Світ

  ▪   Гольґер Чепітц
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Орбана спіткав гнів ринків

Польща, Угорщина й Чехія через їхню близькість до Заходу довго вважалися «кращими» новими індустріальними країнами. Але небезпека відокремлення від ЄС непокоїть інвесторів: угорський форинт постійно падає
Матеріал друкованого видання
№ 27 (555)
від 5 липня

Проте Вікторові Орбану це не шкодить. Навесні угорський прем’єр-міністр утретє поспіль впевнено виграв вибори у своїй країні. Хоча в Європі він давно вважається популістським антидемократом та аутсайдером, його ідеї тим часом стають прийнятними для значної частини континенту. Наприклад, у Баварії він бажаний гість, новий уряд Італії назвав його європейським прикладом у справі біженців. Економічна ситуація в його країні також така добра, якою вже давно не була. Зростання економіки становить близько 4%, безробіття впало до рекордно низьких 3,7%, державний борг повільно й стабільно зменшується.


А от на фінансових ринках Орбан не отримує бажаного, зважаючи на такі цифри, визнання. Незадовго до важливого саміту глав держав та урядів ЄС Угорщина перебуває на фондових біржах під великим тиском. Майже щодня форинт падає до рекордно низьких позначок відносно долара та євро. Лише в цьому кварталі угорська валюта втратила майже 10% до долара й 5% до євро. Нещодавно за один євро доводилося платити 327 форинтів, тобто стільки, скільки ніколи досі. У січні це було лише 308 форинтів. На біржі Орбан також впав у немилість. Цього року угорський індекс акцій Bux у доларовому еквіваленті втратив майже 17%. Схожа ситуація і в інших східноєвропейських державах. Незважаючи на зростання економіки в Польщі та Чехії, інвестори й там тримаються дистанції. Польський злотий і чеська крона втратили в поточному кварталі близько 8%, на біржах також спостерігається падіння.

 

Читайте також: «Судний день» Варшави та Брюсселя


Цими днями Східна Європа відчуває не лише загальну неприхильність інвесторів до нових індустріальних країн. Польщу, Чехію та Угорщину, попри їхнє членство в ЄС, фінансові ринки досі класифікують як такі, що розвиваються. Сильний долар, підняття відсоткових ставок у США, дедалі більша ціна на нафту, глобальна торговельна війна та зміна торговельних потоків спричиняють турбулентності в країнах, що розвиваються. У випадку Східної Європи є ще один нюанс. А саме страх вкладників перед політичною кризою на старому континенті. Якби справа дійшла до Європи двох швидкостей, як це уявляється французам, або навіть до розколу континенту на Схід і Захід, це могло б миттєво змінити інвестиційну історію цих країн.

 


Через їхнє членство в ЄС та географічну близькість до Заходу ці нації досі вважаються «кращими» (бо стабільнішими) ринками, що розвиваються. Про це, на думку інвесторів, свідчить і процес надолуження, який здійснили ці країни. Однак посилення популістів у Східній Європі та пов’язане з ним погіршення інституційних рамкових умов уже налякали багатьох інвесторів. За конфлікт із Заходом ринки можуть суворо покарати. Особливо боятися їх прокляття під час переговорів із 27 главами держав та урядів має угорський прем’єр Віктор Орбан.

 

Усі угорські фірми, які торгуються на біржі, не дорожчі за німецький концерн Vonovia

 

Читайте також: Die Welt: Європейська дилема

 

На форинт завжди впливали настрої ринків. У 2008 році протягом п’яти місяців валюта спершу зросла відносно євро на одну п’яту, а вже в наступні сім місяців утратила понад 40%. У безладі фінансової кризи ЄС і МВФ довелося навіть рятувати країну від банкрутства за допомогою €20 млрд кредиту. Адже Угорщина належить до нових індустріальних країн із найбільшою заборгованістю. Так, заборгованість держави, приватних домогосподарств та компаній сягає близько 150% обсягу економіки. Значна частина цих зобов’язань в іноземних валютах, таких як долар, євро або швейцарський франк.


Це робить країну залежною від прихильності іноземних кредиторів. І останні п’ять років Угорщина її мала. Майже $5 млрд було вкладено в техніку, обладнання чи окремі фірми. Та оскільки довгострокові інвестори дуже чутливо реагують на політичні напруження, такі прямі інвестиції можуть швидко зникнути. Нерідко популістська ізоляціоністська політика призводить і до відсікання іноземного капіталу.

 


Але для того, щоб самотужки обійтися без значних потоків капіталу, Угорщина надто мала. З обсягом економіки близько €120 млрд країна належить до менших країн ЄС. Вартість усіх угорських фірм, які торгуються на біржах, у перерахунку не перевищує €22 млрд. Це приблизна ринкова ціна німецького концерну нерухомості Vonovia. Не дивно, що для появи турбулентності в Угорщині достатньо незначних рухів капіталу. Прем’єр Орбан радо звинувачує великих спекулянтів, таких як Джордж Сорос, у ставках проти Угорщини. Сорос один із його запеклих ворогів.  
Чехія також підтверджує феномен неохочого інвестування в невеликі держави через непередбачуваність. Тамтешня біржа з ринковою капіталізацією €27 млрд не надто більша за угорську. Однак чеська крона стабільніша за форинт. У процесі підготовки до членства вона роками була прив’язана до євро. Але минулої весни чехи відмовилися від цього. На думку експертів, то є чітким сигналом, що країна більше не зацікавлена у швидкому членстві в євроклубі. Відтоді крона знову вільно котирується до євро: спершу значно зросла, а тепер курс знову знижується.  

 

«Біржі як ранні індикатори економіки»


За обсягом економіки Польща вчетверо більша за Угорщину й утричі за Чехію. Однак країна з дефіцитом поточного балансу уразлива до настроїв інвесторів. Якщо вона імпортує більше товарів та послуг, ніж експортує, іноземним інвесторам доводиться латати дірку в капіталі.
Крім того, всі три східноєвропейські держави залежать від фінансової підтримки Брюсселя. Почасти економічне зростання ґрунтується на європейських трансферах. Найбільший одержувач — Польща (близько €7 млрд нетто). Угорщина отримує €3,6 млрд, чехи — €3,2 млрд. Хоча найближчими роками ці надходження суттєво зменшаться, європейська інтеграція спричинилася до зростання продуктивності економік та створення робочих місць у східних державах. Згадані країни досягли значного успіху в розвидку. З моменту вступу до ЄС дохід на особу у Польщі зріс із 50% до 70% середнього показника в ЄС, в Угорщині відповідно з 60% до 68%.

 

Читайте також: Die Welt: G7 перетворилася на 6+1


«Біржі слід вважати ранніми індикаторами економіки, у Східній Європі також», — каже менеджер фонду Raiffeisen Capital Management Андраш Салкаї. Після успішного 2017 року до падіння цих ринків призведуть не тільки глобальні чинники, такі як негативні потоки капіталу, торговельна війна та сила долара щодо євро. «Є й специфічні локальні теми, які також мають негативний вплив», — попереджає Салкаї. Зростання впливу політики на контрольовані державою компанії, акції яких торгуються на біржі, як, наприклад, нафтопереробний концерн PKN у Польщі, сприймається негативно.


Однак Салкаї вважає, що країнам Східної Європи не загрожує цілковитий розрив із ЄС. «Загалом ринки, що розвиваються, зараз потерпають від зростання відсот­кових ставок у США та від дедалі більшого загострення торговельної війни. Обидві ці теми зачеплять центральноєвропейські ринки значно менше, ніж інші, — каже він. — Разом із хорошим, майже чотиривідсотковим, зростанням економіки це могло б забезпечити цьому регіону вищі показники, ніж на світових фондових
біржах».