Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 травня, 2011   ▪   Жанна Безп’ятчук   ▪   Версія для друку

Викорінити і запобігти

У Литві діє окремий орган для боротьби з корупцією, а особливий акцент зроблено на просвітницьких проектах для школярів
Матеріал друкованого видання
№ 18 (183)
від 5 травня, 2011
Викорінити і запобігти

Литовський досвід боротьби з корупцією можна оцінювати по-різному. З одного боку, порівняно з Україною ця держава пішла значно вперед у справі нормативної та інституційної розбудови механізмів протидії корупції. З іншого – не подолана проблема низової корупції, тобто дрібне хабарництво дорожніх поліцейських і лікарів, що в часи економічної кризи стрімко пішло вгору. Про це вам розповість із легким роздратуванням кожен литовець. Однак за індексом сприйняття корупції Transperancy International Литва 2010 року посіла 46-те місце, Україна – 134-те. З цих цифр випливає, що українці й литовці вже опинилися на протилежних берегах і пострадянські мости між нами розводяться. Цікаво, що в розробці своєї антикорупційної стратегії Литва зверталася до досвіду Гонконгу.

Литовський спецпогляд на корупцію

Литовська історія боротьби з корупцією є цікавою з кількох причин. По-перше, у цій країні ще 1997 року заснували окремий орган – Службу спеціальних розслідувань (ССР). Була також створена Головна комісія зі службової етики, що опікується проблемою конфлікту інтересів політиків і державних службовців. ССР мала займатися паралельно протидією і корупції, і організованій злочинності й належала до Міністерства внутрішніх справ. Але згодом її цілковито було переорієнтовано на антикорупційну боротьбу й перетворено на самостійний правоохоронний орган з усіма управлінськими та бюджетними наслідками. Підпорядковується ССР безпосередньо парламенту та президентові. Очільника спецслужби та його заступника обирає парламент за поданням глави держави. «Це краще, ніж коли наша служба належала б до певного міністерства. У нас і досі спалахують дискусії, чи не варто приєднати її до якогось державного органу, – розповідає директор ССР Литви Жимантас Пацевічус. – Наразі це найкращий варіант, на нас не може бути жодного тиску, тобто ніхто не докладатиме зусиль, щоб змінити хід розслідувань чи вплинути на рішення розслідувати певну справу. Ми ухвалюємо самостійні рішення».

У Литві ще півтора десятиліття тому зрозуміли те, що в Грузії усвідомили після Революції троянд, а в Україні тільки ледь-ледь починають озвучувати деякі політики та діячі: жодне, навіть найліпше, сучасне антикорупційне законодавство само по собі в пострадянській реальності нічого не змінить, бо закони не працюють, верховенства права немає. Не зупиняють корупцію і кримінальні переслідування. Чому? Тому що судова система або в найкращому разі далека від європейських стандартів правосуддя, або в найгіршому, як-от в Україні, залежить від влади й корумпована зсередини.

Тому до основного напряму роботи Служби спеціальних розслідувань додали ще два: запобігання корупції та просвітницькі програми. Литовці запобігають корупції, приміром, аналізуючи проекти нормативно-правових актів органів влади на предмет наявності якихось шпаринок або ж перевіряючи біографії кандидатів на високі державні посади щодо їхніх можливих злочинних зв’язків. Важко оцінити, наскільки такі заходи справді зменшують масштаби корупції, але це той внутрішньосистемний контроль, який забезпечує хоча б мінімальний імунітет держави перед нею.

Крім того, у Литві почали реалізовувати освітні програми для школярів і проводити зустрічі з державними службовцями на тему протидії корупції. «Просвітницькі програми я ставлю на перше місце перед кримінальним переслідуванням та запобіганням злочинним діям, – розповідає Пацевічус. – Хоча всі ці напрями мають розвиватись одночасно. Треба починати зі шкіл. Там теж може бути корупція під час складання іспитів, виставляння оцінок. Потрібно звертати увагу на прості приклади з життя, на те, з чим діти можуть зіткнутися в школі... Так їх можна зацікавити, переконати, що йдеться не про щось далеке. Але водночас формальності в цій справі поки що нам не уникнути». Сьогодні спеціалісти ССР їздять по литовських загальноосвітніх закладах, представляють там розроблену спільно з Міністерством освіти методику викладання факультативного курсу з боротьби з корупцією. До нього залучають учителів історії, етики, права. Можна скептично поставитися до згаданих заходів. Але такі спроби – це значно краще, ніж коли взагалі нічого не робиться, а дітей із дитинства призвичаюють до думки, що все можна купити.

Епіцентри корупції

Цікаво також і те, що литовці завдяки своїм картам корупції Литви, які складають раз на два роки, підтверджують те, що в принципі давно відомо в Східній Європі, але щоразу потребує ніби додаткового доведення: найбільшу корупцію і навіть мафію треба шукати в медицині, поліції, органах землевідведення та реєстрації земельної власності. Залишмо державні закупівлі як окремий великий корупційний материк. Змінюючи принципи й засади функціонування цих галузей, ви реально боретеся з корупцією. Однак із практичним втіленням цих рекомендацій у Литві сьогодні серйозні проблеми. За зарплати 1000 литовських літ (3400 грн), що об’єктивно є дуже низькою, литовський дорожній поліцейський до хабарів ставиться толерантно, як і водії, яким простіше дати хабара, ніж сплачувати штрафи, які в цій країні дуже високі. Те саме в державних поліклініках.

У царині боротьби з корупцією є ще два компоненти, від яких залежить рух уперед. По-перше, це контроль і протидія корупції з боку внутрішніх служб безпеки міністерств і відомств. Поліція, митниця й Міністерство охорони здоров’я мають відповідні підрозділи. По-друге, встановлення камер відеоспостереження, насамперед у пунктах митного оформлення та інших «особливо корумпованих держмісцях». Дехто з експертів переконаний, що постійне відеоспостереження напрочуд благотворно впливає на совість митників та інших службовців. Але цьому в Литві уваги не приділяли. У Службі спеціальних розслідувань переконані, що люди дуже швидко можуть адаптуватися до камер і знайти шпаринки й кімнатки й усе вирішити за звичним алгоритмом. Із таким підходом можна посперечатися.

Історія боротьби з корупцією в Литві вчить ще й того, що боротьба ця може закінчитися одразу, як тільки її інституційні механізми почнуть використовуватися для політичних розбірок, або ніколи не початися, якщо від перших кроків буде політизованою. У 2004 році на чолі Служби спеціальних розслідувань стояв Валентинас Юнокас, якого вважали близьким до відставленого внаслідок імпічменту з посади президента Литви Роландаса Паксаса. Очолювана Юнокасом служба здійснила обшуки в офісах кількох політичних партій, звинуватила трьох членів сейму в отриманні хабарів від корпорації Rubicon group, але чомусь матеріали справи ще до розгляду в суді потрапили в пресу. Було заявлено, що ім’я тодішнього прем’єра Литви Альгірдаса Бразаускаса фігурувало в документах групи навпроти суми хабара. Справу вилучили в ССР і передали до Генеральної прокуратури, а Валентинас Юнокас під тиском політикуму й громадськості пішов у відставку. У критичний момент литовці перемогли своїх «внутрішніх бісів». Репутацію спецслужби, що відповідає за боротьбу з корупцією, було відновлено.

CЛУЖБА СПЕЦРОЗСЛІДУВАНЬ

80–85% діяльності служби спецрозслідувань (ССР) – кримінальні розслідування.

15–20% – програми із запобігання корупції та просвітницькі заходи.

Від 2% до 5% рішень про призначення на відповідальні державні посади в Литві скасовується після перевірок ССР досьє кандидатів. Начальником дорожньої поліції не призначать особу, котра як водій часто порушувала правила дорожнього руху, а міністром аграрної промисловості й продовольства людину, пов’язану із зерновими трейдерами, яким потрібно отримати квоти на експорт збіжжя (порівняйте з українськими реаліями).

У ССР діє спеціальна гаряча лінія, на яку можна телефонувати цілодобово.

Анонімні звернення та надіслані електронною поштою листи реєструються і розглядаються.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено