Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 червня, 2011   ▪   Сергій Пульша   ▪   Версія для друку

Криза – усім!

Складно сказати, кого у Білорусі не зачепила криза. Мабуть, усіх. Почалася з нестачі валюти в банку і закінчилася 56-відсотковою девальвацією білоруського рубля. Втім, це нікого не врятувало. Валюти в обмінниках як не було, так і немає. Але не у валюті справа, а у самій девальвації
Криза – усім!

Найбільше постраждали ті,  хто отримує зарплату в білоруських рублях. Так вже вийшло, що Білорусь – це не тільки імпортоорієнтована економіка, як стверджує білоруській президент, але й експортоорієнтована. Ціни підскочили буквально на все.

У Білорусі почалися перебої з тютюновими виробами – тютюн у Білорусі не росте. Ціни на сигарети виросли в півтора рази. Ще гірше з кавою. Незважаючи на тісну дружбу з Венесуелою, спроби постачати сюди венесуельську каву закінчилися нічим. Не тому, що поставки були дорогими, і кава коштувала недешево. Просто виявилося, що венесуельська кава – рідкісна  гидота. Люди віддавали перевагу іншим сортам. Кава подорожчала в три рази. Якщо до кризи за півлітрову банку напою раніше просили 30 тисяч рублів ($10),то зараз ціна добиває до 100 тисяч ($20 по новому курсу).

Якщо раніше я ходив в гіпермаркет і затарювався продуктами на тиждень, не заглядаючи в гаманець (Людина я не багата. Але і не бідна), то зараз я десять разів подумаю, перш ніж купити ту ж ковбасу. Те, що раніше коштувало $5, зараз коштує $15.

Ажіотажний попит, що виник після девальвації, Лукашенка, як завжди, назвав «підступами ворогів». Мовляв, несвідомі автомобілісти скупили всю валюту, щоб пригнати нові «тачки». Опозиція нагнітає ситуацію, вводить народ в оману – ось всі і кинулись скуповувати сіль та сірники. Однак народ вже не обдуриш. Після одномоментної новорічної девальвації на 20%у 2009 році, і теперішньої, на 56%, народ президенту вже не вірить, як не вірить і урядові. І прагне вкласти гроші в товари довгострокового зберігання, поки вони, гроші, не знецінились ще більше.

Від кризи постраждали усі, але найбільше – індустрія розваг. Втім, цій індустрії дещо допомогло білоруське законодавство.

Продюсер Віталь Супранович відомий і українським фанатам хорошої музики. Це він організував фестивалі білоруських рок-груп «BeFreе», і привіз такі групи, як «Ляпис Трубецкой», «Крамбамбуля», «NRM» до Львова, Луцька, Чернігова. Зараз він відзначає, що працювати стало важче.

«Коли ми робимо концерти, і гонорари, і аренда, і апаратура, і реклама – все, натурально, орієнтується на курс долара. Але в людей грошей більше не стало. І якщо прогнозувати вартість квитка – то зрозуміло, що вартість квитка потрібно піднімати в рази. Проте якщо в людей не стало більше грошей, а в магазинах на продукти стали ціни значно більшими, то вартість квитка ми підняти не можемо. Але те, що криза випала на літо… У більшості країн літо – це початок клубного сезону. Але в нас законодавство таке, що тут важко організувати фестивалі типу «open-air» (за білоруським законодавством такі фестивалі підпадають під масові акції. На які потрібно подавати заявку, погоджувати, оплачувати роботу міліції по охороні порядку, «швидкої», пожежників і т. д.). Тому самий пік кризи у нас потрапив на початок «мертвого сезону», – зазначив Супранович.

Супранович також був організатором концерту групи «КОЯN» у Мінську. І, через коливання курсу долара,мало не «влетів». «За два-три місяці до концерту ми запланували вартість квитка виходячи з того курсу, який був на той момент. Він був на той час біля 3 тис. рублів. На той момент, щоб окупити концерт, потрібно було зібрати 3 тис. людей. Але касові збори до нас надходять  вже після концерту. І вийшло, що в результаті девальвації, щоб окупити концерт, нам потрібно не 3 тис. людей, а 4-5 тисяч. Але зал не гумовий, його не розтягнеш. Довелось «заднім числом» підняти ціни на квитки для тих, хто купував їх в останній момент», – сказав Супранович.

За його словами, білоруси стали більше витрачати на їжу, і менше – на розваги. «Через таку ситуацію був перенесений у Вільнюс концерт Стінга. Перенесений на 18 червня концерт Томаса Андерса (екс Модерн Токінг), в надії, що ситуація стабілізується. Багато хто був вимушений відмінити концерти. Це зачепило як великі концерти, так і клубні», – зазначив продюсер.

Більшість знакових груп, за словами Супрановича, дозволяють починати рекламу концерту і продаж квитків тільки після того, як групі вже на 80 — 100%  оплачено гонорар. Тому «влітають» в кризу перш за все організатори.

У підприємця Аляксандра Макаєва зараз дві роботи. Вдень він торгує сантехнікою, а вечорами бігає відмічатись по обмінниках – в декількох місцях він зайняв чергу. Чергу за валютою. В надії, що хто-небудь буде здавати долари-євро, і йому вдасться їх купити.

«Усі підприємці наразі зайняті пошуком валюти. Хто біля обмінників, як я, дехто шукає на чорному ринку. Ціни на все зросли, а підприємці торгують в основному тим, що білоруські підприємства не виробляють. Відповідно, товар потрібно купувати за валюту, якої немає», – каже Макаєв.

За його словами, у багатьох людей скоротились об’єми торгівлі. «Ціни зросли, люди вже лякаються цін. Підприємці повинні викручуватися. По 5.000 за долар курс можна знайти лише в обмінниках. Тому вдень я торгую, а ввечері та вночі стою біля обмінників у пошуках валюти», – пояснює він.

«У мене – торгівля у роздріб сантехнікою, це ще терпимо. Однак навіть у мене, не зважаючи на декларований у Білорусі «будівельний бум», значно скоротився продаж. Після «обвалу» 2007- 2008 років (російський «чорний вівторок» пам’ятаєте?) здавалося б, з’явилися деякі перспективи. Зараз знову крива вниз», – розповідає Макаєв.

Крім того, що Макаєв сам підприємець, він є і головою Координаційної ради підприємців Мінська. Тому ситуацією він володіє. І ситуація невтішна. «Деякі підприємці закриваються, деякі йдуть у відпустку. Будівельний ринок, який завжди був прибутковим, зараз «в мінусі», – відзначає він.

Але найбільше криза вдарила по тим людям, які працювали в бюджетній сфері. Макс Вєльвєтов за освітою викладач філософії та логіки. Він декілька років пропрацював в одному з університетів Мінська, поступив до аспірантури, захистив кандидатську. «Передкризове відчуття виникло вже в кінці минулого року. Я зрозумів, що на ті гроші, які мені платять (хоча на той час це було близько $200)я працювати в університеті не буду. Я знайшов іншу роботу. Робота була пов’язана з редагуванням та адмініструванням сайтів. Почалися цікаві речі. Як каже Лукашенка, почалися «жорстокі проблеми».  Отримати зарплату не видавалося можливим. З одного боку, договір підписаний на конкретні гроші. З іншого боку, у зв’язку з девальвацією та кризою ніхто нічого індексувати не збирається», – розповідає він.

«Сьогодні я сказав: «Все, хлопці, я звільняюсь». Пішов просто так. І сьогодні ж, можна сказати, я повірив у Бога. Я пішов на нервах. Пішов, купив пачку сигарет, і тут же пролунав дзвінок: абсолютно незнайомі люди, дізнавшись, що я закінчив музичне училище композитором (давним-давно), зателефонували і сказали, що потрібна музика, потрібен композитор, який би писав дитячі мелодії. 18 секунд музики коштує, як п’ята частина моєї теперішньої (тобто колишньої) зарплати», – каже Макс.

«Рахуйте самі: зараз на колишній роботі зарплата 1 млн 200 тис. рублів, що раніше складало 400 доларів. Але, оскільки її відмовлялися індексувати, це перетворювалося у 200 доларів. А тут написав 18 секунд і отримав 40 доларів відразу», – зазначив Вєльвєтов.

І ще один цікавий факт. «Найспортивніша країна у світі»  скоро перестане бути такою. Закордонні футболісти покидають білоруські команди.

Першим контракт з білоруською командою розірвав сербський захисник Нєманя Цвєтковіч. Керівництво гродненського «Нємана» не стало затримувати 31-річного легіонера і підписала вольну гравцю. Причина через яку Цвєтковіч пішов – економічна криза.

За мірками Білорусі футболісти заробляють непогано ($3-5 тис.),але гроші виплачуються у білоруських рублях. Легіонери просто не знають, що робити з цими грошима, адже купити валюту практично неможливо, а зберігати рублі безглуздо. Як повідомило джерело з клубу, Нєманя Цвєтковіч на прощання сказав: «Збираюся поїхати туди, де є долари!».

Р. S. Ставлення білорусів до власної валюти яскраво характеризує свіжий анекдот:

У Мінську скоєно зухвалий напад на інкасаторську машину. Злочинці відкрутили колеса, злили бензин, зняли двірники і зникли у невідомому напрямку.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Революцію роблять романтики, а користаються нею негідники — це про нас. Хоча насправді буває по-різному. Навіть радикально протилежно, якщо романтики від самого початку добре знають, чого насправді хочуть. У нашому випадку з цим не склалося. У нас мрії та їх реалізація — речі чомусь не надто взаємопов’язані, відповідно завжди відбувається експромт, потім зрада чи перемога, ну й насамкінець розчарування.
    30 вересня, Роман Малко
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено