Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Вибухова непередбачуваність

Фото: REUTERS
Що менше часу залишалося до зустрічі американського та російського президентів у Гельсінкі 16 липня, то вищим ставав градус занепокоєння й тривоги в багатьох столицях вільного світу.
Матеріал друкованого видання
№ 29 (557)
від 19 липня

 І в Києва, і в Брюсселя, і в Лондона були свої причини хвилюватися, свої питання, думки щодо яких вони хотіли б почути після зустрічі двох лідерів у фінській столиці. У результаті ж саміт, який ще напередодні, за даними місцевих медіа, у Білому домі просили так не називати, бо «ця зустріч настільки неформальна, що її можна описати як знайомство», перетворився на повний провал для американського президента.


Він уніс ще більше політичного хаосу в і без того неспокійну після виборів 2016 року американську політику. Для решти світу, крім ще більшого сум’яття та занепокоєння щодо керівника найпотужнішої країни, він не дав фактично нічого.
З Гельсінкі до Вашингтона Дональд Трамп повернувся, щоб відчути на собі шквал критики від представників не лише Демократичної, а й своєї, Республіканської, партії.


Екс-директор ЦРУ Джон Бреннан навіть звинуватив його в зраді. Під час прес-конференції президент Америки поставив під сумнів розслідування, яке проводять його ж правоохоронні органи. Через 24 години він сам спростував те своє висловлювання, наполягаючи, що там мало бути «подвійне заперечення» і він просто обмовився одним словом. Журналісти The New York Times у редакційній статті опублікували витяги з транскрипту прес-конференції, де пропонують читачам укотре перечитати сказане, щоб зробити висновок, що проблема далеко не в одному слові. Крім того, у своєму ж Twitter вже після спростування лідер США й далі писав оди понеділковій зустрічі, а критиків звинувачував у ненависті.

 

Читайте також: Західні медіа про зустріч у Гельсінкі: Трамп виявився у таємній змові з Путіним


Якщо передивитися відео прес-конференції, зокрема без звуку, то можна помітити один момент, коли задоволення на обличчі американського президента було особливо щирим. Це коли Путін відповідав на запитання про ймовірний компромат, який Росія має на Трампа. Володар Кремля стверджує, що навіть не знав про перебування останнього в Москві у 2013-му, хоча журналісти, які займаються цим питанням, і так само американські спецслужби кажуть про інше. Компромат на Дональда Трампа, який, як припускають, може тримати його на гачку Кремля, президент США, здається, не розглядає в контексті національного інтересу, а лише власного его. І про те свідчить задоволення на його обличчі. Це також добре ілюструють діалоги з екс-головою ФБР Джеймсом Комі, які він подає у своїй останній книжці «Більше ніж обов’язок» («А Higher Loyalty»).


Комі доручили першим повідомити Дональду Трампу про те, що російські спецслужби, ймовірно, мають компрометуюче відео за участю його самого та проституток у московському номері готелю Ritz, де раніше зупинялося подружжя Обам.

Непередбачуваність і двозначність висловлювань нинішнього американського президента вже ні для кого не дивина. Однак непередбачуваність політика його рівня — це порохова діжка для всього світу


Трамп у книжці екс-голови ФБР щоразу намагається переконати останнього, що такого відео не може бути, бо він одружений, і ця інформація дуже ранить його дружину Меланію, чи ж, «таємно» повідомляє Комі, що він germophobе (боїться мікробів), тому він не міг дозволити проституткам на уявному відео робити те, про що йдеться. Тож президент США каже про ті факти, навіть не маючи на думці вирішити, яким чином зробити так, щоб ця інформація не зашкодила інтересам його країни. Вочевидь, не менш потішила остання зустріч і его російського президента, який дав собі відчути причетність до вирішення проблем світової політики й постояти на одному рівні з американським лідером.


Утім, для українського контексту війна компроматів великої ролі наразі не відіграє. На жаль, хоча радше все-таки на щастя, зустріч американського та російського президентів у Гельсінкі нічого для Києва не змінила.


Незвично, щоправда, було почути, як американський президент «ковтає» фразу про «внутрішній конфлікт» від кремлівського господаря, але й висловлювання про різне бачення анексії Криму — це теж важливе для Києва формулювання. Єдиний небезпечний момент, що про Україну говорив лише кремлівський лідер: він і далі намагатиметься перетягувати вирішення російської агресії щодо України на рівень «ми це вирішуємо удвох з Вашингтоном». Поки що такий поворот подій здається неймовірним, але саме цього прагне Москва.


Можливі переговори міністра оборони США Джеймса Меттіса та його російського колеги Сєрґєя Шойгу, про які почали говорити після зустрічі Путіна й Трампа в Гельсінкі, — це ще один небезпечний дзвіночок і ще одна ймовірна можливість для Москви стверджувати про свою рівнозначність із Вашингтоном у міжнародній політиці.

 

Читайте також: Die Welt: Росія як сировинний придаток Китаю, взаємний обман Меркель і Трампа, хто знищує НАТО?


Залишається сподіватися на розсудливість американського оборонного яструба, який, здається, добре розуміє прагнення Кремля. Саме тому Україні в цій ситуації залишається якомога краще розбудовувати власний оборонний потенціал, співпрацю з НАТО й боротися з тими проблемами, які найбільше непокоять західних та, зокрема, американських партнерів і не дають нам як незалежній країні досягти успіху.


Непередбачуваність і двозначність висловлювань нинішнього американського президента вже ні для кого не дивина. Однак непередбачуваність політика його рівня — це порохова діжка для всього світу. І Україна тут у тому самому човні, що й решта країн. Американські конгресмени наразі не залишать цю справу, як є. Зокрема, і представники партії нинішнього президента. Хоча вони, вочевидь, не готові до радикальних дій щодо свого президента, адже це так чи інакше вдарить по електоральних перспективах їхньої ж партії.

 

Читайте також: Die Welt: Як Путін нишком робить політику


Американські видання вже мають інформацію про те, що наступної середи держсекретар Майкл Помпео свідчитиме в Конгресі. Це буде перше слухання щодо Росії в цьому році, у якому, ймовірно, міститиметься немало критики щодо президента. Також спікер Палати представників Конгресу США Пол Райян у вівторок оголосив, що готовий розглянути нові санкції проти Росії.


Тож політика США щодо РФ, поза висловлюваннями американського президента, залишається незмінною. У Вашингтоні розуміють, що мають справу з ворогом, а не із союзником. Для України важливо, щоб наш успіх у розвитку та перемога у війні з Росією залишалися частиною американського інтересу. Для цього дипломатії в стилі вболівання, вочевидь, недостатньо: Київ мусить діяти проактивно на міжнародній арені.