Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Анатомія словацького русофільства

Як Росія розбудовує свою мережу впливу в Словаччині
Матеріал друкованого видання
№ 31 (559)
від 2 серпня

У середині липня в словацьких ЗМІ з’явилася інформація, що група депутатів парламенту країни та підприємців на чолі з позафракційним Петером Марчеком збирається 1–4 серпня відвідати Крим. Причому здійснити свою поїздку на окупований півострів вони хотіли з Москви, що супе­речить українському законодавству. Про наслідки такої поїздки депутатів попередив посол України Юрій Мушка, заявивши, що учасники делегації, які поїдуть до Криму через територію Росії, найімовірніше, дістануть заборону на в’їзд до України в майбутньому. І порадив уникати виступів, які могли би бути використані в пропагандистських цілях.


На попередження українського посла вирішив відреагувати навіть голова словацького парламенту Андрей Данко, який, якщо простежити його заяви та дії, має також доволі проросійську позицію в багатьох питаннях. Спікер, голова правої Словацької національної партії, яка певний час була молодшим партнером по урядовій коаліції разом із правлячою партією «Курс — соціальна демократія», доволі частий гість у Москві. Востаннє він там співав дифірамби слов’янам та російським іконам і наголошував: «Ми, малі народи, можемо лише звертатися до великих держав, без їхньої допомоги не спроможні домогтися миру». Данко у своєму пості у Facebook вимагав у міністра закордонних справ Словаччини Мирослава Лайчака викликати українського посла через висловлені ним попередження Марчеку. «Якщо будь-який громадянин, тим більше депутат Національної ради Словаччини, захоче кудись поїхати, жоден посол не вказуватиме, чи маю їхати туди, чи ні», — написав політик. Крім того, Данко ніяк не відреагував на грубий та неетичний коментар під своїм постом російського дипломата Дмітрія Ковалькова. Депутати опозиційних партій запропонували вислати останнього з країни за таку негідну поведінку.

 

Читайте також: Анна Київська в тенетах «русского мира»


Що ж до самого Марчека, то, як зазначає політичний аналітик Павол Демеш у коментарі словацькому сайту noviny.sk, цей словацький депутат досі не виявляв інтересу до закордонної політики. Однак на його сторінці у Facebook з’явився відеокоментар з аеропорту перед відльотом до Криму. Він таки прямує на окупований півострів. За словами Марчека, у делегації разом із ним також ще чотири депутати парламенту та 10 підприємців. Невідомо також, хто фінансує поїздку дипломатів до Криму, як пишуть словацькі медіа. Напередодні візиту одіозний політик також дав коментар російській газеті «Известия», де заявив, що вважає Крим російським. Ця його позиція не збігається з офіційною позицією словацького МЗС, а також деяких інших колег Марчека по парламенту. Ба більше, в описаній вище ситуації були також депутати, які висловили своє обурення діями та заявами цього політика. Однак, як свідчать опитування, рівень русофільства в Словаччині найвищий серед країн Вишеградської четвірки, і це дуже тривожна тенденція для країни — безпосереднього сусіда України. Наприклад, у торішньому опитуванні Міжнародного республіканського інституту (МРІ) серед словаків найбільший відсоток респондентів (75%) наголошував на тому, що Росію слід розглядати як партнера в системі європейської безпеки й повернути її до європейських безпекових структур.


Ще одним тривожним дзвінком не лише для України, а й для ЄС стали інші липневі події в Словаччині. Відома байкерська група «Ночные волки» започаткувала власну базу на території Словаччини неподалік від столиці Братислави (містечко Дольна Крупа). «Ночные волки» разом із їхнім ватажком на прізвисько Хірурґ близькі до Владіміра Путіна, і члени цієї групи також брали участь в анексії Криму та в бойових діях на Донбасі на стороні окупанта. Територія, яку московські байкери називають своєю європейською базою, подібна до військового об’єкта, фото, зроблені з повітря, показують, що на ній відбуваються військові навчання.

 

Читайте також: Як карають за «русский мир» у Білорусі


Журналісти, яким вдалося дістати фото бази, кажуть про військову техніку й танки на території. Ця техніка належить Міністерству оборони Словаччини, а в оренду «Ночным волкам» її надав голова Словацького інституту військової історії. Останнього вже притягнули до відповідальності за ці дії.


Як стверджують, територія, на якій розмістилася військова база, належить близькому товаришу екс-міністра внутрішніх справ Роберта Каліняка Йозефу Гамбалеку. Він же й очолив словацьку гілку «Ночных волков». Гамбалек, як і екс-міністр Каліняк, також запеклий байкер. Його прізвисько Джоно, і на сайті Honda Tuning він пригадує, що вони з Каліняком у 1999-му об’їхали всю Словаччину за 10 днів. Важливо, що цю інформацію щодо Каліняка та Гамбалека можна дізнатися з розслідування на сайті aktuality.sk, спів­автором якого був Ян Куцяк, убитий кілька місяців тому, а його смерть вивела на вулиці десятки тисяч словаків.

 

Читайте також: Нове покоління "соотєчєствєнніков"


Як пише вже американський Newsweek із посиланням на Міністерство закордонних справ Словаччини, представники уряду стурбовані присутністю «Ночных волков» у Словаччині. Однак, за їхніми ж словами, поки що представники цього угруповання не зробили нічого незаконного. Учора про своє занепокоєння присутністю «Нічних вовків» висловився і словацький президент Андрей Кіска: «Їхній («Ночных волков». — Ред.) засновник є в санкційному списку й не може подорожувати до ЄС. Це не безневин­ні любителі мотоциклів, а інструмент режиму, який брав участь в анексії частини України, що є порушенням міжнародного права», — заявив словацький президент. За його словами, європейська штаб-квартира «Ночных волков» у Словаччині — серйозний безпековий ризик для його країни.


Користувачі ж у Twitter, які поширюють зображення з території бази, стурбовані й порівнюють цю присутність «байкерів» із початком окупації української території. Словацькі аналітики, зокрема Даніель Краль, стверджують, що започаткування згаданої бази може стати новим поштовхом до підтримки ультраправих у Європі. Так чи інакше, це ще одна шпарина, яку Росія знайшла, щоб поширювати свою експансивну політику на Захід.