Світ

  ▪   Павєл Локшин
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Путін керує за допомогою теорій змов

фото: wikipedia.org
Соціальними мережами курсують численні теорії змов. Наприклад, що Путін — це західний агент і продав Сибір Китаю
Матеріал друкованого видання
№ 39 (567)
від 27 вересня

Міфи про антиросійську світову змову роками були інструментом політиків РФ. Так Кремль хоче забезпечити свою владу. Але деякі теорії можуть зашкодити Путіну й зруйнувати його стратегію.


У квітні 2014 року, лише через місяць після анексії Криму, Владімір Путін був почесним гостем на Медіафорумі в Санкт-Петербурзі, конференції регіональних та місцевих засобів масової інформації. На цьому заході дружній до Кремля блогер поставив президенту питання: мовляв, чи не турбує його те, що американські інтернет-компанії, такі як Google, активно працюють у РФ, причому їх використовують російські політики теж? Усі персональні дані потрапляють до США. Тоді Путін перебив молоду особу: «Інтернет з’явився як спеціальний проект ЦРУ, так він і розвивається».
Фраза залишилися без заперечень, хоч насправді це твердження хибне: щонайпізніше з часу викриттів Едварда Снов­неда п’ять років тому відомо, наскільки серйозно американські спецслужби можуть контролювати інтернет. Але це ніколи не був проект американських спецслужб. Путін, звичайно ж, це знав. Але про факти йому байдуже. Це висловлювання було невеличким кивком для всіх, хто вірить у змову ЦРУ проти Росії.


Цей маленький епізод показує, наскільки повсякденними стали теорії змов у політичному житті Росії, як вважає Ілья Яблоков. Російсько-британський історик, викладач Університету Лідса багато років займається вивченням цієї теми й нещодавно опублікував про зазначений феномен книгу «Fortress Russia». «Віра в антиросійську змову Заходу в Росії вже давно стало мейнстримом», — говорить дослідник.

 

Читайте також: Як вийти з Оренбурзького коридору


Телевізійні канали, такі як «Звєзда», що належить міністерству оборони, транслюють багатосерійні телевізійні передачі, в яких висвітлюється уявна змова ЦРУ проти Радянського Союзу. Розважальні канали на кшталт REN-TV давно спеціалізуються на теорії змов про російських опозиціонерів, яких вони стилізують під п’яту колону Заходу.


Медіа-дослідники агентства Medialogia з 2011 до 2017 року систематично оцінювали російські ЗМІ на замовлення щоденної газети «Вєдомості». Їхні результати: частота, з якою з’являються теорії змов, різко зросла. За ці роки понад 15 тисяч разів говорилося про змову іноземних істориків проти Росії, які начебто називають її землею невігласів, а славну історію хочуть утоптати в багно.

 

Росія як фортеця в облозі


Це все репрезентує велику теорію змови «Захід хоче знищити Росію». Найвідоміший популяризатор цієї легенди — міністр культури РФ Владімір Медінскій, який на цю тему написав чимало книжок. У понад чотирьох тисячах повідомлень у медіа, згідно з даними Medialogia, мова йшла про секретний світовий уряд, у ще трьох з половиною тисячах заперечували ВІЛ/СНІД.


Як пояснити таке явище? Чи стають російські ЗМІ дедалі бульварнішими в надії зберегти свою аудиторію під час трансформації медій? Це, безумовно, теж фактор. Але значно серйознішою є тенденція, що виникла із середини 2000-х років. Як вважає Яблоков: «Десь у ці часи Кремль зробив теорії змов інструментом своєї політики».

Те, що публічний дискурс в РФ настільки насичений думками про змови, в довготривалій перспективі може бути ризиком для самої системи Путіна. Росіяни звикли до цих ілюзорних пояснень складної ситуації в світі, зараз це вигідно для Кремля. Але як довго?


Після Помаранчевої революції в Україні 2004 року президент Путін почав перейматися своєю владою на перспективу. Він розумів, що після другого терміну повинен і далі втримати контроль, хоча офіційно балотуватися вже не міг. Незважаючи на майбутній обмін посадами з прем’єр-міністром Дмітрієм Медвєдєвим, не можна було допустити, щоб склалося враження, нібито система, яку він вибудував, слабка.


Тоді почет із вірних Кремлю журналістів, істориків, політичних радників, загалом інтелектуалів вдався до теорій змов, які з часу розпаду Радянського Союзу ширилися в політичному маргінесі. І, як стверджує Яблоков, путінська Росія постала, мов фортеця в облозі, унаслідок катастрофи від розпаду Радянського Союзу. Розвал якого, своєю чергою, теж був результатом зовнішньої змови, що стала можливою лише завдяки п’ятій колоні.

 

Читайте також: Війна в іншому форматі


Такі погляди в 1990-х роках у звичайних брошурах поширювали серед простого народу на станціях метро опоненти першого російського президента Боріса Єльцина. Тепер, завдяки зусиллям експертів Кремля, вони раптово стали нормою в ЗМІ та в реномованому політичному дискурсі. Росіяни до цього ставилися дедалі більш сприйнятливо, оскільки теорії змов давно покинули політичну арену й були присутні в розважальних медіях. Так, вони з’явилися в телесеріалах про таємних агентів та фінансовану іноземцями опозицію.


Попри поступове поліпшення умов життя після кризових 1990-х, травма від розпаду СРСР не була опрацьована. Як вважає Яблоков: «Це досі центральна тема, навіть для народжених після розпаду Союзу». Втрата статусу другої світової сили та престижу наддержави не могла статися самі по собі, тож це намагаються пояснити з позиції теорії змов.

 

Гаданий «нацистський переворот в Україні»


Байдуже, падає ціна на нафту чи рубль, але для багатьох росіян винен завжди ворог, який сидить за кордоном. Наприклад, радник Путіна й валютний експерт Сєрґєй Ґлазьєв твердить про американську «фінансову війну» проти Росії та називає зміну влади в Україні 2014 року «неонацистським державним переворотом, організованим американськими спецслужбами». За словами цього радника, США разом із нацистами в Україні та ісламістами хочуть знищити Росію, що й було метою Заходу протягом століть.


На щастя, орієнтовані на теорію змов націоналісти, такі як Ґлазьєв, які у кращому разі штучно заморозили б курс рубля, не впливають на монетарну та фінансову політику країни. Її творять міжнародно визнані технократи, такі як голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна.
Тим не менше, теоретики змов дають розлогі газетні інтерв’ю, виступають на ток-шоу та працюють над «вагенбурзьким» настроєм, який допомагає консолідувати владу Путіна. На найвищому рівні держави навряд чи варто висловлюватися в ключі теорії змов, як вважає Яблоков. Репліки, подібні до путінської в квітні 2014 року, трапляються рідко, бо держава усвідомлює, що теорія змов — це двосічний меч.

 

Читайте також: Рупори Кремля в Україні: знешкодити обережно


Те, що публічний дискурс в РФ настільки насичений думками про змови, в довготривалій перспективі може бути ризиком для самої системи Путіна. Росіяни звикли до цих ілюзорних пояснень складної ситуації в світі, зараз це вигідно для Кремля.


Але як довго? «Теоріями змов можна також робити політику проти Кремля», — переконаний Яблоков. Справді, у праворадикальних колах завжди вважали, що в Кремлі в особі Путіна сидить агент Заходу, який хоче знищити Росію. Щодо співпраці з Китаєм, то на YouTube і в соціальних мережах поширюються думки, що Путін продавав Сибір Піднебесній.


Наразі Яблоков не бачить появи опозиційних політиків, які відкрито працюють з теоріями змов. Критик Кремля Алєксєй Навальний хоч і популіст, але риторики теорії змов уникає. «Він не може собі цього дозволити, інакше його прихильники відвернуться від нього», — вважає Яблоков. Але якщо Росія опиниться в серйозній економічній кризі, то ситуація може змінитися, вважає експерт: «Якщо з’явиться великий популіст, який правдоподібно говоритиме про змову Путіна проти простого народу, це може стати для Кремля небезпечним».