Світ

  ▪   Алла Лазарева

Урятувати ПАРЄ від Росії

фото: reuters
Рада Європи готується поступитися принципами, щоб відновити надходження членського внеску з Росії
Матеріал друкованого видання
№ 39 (567)
від 27 вересня

Палац Європи в Страсбурзі переживає нині складні часи. Організація, яку було створено заради зміцнення демократичних стандартів та гуманістичних принципів на континенті, готується переглянути свої засадничі принципи діяльності, значно ускладнюючи можливість застосовувати санкції до великих країн із численними делегаціями. Натомість маленькі держави карати буде простіше. Усе це станеться, якщо на осінній сесії в жовтні 67% голосів буде схвалено документ під назвою «Пропозиція щодо забезпечення та перегляду повноважень прав та участі національних делегацій».


На чотирьох сторінках проекту документа — жодної згадки про якусь конкретну країну. Попри це, всі причетні до його появи добре знають, що написаний він під вимоги Росії, яка, номінально залишаючись членом Ради Європи, понад рік не платить членських внесків та не надає своїх делегатів до роботи в Парламентській Асамблеї Ради Європи. 2014 року, відразу після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі, РЄ стала першою міжнародною організацією, яка ухвалила санкції проти РФ. Російську делегацію тоді було позбавлено права голосувати за резолюції та рекомендації, а згодом — також брати участь у місіях Ради та працювати в її керівних органах.

 

Читайте також: Популістська паніка


РФ обурилася через установлені обмеження й вирішила більше не надсилати своїх представників до Страсбурга. Вимоги Ради Європи та інших міжнародних структур повернути Україні Крим і припинити збройні дії на окупованих територіях Кремль виконувати не збирається. Що далі? Або погодитися й далі жити із санкціями, однією ногою в Раді Європи, а другою — за її межами, або ж спробувати скинути шахівницю зі столу та шантажем, силовими методами й маніпуляціями змінити правила під себе. Так, щоб ніхто про жодні санкції навіть не починав розмови.


Отже, Москва за своєю звичкою пішла ва-банк. Емісари Білокам’яної дали чітко зрозуміти керівництву Ради Європи, що відновлення сплати членських внесків відбудеться, тільки якщо Росія поверне всі свої повноваження без жодних поступок. Як це зробити? Наприклад, змінити систему голосування стосовно санкцій із більшості голосів (як є нині) на дві третини присутніх (як і передбачено в документі, що обговорюватиметься в сесійній залі 9 жовтня). За інформацією Тижня, проросійські сили в Раді Європи також сподіваються ускладнити технологію, яка дозволяє ініціювати санкції. Тоді покарати, скажімо, Молдову стане ще легше, а Туреччину чи Росію — майже нереально. РЄ ризикує перетворитися на територію другорядних балачок без будь-якого впливу на велику політику. Наскільки великий шанс, що новий регламент буде затверджено? Голова української делегації, віце-президент ПАРЄ Володимир Ар’єв вважає: 50х50.
Повернення Росії разом із членським внеском прагне насамперед генсек Ради Європи Турбйорн Яґланд. Його повноваження закінчуються, проте наостанок він дуже старається зробити приємність Кремлю. Майже рік генсек, не прикриваючись, лобіює перспективу зняття санкцій із РФ і не переймається тим фактом, що умови для їхнього скасування не виконані. «Ми мусимо замислитися над виконаннями вимог від Російської Федерації», — закликає він у численних інтерв’ю. Так, ніби не Росія захопила чужі території та проливає кров громадян сусідньої країни, а її несправедливо скривдили.

Росія проштовхує середньовіччя, грубу силу, закон джунглів та відмову від принципів верховенства права,  що їх, власне, і мусить відстоювати Рада Європи. Багато хто на Заході вдає, ніби не бачить, що відбувається насправді та які будуть від цього наслідки


Понад рік Яґланд подорожує європейськими столицями й переконує політиків, причетних до роботи ПАРЄ, що «не можна допустити, щоб Росія вийшла з Ради Європи». Він апелює до інтересів «простих російських громадян», яких відтак буде позбавлено можливості звертатися до Європейського суду з прав людини, однієї з підструктур РЄ. Це нічого, що після вироку ЄСПЛ на користь Міхаїла Ходорковского, що засудив Росію до сплати ЮКОСу €47 млрд компенсацій, Москва фактично заявила себе поза юрисдикцією Євросуду та виконувати рішення відмовилася.


Рада Європи не така вже помітна та зрозуміла для пересічного європейця структура. Не всі ретельно відстежують події в Палаці Європи в Страсбурзі. Відверто просуваючи російські інтереси, норвезький соціаліст, який очолює Раду Європи з 2009 року, дає підстави сумніватися, що засадничі принципи організації залишаються для нього важливішими за фінансові аспекти її діяльності. Позаяк криза, від якої не перший рік потерпає РЄ, має не лише грошові параметри. Очевидною стала криза цінностей, на захист яких 1949-го й було створено організацію.

 

Читайте також: Die Welt: Нова аристократія Росії


Крім впливових осіб у керівництві РЄ, Росія також має прихильників у національних делегаціях. «Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Голландія, Іспанія та, традиційно, Сербія, а також Греція, Кіпр, Вірменія потенційно можуть підтримати зміни, що прописані під безболісне повернення російської делегації в ПАРЄ, — пояснив Тижню Володимир Ар’єв. — При цьому дехто хитається і ще не визначився. На жаль, політична доцільність починає превалювати над цінностями й справедливістю. А з поступовим збільшенням правих і лівих радикалів та популістів у національних парламентах останніми роками змінюється й політична карта ПАРЄ як органу, що формується з національних депутатів. Тому зі збільшенням проросійських сил і зростає популярність ідеї відновлення повноважень РФ. Крім того в Західній Європі не таке вже й велике значення приділяють роботі в ПАРЄ, потрапити туди нескладно. Тому цілком можливо — і я навіть бачив такі випадки, — що в Асамблею йдуть проросійські парламентарі й стають членами партійних груп, у яких проросійські позиції аж ніяк не поширені».


За інформацією Тижня, проти змін у регламенті, що дозволив би повернення Росії до сесійної зали без деокупації Криму та Донбасу, крім України можуть проголосувати Польща, Велика Британія, Швеція, Грузія, депутати від країн Балтії... Чи буде цих голосів достатньо, щоб зупинити спробу перетворити Раду Європи на організацію, яка існує, аби існувати? Аргументи, що їх використовують прихильники необумовленого повернення РФ, — це ризик остаточного виходу з РЄ не лише Росії, а й Туреччини, що має схожі проблеми з авторитаризмом. «Це означає, що Рада Європи стане блідою тінню Європейського Союзу, без його повноважень», — висловив думку в розмові з Тижнем колишній член французької делегації. Проте до 1996 року, коли Росія долучилася до роботи РЄ, вона існувала, Європейський суд виносив свої вердикти, європейські держави гармонізували свої законодавчі системи, і сенс у цій діяльності був!

 

Читайте також: Мемуари Олланда: «Я розчавлю вас!» — кричав Путін на Порошенка


Між тим Москва не втомлюється повідомляти на різні голоси про наміри «остаточно вийти з РЄ». Цей шантаж підштовхує лобістів та заляканих, а також тих, хто не переймається нічим іншим, окрім фінансування структури за будь-яку ціну. За два тижні до осінньої сесії активність депутатського корпусу ПАРЄ набула небаченої інтенсивності. «В історії організації ще ніколи не було подібної ситуації, коли ініціативу, зокрема зміни в регламенті, прописані спеціально під Росію, проштовхували б у такі стислі терміни: з останнього дня літньої сесії й уже на обговорення в осінню, — зізнався Тижню один із членів української делегації. — Готується велика несправедливість, і немає впевненості, що проти неї постане достатня кількість політично порядних людей».


Росія проштовхує середньовіччя, грубу силу, закон джунглів та відмову від принципів верховенства права, що їх, власне, і мусить відстоювати Рада Європи. Багато хто на Заході вдає, ніби не бачить, що відбувається насправді та які будуть від цього наслідки. Україна в цій ситуації змушує західний політикум до неприємної вправи — визначитися між грішми та принципами, між моральним імперативом та політтехнологіями.