреччина водночас приймала сирійських лідерів опозиції, які вимагають падіння режиму в Дамаску.
Ключовим аспектом, котрий лежить в основі відновлення сирійсько-турецьких відносин, були зобов’язання Сирії запобігати намаганням РПК використовувати сирійську територію для того, щоб організовувати атаки і мобілізовувати свої сили для боротьби проти Туреччини. До кінця 1990-х років Сирія була одним із головних прихильників РПК, тому, природно, згода Сирії відмовитися від підтримки цього угруповання стала критичною для значного поліпшення двосторонніх відносин. На загальну думку, Сирія виконувала свої зобов’язання перед Туреччиною, арештовуючи і видаючи підозрюваних членів РПК, які діяли на її території. Проте, враховуючи внутрішню кризу, малоймовірно, що Сирія занадто буде перейматися тими, хто має справи з РПК та пов’язаними з нею елементами на своїй території.
Оскільки з’являється інформація про дезертирство в лавах збройних сил, то, звичайно, Дамаск розгорнув свої найлояльніші і найкраще оснащені військові підрозділи для винищення інакодумства на своїй території. Ймовірно, РПК розглядає хаос, що дедалі зростає, у Сирії як можливість посилити свої позиції в боротьбі проти Туреччини. Аналогічно це може бути і в інтересах Сирії. Бо коли з’являються ознаки її неспроможності викорінити РПК, то цим самим перед Анкарою постає питання, що ж станеться, якщо режим у Дамаску впаде. У цьому сенсі баасистський режим може продемонструвати Туреччині, що він є найкращою гарантією від проникнення РПК. Не кажучи вже про регіональну стабільність, тим самим підтверджуючи, що в інтересах Туреччини підтримувати його і надалі.

У. Т.: Чи дружні зміни в останні роки у сирійсько-турецьких відносинах можуть допомогти президенту Сирії в нейтралізації курдського фактора? 

– Відновлення відносин між Сирією і Туреччиною ще більше ускладнило курдське питання в регіоні, особливо у зв’язку з появою критично важливого союзника в боротьбі проти РПК (у цьому разі Сирії). Насамперед це впливає на ситуацію в Туреччині. Наразі Сирія зацікавлена в тому, що якщо курдський елемент повстання буде значним і такі суб’єкти, як РПК будуть до нього втягнутими, то найімовірніше, Сирія може розраховувати на турецьку підтримку.
Водночас важливо зазначити, що курдські націоналістичні заворушення (тобто сценарій, де курдські націоналістичні імпульси набагато сильніші за вимоги населення до більшої політичної свободи тощо, з якими нині виступають інші сегменти сирійського суспільства), не досягли критичної точки, за якою починає діяти всеосяжний фактор мотивації для сирійських курдів до того, щоб вийти на вулиці.

У. Т.: Колишні вороги знаходять спільну мову завдяки курдським повстанцям?

– На сьогодні ми не можемо говорити про курдське повстання в збройному сенсі. Між тим, зближення між Сирією і Туреччиною, безумовно, сприяло загальному розумінню того, як обидві країни розглядають курдських сепаратистів у регіоні. Як колишній союзник РПК Сирія нині офіційно займається викоріненням цього угруповання та наданням Туреччині допомоги в інших, пов’язаних з проблемами безпеки, галузях. Офіційно Сирія, як кажуть, заарештувала і видала не менш ніж 125 передбачуваних членів РПК, що перебували на її території, після покращення двосторонніх відносин.
Також є проблема співпраці розвідувальних служб двох країн вздовж сирійсько-турецького кордону, співпраці, про яку нічого не повідомляється. Сирії вдалося отримати багато переваг після зміни свого курсу щодо РПК, зокрема, обсяги турецьких інвестицій в її економіку неабияк зросли, збільшилися обороти в двосторонній торгівлі (тобто обидві сторони підписали низку угод про вільну торгівлю [FTAs]), угоду про дипломатичну підтримку, котра виявилася дуже важливою для Сирії, для того, щоб обійти зусилля США, Ізраїлю та Саудівської Аравії ізолювати її в регіоні та поза його межами. А послаблення візового режиму дає змогу сирійцям легко потрапляти до Туреччини.
За останні роки також різко зросла кількість турецьких туристів до Сирії, що є дуже важливим моментом, беручи до уваги значення туризму для турецької економіки. Територіальні суперечки коріняться в претензії Сирії щодо належності провінції Хатай і контролю Туреччини над водними ресурсами, якими користується Сирія. Покращення сирійсько-турецьких відносин стимулювало укладання низки угод про розширення доступу Сирії до життєво важливих водних джерел, які перетинають Туреччину, що підкреслює користь двосторонньої співпраці.

У. Т.: Демократичний процес у Сирії перетворився на питання безпеки для Туреччини?

– Є ознаки того, що порушення порядку в Сирії негативно впливає на ситуацію з безпекою в Туреччині. Близько 10 тис. біженців, які досі жили неподалік кордону з Туреччиною, вже знайшли притулок на Півдні Туреччини. Також сирійські біженці втекли до Лівану. І якщо насилля триватиме, то потоки біженців й надалі переміщатимуться до Туреччини. Крім того, Анкара вже звикла покладатися на Дамаск у приборканні повстанців з РПК, які використовують сирійські території для початку або планування операцій проти Туреччини. Однак сирійський уряд, вочевидь, стурбований нині іншими питаннями.
Загалом нестабільність у Сирії може надати можливості РПК розширити свій оперативний потенціал, використовуючи сирійську територію як тиловий та експлуатаційний центр. Менш імовірний, але не менш важливий чинник, який також необхідно розглянути, це те, що виникає потенційна можливість для «Аль-Каїди» або пов’язаних із нею бойовиків скористатися ситуацією у країні для власних цілей у самій Сирії, Іраку, Лівані, а також і в Туреччині.

У. Т.: Оскільки протести тривають у всій Сирії, курди, схоже, мають намір закликати до розширення своїх прав?

– Складається враження, що це аргументи не лише курдів, а й інших сирійців також. І водночас наявні ознаки того, що курди вимагають більше політичних прав «спочатку як курди», якщо можна так висловитися. Важливо наголосити, що здебільшого принаймні досі аспект курдських заворушень у Сирії, здається, є частиною ширшого руху, який закликає до політичної реформи і до того, що слід покласти край корупції та подібним питанням. Інакше кажучи, курдський націоналістичний імпульс в Сирії на сьогодні не є головною причиною протестів. 

У. Т.: РПК, підвищивши ставку у своїй кампанії проти Анкари, демонструючи при цьому зростаючий інтерес до скрутного становища курдів у Сирії за нинішніх протестів і можливих подій у Туреччині, також здатна вплинути на зміну форми участі у цих подіях, до яких здатні вдатися курди в Сирії?

– Так, безумовно. Зараз РПК концентрує свою увагу на подіях у Туреччині, і її відгалуження діють в інших регіонах, таких, як Іран. Але, враховуючи географічну близькість між Сирією і Туреччиною та помітне посилення впливу РПК і її бойовий потенціал, який значно зріс за останній час, і те, як ситуація в Туреччині впливатиме на курдське питання в найближчу і середньотермінову перспективу, то РПК спроможна чинити неабиякий вплив на курдів у Сирії.

У.Т.: Внаслідок більш жорсткого придушення спротиву і більшої войовничості в сусідніх курдських громадах чи може стратегія курдських активістів у Сирії переформуватися?

– Хоча сирійські курди не вибрали збройного опору, як представники їхньої нації в інших державах регіону, не можна виключати того, що курди в Сирії не вдадуться до такої самої тактики, якщо насильство там продовжуватиме наростати. У найгіршому випадку приміром, розгортання сценарію громадянської війни, вірогідно, що Сирія побачить етносектантські, племінні і регіональні розломи, що виникатимуть у разі, якщо державні інституції слабшатимуть і не будуть в змозі утримувати контроль над сирійськими територіями.
Такий розвиток подій, імовірно, спонукатиме сирійських курдів застосовувати методи, котрі використовують інші курдські громади в регіоні, для того щоб захистити себе і відстоювати висунуті ними вимоги. Понад те, цілком можливо, що порушення порядку в Сирії підштовхуватиме курдів у Туреччині, Іраку та інших місцях (включно з великою і добре організованою курдською діаспорою в Європі) виступати і діяти від імені їхніх сімей в Сирії. Такий сценарій може переконати сирійських курдів повторно переформатувати свій підхід до політичного інакомислення в Сирії.
 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено