Світ

  ▪   Альфред Гакенсберґер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Прихована сирійська стратегія Тегерана

фото: reuters
Дональд Трамп хоче, щоб Путін вигнав Іран із Сирії. Але це може залишитися мрією. Іранські бойовики давно глибоко вкорінилися в країні. Однак плани Ірану виходять далеко за межі воєнних
Матеріал друкованого видання
№ 31 (559)
від 2 серпня

Уже йдучи через внутрішнє подвір’я мечеті Омейядів у Дамаску, можна почути плач і жалощі прочан з Ірану. «О Гусейн, о Гусейн», — підхоплюють усі, щойно заходять до молитовного залу, де має зберігатися голова імама Гусейна. Паломники стогнуть, зітхають і безперервно бубонять ім’я онука пророка Мухаммада.


Після розгрому в битві в Кербелі (680) Гусейна обезголовили переможні Омейяди. Кербела — символ джерела розколу в ісламі на шиїтів і сунітів. Для паломників з Ірану велика мечеть у столиці Сирії — лише одна зупинка в їхній організованій мандрівці.

 

Читайте також: Die Welt: зустріч у Гельсінкі як тріумф Путіна, тиха російська війна проти долара


У Сирії є відразу 50 шиїтських святинь. Країна — важливе місце паломництва, її відвідали численні прочани навіть під час громадянської війни. Релігійне значення Сирії для уряду в Тегерані було добрим аргументом на користь початку воєнної інтервенції у 2012 році. Для захисту мечетей і святинь від нападів пов­станців до Сирії відіслали бойовиків.

 

У Гельсінкі Трамп попросив у Путіна допомоги


Це, звісно, було лише прикриття набагато ширшого воєнного втручання, яке мало допомогти Асаду перемогти повстанців у країні. Іран реорганізував ослаблену сирійську армію, вишколив війська та змішав їх зі своїми солдатами. Окрім того, відкомандирував до Сирії бойовиків із Лівану, Іраку, Афганістану та Ємену для використання проти опозиції. Тепер Ісламська республіка поряд із Росією — другий важливий союзник сирійського режиму.


Але нині президент США Дональд Трамп хоче домогтися виведення іранських військ, і саме з допомогою Владіміра Путіна. Після розірвання ядерної угоди Іран — у центрі уваги зовнішньої політики американського президента. На зустрічі Трампа з Путіним у Гельсінкі ця тема мала бути центральною в переговорах.

 

Читайте також: Die Welt: Через Трампа Пекін цензурує генеральний план


Опісля Трамп запевнив, що він зміг донести Путіну, наскільки важливо чинити тиск на Іран. Своєю чергою, Путін погодився з ним щодо гарантій безпеки Ізраїлю. Адже іранські бойовики в Сирії становлять неабияку загрозу і для цієї сусідньої країни. Для Ірану ненависна єврейська держава — ворог номер один. Джон Болтон, радник Трампа з питань національної безпеки, незадовго до зустрічі в Гельсінкі сказав: «Було б значним кроком уперед, якби іранські війська вийшли із Сирії».

Іран реорганізував ослаблену сирійську армію, вишколив війська та змішав їх зі своїми солдатами. Окрім того, відкомандирував до Сирії бойовиків для використання проти опозиції. Тепер Ісламська республіка поряд із Росією — другий важливий союзник сирійського режиму


Але наскільки реалістичний цей проект? «Іран не маленька країна, яку можна просто змусити», — заявив у четвер російський посол у Тегерані Левон Джаґарян. Окрім того, країна також довго готувалася. Вона закорінена в Сирії набагато глибше, ніж це помітно на перший погляд. Тегеран та його революційна гвардія, парамілітарні вартові Ісламської революції 1979-го, роками здійснюють у Сирії стратегію з довготермінового забезпечення свого впливу.
Наприкінці 2017-го, за оцінками Білого дому, Іран контролював 80% бійців Асада. Але іранський вплив виходить далеко за межі контролю, каже Аймен Йавад аль-Тамімі. Він написав дослідження про збройні групи сирійського режиму. «Насправді в проекті Революційної гвардії йдеться не про домінування та кон­троль, — пише британський дослідник, — а про інтеграцію та намагання стати невидимою частиною системи».


Прикладом цього є місцеві сили оборони (МСО) — первинно сирійська мережа бойовиків, яка охоплює всю країну. «МСО підтримують добрі відносини як із сирійським режимом, так і з іранською революційною гвардією», — пояснює аль-Тамімі. Бойовики давно тісно переплетені з іранцями. Місцеві сили оборони охороняють державні установи, а іранці тренують та озброюють їх. Хоч МСО й сирійська організація, але під значним впливом Ірану.


Утім, стратегія іранців виходить далеко за межі лише воєнної. За останні дні багато автобусних конвоїв із тисячами добровольців і їхніми сім’ями покинули провінцію Дараа, за яку ведуться бої. Вони мали здати зброю, а натомість їм дали виїхати в Ідліб, останній район повстанців на півночі країни. Це домовленість, яку реалізовували вже кілька разів. «Цим вони змінюють демографію Сирії», — звинувачують повстанські організації сирійський режим та Іран.

 

Читайте також: Скандальне турне Трампа


У деяких регіонах первісне сунітське населення справді замінюється шиїтськими жителями. Так, шиїтським бойовикам і біженцям дістається колишнє житло сунітів. У долинах між Дамаском і Ліваном тисячам біженців-шиїтів віддали порожні будинки біженців-сунітів.


«Іран прагне зміни населення, — сказав представник групи повстанців Аграр аль-Шам. — Суніти мають іти на північ, шиїти на південь». Це підсилить вісь від шиїтів у Лівані через Дамаск і Хомс до сирійського Середземномор’я. Вздовж узбережжя живуть переважно алавіти. Це шиїтська секта ісламу, до якої належить президентська сім’я Асада й більшість панівної кліки режиму.

 

Шиїтів розселяють у сунітських районах


У четвер знову вивезли 7 тис. жителів шиїтських сіл Фуа та Кефрая. Населені пункти на північ від Ідліба були роками оточені повстанцями. Режим погодився на звільнення понад 1500 полонених. Тепер шиїтів оселять у колишніх сунітських районах і Дамаску. Демографія Сирії дедалі більше змінюється під впливом Ірану. Тегеран співкерує.


Революційна гвардія (Ісламський революційний гвардійський корпус) стала тим часом у Сирії ще й економічним фактором. Дамаск уже давно більше не може повертати свої борги Ірану, який на інтервенцію щороку витрачає мільярди. Так само щороку з’являється новий контракт з Іраном на кредитну лінію.


Як компенсацію Сирія пропонує земельні ділянки та будівлі за низькою ціною. Хоча за сирійським законодавством іноземці взагалі не можуть мати нерухомість. Будинки та квартири поблизу шиїтських мечетей особливо популярні серед іранців.

 

Читайте також: Die Welt: Росія як сировинний придаток Китаю, взаємний обман Меркель і Трампа, хто знищує НАТО?


Як свідчать спостерігачі, для іранців мають бути й адміністративні полегшення для бізнес-інвестицій. З наближенням відбудови їхній вплив, імовірно, стане ще більшим.


Зовнішньополітичний план Трампа про виведення Ірану та мінімізацію його впливу в Сирії, ймовірно, залишиться мрією. У внутрішній політиці президент США може дуже добре використовувати свою жорстку антиіранську позицію в рекламних цілях. Однак Іран уже давно став невід’ємною частиною сирійського режиму. «Якби Ісламський революційний гвардійський корпус вдалося вигнати повністю, — аналізує спеціаліст із Сирії Аль-Тамімі, — це призвело б до демонтажу всієї системи». Режим Асада розвалився б.


Але того не повинні хотіти навіть США. Без допомоги іранських наземних військ може знову розгорітися громадянська війна. Росія та сирійська армія навряд чи зможуть протистояти повстанцям. Трампові доведеться задовольнитися меншими поступками.


Як прямий результат зустрічі Трампа з Путіним — нинішні переговори Росії з Іраном про гарантії безпеки для Ізраїлю. Сюди входить встановлена дистанція іранських військ до кордону єврейської держави. На більші поступки Тегеран ледве чи буде готовий. На той випадок, якщо Трампові цього виявиться замало й він думатиме про воєнну операцію, іранський президент уже його застеріг. «Трамп не повинен грати з хвостом лева, — пригрозив у неділю Гасан Ругані. — Війна проти Ірану — матір усіх воєн».