Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
27 червня, 2011   ▪   Спілкувався: Артем Скоропадський   ▪   Версія для друку

«Більш ніж два роки режим не проіснує»

Сяргєй Висоцкі, лідер Білоруської партії свободи, про глухий кут Лукашенка, антиросійські настрої та церковне холуйство
Матеріал друкованого видання
№ 24 (189)
від 16 червня, 2011
«Більш ніж два роки режим не проіснує»
Андрій Ломакін

Довгий час президент Білорусі Аляксандр Лукашенка казав, що його країна є острівком стабільності на теренах СНД, однак наприкінці травня цю стабільність було втрачено лише за сім днів. Про ситуацію в країні Тиждень поспілкувався з лідером однієї з опозиційних білоруських партій.

У. Т.: Криза в країні зумовлена об’єктивними причинами чи все ж, як казав сам Лукашенка, цьому сприяли зовнішні чинники?

– Звісно, значна частина провини лежить на президенті. Той економічний совок, який практикувався впродовж його правління, природно, вичерпав себе. Але річ не тільки в цьому – допускалися політичні помилки, не можна було робити так, щоб країна аж настільки залежала від Росії. З останніх стратегічних прорахунків – нещодавні вибори. Лукашенка повірив, що коли він різко порве відносини із Заходом, то здобуде відповідну економічну підтримку, а в результаті його розвели, як пацана. Крім того, великі економічні гравці в Білорусі теж сприяли тому, щоб у країні сталася девальвація. Адже справа ось у чому: Лукашенка витиснув багатьох білоруських бізнесменів, а їхнє місце посіли російські. Вони пов’язані з криміналом, а кримінал зі спецслужбами, тож у мене немає сумнівів, що тут була зовнішня гра. Як наслідок – це зумовило сильні антиросійські настрої, яких раніше не було. Люди вже говорять, що Росія хоче перетворити нас на Смоленську губернію й використовувати білорусів як робочу силу.

У. Т.: Ви можете припустити, що буде найближчим часом з білоруськими політичними в’язнями?

– Лукашенка потрапив у пастку, тому що рух у будь-якому напрямку буде згубним для нього. Якщо остаточно продасть нашу економіку Росії, то якийсь час для себе виграє, але в такому разі рано чи пізно білоруси порвуть його на шматки. Адже це було те, чим він завжди козиряв: так, це наш шлях, так, це наша економіка, так, ми живемо бідно, але гордо, так, у нас стабільність. Якщо він піде на зближення із Заходом, то треба випускати всіх політв’язнів. Але ви уявляєте, що буде, якщо всі вони зараз, у період нестабільності, вийдуть на волю? Одразу ж розпочнуть діяльність проти Лукашенка. Це активні люди зі зв’язками на Заході, яких вважатимуть героями. За великим рахунком, про права людини говорити не випадає – здійснюються біснуваті атаки на правозахисників, журналістів, усіх опонентів. «Мочать» усіх.

У. Т.: Бодай якісь незалежні ЗМІ у вас є?

– Є офіційні видання, є так звані незалежні. До речі, хочу зазначити, що заможні люди дивляться українське телебачення через супутник. Інтернетом у Білорусі користується менш як третина населення. Є три-чотири умовно опозиційні видання, але їхній розвиток відбувався в такій жорсткій авторитарній системі, на них так довго тиснула влада, що вони, на жаль, стали напівопозиційними, на третину опозиційними, частково опозиційними, трохи опозиційними і так далі. До того ж усі сконцентровані навколо однієї політичної групи і далекі від протестних настроїв простого народу.

У. Т.: В Україні Українська православна церква Київського патріархату існує нарівні з Українською православною церквою Московського патріархату. В Білорусі, як я розумію, панівна церква одна – білоруський екзархат Російської православної церкви?

– З церковною ситуацією у нас цілковитий ідіотизм. У кожному русі має бути міра пристойності. Патріарший екзарх Філарет (митрополит Мінський і Слуцький Філарет (Вахромєєв), не плутати з першоієрархом УПЦ КП Філаретом (Денисенком). – Ред.) поводиться так по-холуйськи, що це викликає огиду навіть у Патріарха Московського Кірілла. Коли Філарет каже, що ми ваші, все для вас, ми готові йти в підпорядкування Росії, той відповідає: ні, все ж таки йдеться тільки про духовну єдність, все ж незалежність – це промисел Божий. Зрозуміло, що за цією церковною інтелігентністю Кірілла стоять плани вибудовувати «Русскій мір» і в цьому немає нічого хорошого, але його дії хоча б зовні адекватні, на відміну від абсолютно рабської поведінки Філарета.

У. Т.: А в якому стані перебуває Білоруська автокефальна православна церква?

– БАПЦ є найбільш переслідуваною церковною організацією в країні. У її вірян забирають усі храми за однією й тією самою схемою: вони збудували його, довели практично до кінця, але відразу ж приїжджають державний інспектор та ОМОН, усіх виганяють і передають церкву РПЦ. Попри це, віряни ставляться до автокефальних священиків дуже добре, знають, що це справжній духівник, а не московський піп. Коли священик БАПЦ відвідує село, то збираються юрби людей, беруть його за руку і ведуть до себе додому, щоб він похрестив дитину або відслужив молебень. Вплив Білоруської автокефальної православної церкви дуже великий. Я впевнений: як тільки в країні з’явиться свобода, це буде дуже серйозна, шанована і впливова організація. Зараз їм дуже допомагає Україна – семінаристи БАПЦ навчаються в семінаріях УПЦ КП.

У. Т.: Не секрет, що основною рушійною силою Помаранчевої революції були студенти. Які нині настрої поміж студентів вашої країни?

– Студентські настрої дуже протестні й більш прозахідні, ніж у білоруської консервативної опозиції. «Швидше в ЄС, швидше в НАТО», – ось що вони кажуть. Я впевнений, невдовзі, коли почнуться якісь протестні події, молодь підтримає їх.

У. Т.: На ваш погляд, революція все ж таки буде?

Хочете – називайте це революцією. Я називаю це потрясіннями. Потрясіння будуть, і влада зміниться. Може, через рік, може, через три місяці – точно сказати не можу, але більш ніж два роки цей режим не проіснує.

ХРОНІКА ОСТАННІХ ПРОТЕСТІВ У БІЛОРУСІ

7 червня

Мінські автомобілісти провели акцію «Стоп-Бензин» проти підвищення цін на пальне,
фактично заблокувавши центральну вулицю столиці. Люди, які стежили за подією з тротуарів, кидали під колеса авто дрібні купюри. Кількох учасників виступу було оштрафовано більш як на 3,3 млн білоруських рублів (близько $660), проте їм не довелося платити – гроші зібрали активісти. Наступного дня Лукашенка наказав знизити ціни на бензин

8 червня

На заклик групи «Вконтакте» «Революція через соціальну мережу» в різних містах Білорусі близько 1 тис. користувачів інтернету вийшли на мовчазну акцію протесту без жодних політичних гасел на транспарантах чи прапорах. Зокрема, у Мінську в ній узяли участь 400 осіб, у Гомелі – 200, у Бресті й Могильові – по 100. Подібна спільнота з’явилась і у Facebook

12 червня

Жителі Гродненської області перекрили дорогу біля переходу «Брузги» на білорусько-польському кордоні. Люди були невдоволені обмеженнями на вивезення з країни деяких товарів, що їх запровадив офіційний Мінськ. Із близько 200 учасників протесту 22 були затримані


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено