Світ

  ▪   Гольґер Чепітц ,   Даніель Екерт
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Вашому капіталу загрожує шість сценаріїв

фото: reuters
За плечима інвесторів майже ціле десятиліття дуже низьких відсоткових ставок та незвично сприятливих умов фінансування
Матеріал друкованого видання
№ 39 (567)
від 27 вересня

Через 10 років після початку фінансової кризи котирування на світових біржах високі як ніколи. Але наступний крах точно буде. Для світової фінансової системи та особистих статків кожного існує шість загроз.


10 років тому здригалася земля. Після банкрутства інвестиційного банку Lehman Brothers фінансові ринки, а з ними й світова економіка опинилися на межі катастрофи. Що ще тривожніше, ніхто не передбачив цього землетрусу, наслідки якого досі такі відчутні. Не минуло й двох років, як світ зіткнувся з іншим економічним потрясінням — кризою євро. У такій формі її також ніхто не прогнозував, а вона триває й досі. Той, хто нині хоче захиститися від наступної кризи, не повинен бачити лише очевидний і короткостроковий ризик. Небезпеки для активів можуть виникнути з найменшої причини й розгойдуватися, доки раптово з усією силою не вдарять по біржах.


За плечима інвесторів майже ціле десятиліття дуже низьких відсоткових ставок і незвично сприятливих умов фінансування. Це спричинило зростання акцій, але різко збільшилася й заборгованість у всьому світі. Німецький фондовий індекс DAX від моменту падіння в березні 2009‑го підскочив більш ніж утричі, американський Dow Jones — навіть уп’ятеро. Борги урядів, компаній і домогосподарств сягнули рекордних $170 трлн, що на $60 трлн більше, ніж до фінансової кризи 2008-го. У цьому заборгованому, глобально пов’язаному світі достатньо помаху крил метелика, щоб спровокувати обвал активів. Існує шість найбільших небезпек і для достатку кожної людини.

 

Читайте також: «Капітал» проти часу

 

Італія


Італія завжди повна несподіванок. У повоєнній історії тут було найбільше змін урядів у світі. Економічна стабільність країни єврозони не лише є екзистенційним питанням для валютного союзу, а й має глобальну системну значущість. Хоча Італія є лише дев’ятою найбільшою економікою на земній кулі, за обсягами державних боргів вона чи не перша. Борг італійців сягає $2,8 трлн, що навіть більше, ніж у КНР із її $2,7 трлн.
У випадку Італії небезпечною є тісна пов’язаність як усередині країни, так і за її межами. Якщо Рим погрузне у фінансових проблемах, значні втрати чекають передовсім на його банки. Державні облігації становлять 9% банківських балансів. Шокові хвилі підуть і за кордоном: іноземці володіють третиною державного боргу Італії. У разі кризи ринки втратять довіру до цінних паперів Іспанії та Португалії, а також до банків єврозони за межами Італії, які володіють $140 млрд італійського боргу. Це обтяжило б економіку всієї єврозони.


«Європа має вибір: перекласти борг Італії на баланс Європейського центрального банку або ризикнути євро», — каже Джон Маулдін, американський оглядач фондових ринків і засновник Mauldin Economics. В останньому випадку економіст, який ще до фінансової кризи застерігав щодо неї, прогнозує знецінення м’яких європейських валют на 50%.

 

Демографія


Часто фактором ризику для фондового ринку називають міленіалів. 20–30-річні люди недосвідчені, інвестують гроші безсистемно в індексні фонди, щоб за допомогою цих інноваційних продуктів отримати від ринку найкраще. Поколінню Y ще ніколи не доводилося переживати важку кризу. Ніхто не знає, як воно зреагує, якщо настрій на ринках зміниться. Можливо, молодь панічно повикидає на ринок свої біржові інвестиційні фонди, а за ними й робо-консультантів, таким чином посиливши спад.


Можна вважати, що нам пощастило, що міленіали недоінвестовані на біржі. Покоління на іншому кінці вікової піраміди це не стосується. Воно з багатьох питань надто ангажоване. Люди віком 65+ у промислово розвинених країнах становлять зазвичай більшу частку населення, ніж 20–30-річні. Тому має величезний вплив не лише на ринку, а й у політиці. «Старші покоління зазвичай орієнтовані менш глобально, менше підтримують імміграцію й голосують частіше, ніж молодші», — каже Білал Хафіз, стратег у Nomura. Кількісна перевага старших людей і схильність до популістських поглядів є потенційно вибухонебезпечною сумішшю, оскільки може призвести до приходу нестабільних або важкопередбачуваних урядів.

 

Читайте також: Державні фінанси: прірва на горизонті


«Це демографічне перетворення могло б також пояснити, чому покращення в економіці не йде на користь реномованим партіям», — зазначає Хафіз. Тим часом у Японії стрімко зростає частка людей віком 80+, що посилює дисбаланс. Таким чином, непрогнозована молодь і вперті старі стають ризиком для фінансових ринків.


Нові індустріальні країни


У глобальній фінансовій системі долар став першокласною запальною сумішшю. Мов льонт, він переносить дедалі більші відсоткові ставки та фінансовий стрес зі Сполучених Штатів на решту світу. Центральний банк США почав підвищувати відсоткові ставки й водночас зменшувати суму балансу. Це означає лише те, що долар дорожчає і стає ще дефіцитнішим, що посилює тенденцію.


У разі кризи особливо ризикованою ситуація може стати в нових індустріальних країнах, бо ці динамічні економіки значною мірою заборгували в провідній валюті світу. Держави, компанії чи домогосподарства в Туреччині, Аргентині, Індії та Ко винні близько $8 трлн.


Лише за наступні 12 місяців потрібно буде повернути $250 млрд. «Майбутня криза випливає зі збільшеної від часу фінансової кризи заборгованості — корпоративної, державної чи споживчої — та поступових фінансово-політичних змін у США, що супроводжуються зростанням відсоткових ставок та дефіциту ліквідності», — каже Адріан Рестель, керівник портфельного менеджменту компанії Huber, Reuss & Kollegen Vermögensverwaltung у Мюнхені. Надмір капіталу роками вливався в ринки облігацій та фондові ринки нових індустріальних країн, зараз це дається взнаки.


Першим провісником є колапс валют. Аргентинський песо від початку року просів більш ніж наполовину, турецька ліра — на 38%, навіть індійська рупія втратила понад чверть. «До падіння фінансових ринків врешті призведе надмірна заборгованість, а вона є саме в нових індустріальних країнах», — каже Ґері Шиллінґ, президент інвестиційної компанії A. Gary Shilling & Co. Найсерйознішим фактором ризику багато експертів називає Китай. Хоча інші країни, такі як Аргентина або Туреччина, більше схильні до економічних криз. Проте якщо захитається друга економіка у світі, то на кону буде не кілька мільярдів доларів, а трильйони.

 

Кібератаки


Розвинені економіки останнім часом дедалі більше залежні від нематеріальних активів. «У створенні вартості домінують бренди, дані та платформи, організовані в мережах», — каже Білал Хафіз. Таким чином, на економічний розвиток усе більше впливає безперебійне функціонування мережевої інфраструктури.

 

Читайте також: Суворий український клімат


Проте тут виникають небезпеки, які досі неможливо чітко ідентифікувати. Кібератаки на цифрову інфраструктуру можуть спричинити мільярдні збитки та призвести до непевності на біржах саме тому, що доведеться боротися з цілковито новим феноменом. Мережевий ефект, що в позитивному сенсі приводить до експоненціального зростання ціни платформи зі збільшенням кількості користувачів або продуктів, які на ній торгуються, у разі кібератак перетворюється на бумеранг. Не кажучи вже про шкоду, заподіяну хакерським нападом на енергосистеми чи банки.

 

Торговельна війна


Політично «кінець історії» вже давно окреслено як добре бажання. Щонайпізніше після нападів 11 вересня 2001 року у світовій політиці спостерігається тенденція до збільшення конфліктів і зменшення демократії. Сьогодні гірка поразка загрожує стиранню економічних кордонів. Від моменту обрання Дональда Трампа президентом США найбільша економіка світу навряд чи підтримуватиме глобалізацію. Навпаки, сам господар Білого дому своїми твітами та указами вкидає пісок у механізми світової економіки.


Новий протекціонізм загрожує розірвати виробничі ланцюжки, що формувалися десятиліттями, а отже, зруйнувати калькуляції доходів та обороту багатьох транснаціональних корпорацій. Тут також важко передбачити наслідки, оскільки від часів Другої світової війни глобалізації ніколи не доводилося протистояти такому крижаному зустрічному вітру. Ситуація загострюється тріумфальною ходою свавільних автократів, таких як Владімір Путін у Росії чи Реджеп Таїп Ердоган у Туреччині. Вони також не сприятимуть глобалізації. «Кризового потенціалу вдосталь, передовсім політичні «герої» мають значні запаси вибухівки», — каже Манфред Рат, керуючий активами в KSW Vermögensverwaltung у Нюрнберзі.

 

Читайте також: Успіх у балансі

 

Висока заборгованість


Сумнівні боргові зобов’язання, які мають банки у всьому світі, були причиною синхронного краху фінансової системи у 2008 році. Помилився той, хто сподівався, що після кризи заборгованість значно зменшилася. Навпаки, борги держав, компаній і домогосподарств останнім часом сягнули рекордних $170 трлн, що на $60 трлн більше, ніж до фінансової кризи.


Уся система немов на кредитному допінгу. «Ралі в Сполучених Штатах ґрунтується на використанні великого кредитного капіталу, і лише питання часу, коли цикл зростання відсоткової ставки Федерального резервного банку США призведе до різкого спаду», — каже Єнс Клатт, керуючий Jens Klatt Trading у Берліні. Це пошириться й на інші ринки.


Наступна криза, ймовірно, виявиться сильнішою за всі попередні. «Можна приблизно уявити, до чого призведе різке зростання відсоткових ставок», — зауважує Петра Аренс, голова Maiestas Vermögensmanagement у Кельні, дивлячись на відхід центральних банків від їхньої надзвичайно вільної монетарної політики. «На таких етапах багато інвесторів реагує методом cash is king, це не омине й фондовий ринок», — додає вона. Клатт вважає можливим падіння DAX до 7500–8000 пунктів.


Водночас слід пам’ятати, що кон’юнктуру має не лише застосування позиченого капіталу, а й мистецтво прогнозування краху. «Можливо, кризові прогнози є найбільшою спекулятивною бульбашкою з наявних сьогодні», — припускає Хафіз.