Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
28 травня, 2011   ▪   Віктор Замятін   ▪   Версія для друку

Грузія і привид революції

Граючись з опозиціями в сусідніх державах, Кремль ризикує втратити контроль над протестним рухом у своїй країні
Матеріал друкованого видання
№ 21 (186)
від 26 травня, 2011
Грузія і привид революції

У Грузії оголошено початок революції. Точніше, про це заявила Ніно Бурджанадзе, яку активно показували телевізійні канали. Вона є однією з найдосвідченіших грузинських політиків, однак її рейтинги знизилися після схвальних відгуків про неї Владіміра Путіна. І ось Бурджанадзе знову в центрі новин.

22 травня відбулися сутички між протестувальниками та поліцією, яка використала травматичну зброю, кийки і сльозогінний газ. Лідери опозиції заявляють, що близько 300 активістів схоплено в різних містах. Усе це схоже – чи мало б бути схоже – на події, з яких почалася цьогорічна «арабська весна». Це навіть може скидатися на початок «революції троянд» 2003 року, коли Бурджанадзе та Саакашвілі були соратниками. Ось тільки тепер у Грузії немає прямого приводу для протестів. Натомість тамтешні події дивним чином збіглися з активізацією протестного руху в Росії і раптовим початком глибокої фінансово-економічної та суспільної кризи в Білорусі.

Опозиція звинувачує Саакашвілі в усіх гріхах. Разом з тим, чимало грузинів підтримують його: було зруйновано мафіозно-кланову структуру, що унеможливлювала будь-який розвиток країни, у Грузію надійшли інвестиції і стали помітними зрушення.

Тож не дивно, що серед протестуючих, за свідченням прихильників Саакашвілі,  було чимало колишніх службоців, звільнених за хабарі або й просто за профнепридатність.

Бурджанадзе з’явилася в ефірі громадського телебачення, що вона розцінила як перемогу. Проте на що розраховує опозиція? Її плани нікому не відомі, грузинські аналітики мають сумніви в тому, що взагалі є якісь розраховані програми дій, за винятком хіба що спланованих ззовні. Єдність опозиції значною мірою ілюзорна, сьогодні вона об’єднана виключно бажанням усунути від влади Саакашвілі та його партію «Єдиний національний рух». У нинішніх демонстраціях беруть участь, за різними даними, від 5 тис. до 20 тис. людей, тоді як лідери опозиції розраховували на щонайменше 60 тис. Щоправда, вперше з 2007 року, коли Саакашвілі перехопив ініціативу, оголосив дострокові вибори і впевнено на них переміг, вона все ж таки чогось досягла.

Бурджанадзе налагодила контакти із західними посольствами; окрім того, її явно сприймають як партнера в Москві. Кілька місяців тому вона побувала в Білокам’яній, після чого представники чинної влади і близькі до них мас-медіа стали вважати її провідницею російських інтересів, а тепер заявляють, що вона отримала від Кремля гроші на дестабілізацію ситуації. Сама Бурджанадзе стверджує, що на підтримку Росії розраховувати не збирається.

Щоправда, дві речі є підозрілими. Перша – назва опозиційної акції 25 травня «День гніву», точно як у Росії і, до речі, Україні, що не може не насторожувати. Друга – це негайна реакція МЗС РФ на події в Грузії 22 травня з різкою критикою реакції тамтешньої влади на виступ опозиції (розгін демонстрацій у своїй країні Кремль давно вважає нормальною практикою). Натомість російське зовнішньополітичне відомство обходить мовчанкою ситуацію в (поки що?) васальній Білорусі, незважаючи на те що її президент, схоже, відверто втрачає розуміння ситуації й адекватність поведінки, відтак у в’язниці опиняються його опоненти на президентських виборах (зокрема, Андрій Санніков).

Лукашенка має підстави нервувати – його влада зіштовхнулася з найнещаднішою з усіх можливих криз – тією, що спричинена нездоровою структурою економіки. Країна благополучно пережила світову фінансову кризу (через відрізаність від світових ринків), однак без сторонньої (російської в обмін на подальшу втрату контролю над власною економікою) допомоги не здолає власну.

Однак і сама Росія дедалі менше почувається в безпеці. Росіяни вже не так одностайно підтримують свій правлячий режим, як це видається з Кремля. До того ж там зле пожартувала багаторічна пропаганда ксенофобії і псевдопатріотизму, що надає можливому протесту потворних форм зіткнень на етнічному чи релігійному ґрунті. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено