Світ

  ▪   Франк Штокер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Старіння як шанс

фото: reuters
Що старіше суспільство, то менше економічне зростання — такою була дотеперішня певність. Нове дослідження доводить, що це не так, якщо уряд та промисловість вживають правильних заходів
Матеріал друкованого видання
№ 38 (566)
від 20 вересня

У наш час є певні істини. Зокрема, що західні суспільства старіють і це неабияк позначиться на їхній економіці. Того вже не зміниш, вплинути на це в довгостроковій перспективі також не вдасться. Врешті, ті, хто почне працювати через 15 років, уже народилися.


Наслідки цього досі здавалися очевидними. Старші працівники зазвичай вважалися менш гнучкими, менш енергійними, менш відкритими для нових технологій. Через це в суспільствах, що старіють, мала б страждати продуктивність, зростання якої є передумовою для збільшення добробуту. Отже, що старше суспільство, то повільніше зростає добробут — такий висновок. Але чи це справді так? Дарон Аджемоґлу та Паскуаль Рестрепо з Національного бюро економічних досліджень США дійшли у своєму дослідженні до дивовижних результатів. Вони зіставляли зростання економік у період із 1990-го по 2015-й з відповідними демографічними тенденціями.

 

Читайте також: Запиши діда до університету

 

Брак робочої сили фірми вирівнювали роботами


Зі здивуванням вони встановили, що всупереч цілій низці теорій, включаючи демографічно зумовлену секулярну стагнацію, немає негативного зв’язку між старінням населення та повільнішим зростанням доходу на душу населення. За їхніми словами, це велика загадка для всіх теорій, які стали популярними останніми роками.

всупереч цілій низці теорій, включаючи демографічно зумовлену секулярну стагнацію, немає негативного зв’язку між старінням населення та повільнішим зростанням доходу на душу населення


Як таке можливо? Едґар Волк, головний економіст банку Metzler, вважає, що є переконливе пояснення цього. «А саме: компаніям довелося замінити відсутніх молодих працівників роботами та іншими технологіями», — каже він. Два науковці також установили посилене використання роботів у тих країнах, де демографічний розвиток був особливо несприятливим. Урешті, це було б доброю новиною для Німеччини, чий трудовий потенціал різко зменшиться найближчими роками, коли поступово вийдуть на пенсію люди, що з’явилися на світ у бебі-бум. Наприклад, 1,4 млн людей, народжених 1964-го, через приблизно 12 років досягнуть пенсійного віку. Натомість людей, народжених 2010-го, яким тоді буде по 20 років, наполовину менше. Бракує 700 тис. потенційних працівників, це триватиме рік у рік.

 

Фундаментальні дослідження як конкурентна перевага


Щоб зрівноважити ситуацію, промисловості та уряду слід докладати значно більших, ніж досі, зусиль. «Вирішальним є позитивний інвестиційний клімат», — переконаний Волк. Важливу роль має відіграти фінансування коштом власного капіталу, оскільки багато інвестицій у нові технології настільки орієнтовані на підприємства, що їх неможливо депонувати як забезпечення кредитів. Отже, інвестиції в акції слід посилити. До цього мали б додатися сучасна інфраструктура та добре кваліфіковані працівники. «Аналіз також показує, що велика кількість фінансованих державою фундаментальних досліджень може стати вирішальною конкурентною перевагою», — розповідає провідний економіст Metzler Волк. Із цією метою Федеральний уряд нещодавно вирішив заснувати «Агентство з підтримки стрибкових інновацій».

 

Читайте також: Старіти красиво


Доброю новиною в дослідженні американських учених є те, що, незважаючи на старіння населення, доб­робут німців може далі покращуватися. «Є непогані шанси, що в найближчі десять років продуктивність, ймовірно, навіть збільшиться, а зростання економіки, очікується, що лише незначно знизиться», — розповідає Волк. Тепер для цього треба правильно закрутити опорні гвинти.