Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 квітня, 2011   ▪   Олена Чекан   ▪   Версія для друку

Власний шлях у тунелі

Держсекретар з питань зовнішньої торгівлі Міністерства промисловості, туризму та торгівлі Іспанії Альфредо Бонет Байгет про перспективи співпраці, іспанський досвід лібералізації економіки та українських заробітчан
Власний шлях у тунелі
Андрій Ломакін

Нещодавно в Києві відбулося друге засідання Міжурядової українсько-іспанської комісії з питань економічної та промислової співпраці. Як і перша зустріч, що була два роки тому в Мадриді, засідання присвячувалося перспективам інвестиційних програм і торгово-економічних зв’язків між двома країнами. В межах роботи Комісії проведено відкритий семінар, в якому з іспанської сторони взяли участь високопосадовці та спеціалісти в галузі будівництва й експлуатації високошвидкісних залізниць та автошляхів, цивільного будівництва, альтернативних джерел електроенергії, а також управління водними ресурсами. Очолював іспанську делегацію держсекретар Альфредо Бонет Байгет, який відповів на кілька запитань Тижня.

Вдале поєднання

У. Т.: Які галузі в Україні з погляду інвестицій найбільше цікавлять Іспанію?

– Думаю, що найпривабливіший сегмент можливих інвестицій – це інфраструктурні галузі. Не побоюсь сказати: іспанські компанії є світовими лідерами в царині інфраструктури. Особливо це стосується транспортного сполучення: залізничні й автомобільні шляхи; будівництво аеропортів, автовокзалів тощо. Це з одного боку, а з іншого – в планах розвитку України – це нині один із пріоритетних напрямів. Тому вважаємо, що наші країни мають добрі перспективи. Ми можемо поєднати потенціал Іспанії з потребами нагального розвитку інфраструктури України. Є пропозиції і щодо взаємовигідної співпраці в економічній галузі.

У. Т.: Проте донедавна головним напрямком іспанських інвестицій була насамперед Латинська Америка та країни Азії, зокрема Китай.

– Так, це правда. У 1990-х у деяких країнах південноамериканського континенту склалися дуже сприятливі умови для інвестицій, чим скористалися іспанські компанії. Нині на цей регіон припадає третина усіх наших вкладень. Решта – на держави – члени Організації економічного співробітництва та розвитку. Це країни ЄС, США, Канада, а також Китай. Хочу наголосити, що Іспанія втілювала проекти з модернізації інфраструктури у різних країнах по всьому світі, і цей досвід дає нам упевненість в тому, що ми можемо стати в нагоді під час реалізації амбітного плану щодо будівництва й реконструкції інфраструктур, який намітив уряд України.

У. Т.: Чи укладено конкретні угоди?

– Спочатку треба підтягнути законодавчу базу, визначити першочергові об’єкти, провести тендери. Думаю, що створення Державного агентства України з управління національними проектами пришвидшить початок конкретної співпраці.

У. Т.: Як позначиться угода про вільну торгівлю між ЄС і Україною на економічних зв’язках Іспанії та України?

– Думаю, що укладання такої угоди стане позитивним чинником і для зростання вашої економіки, і для поліпшення ситуації на ринку праці, і взагалі для загального підйому економіки. Наш досвід у цьому переконує. Іспанія за останні 25 років пройшла дуже інтенсивний шлях лібералізації своєї економіки, яка стала однією з найбільших у світі. Входження в зону вільної торгівлі з ЄС сприяло підвищенню рівня життя, дохід на душу населення суттєво зріс, і, звісно, це змусило наші компанії бути конкурентоспроможними. Я впевнений, що це дуже перспективно і для України. Все, що стосується відкриття ринків, це дуже добре, хоча слід зважати на всі певні аспекти, властиві кожній окремій країні. Треба бути готовим до того, що на перших етапах можуть бути деякі втрати. Проте, якщо вести мову про довготривалу перспективу, то результат завжди позитивний. По-перше, ваші компанії з часом обов’язково стануть конкурентоспроможними, а по-друге, українському експорту відкриється величезний ринок Євросоюзу з найбільшою у світі купівельною спроможністю. Хотів би також зауважити, що укладення угоди про вільну торгівлю між ЄС і Україною в жодному разі не означатиме, що наслідком стане закриття якогось сегмента вашої економіки. Навпаки, угода стимулюватиме модернізацію всіх галузей виробництва, що зміцнить економічний потенціал України, приведе до зростання доходів населення й узагалі покращить життя.

Під загрозою банкрутства

У. Т.: Сусідка Іспанії Португалія, попри всі заходи економії, врешті-решт була змушена звернутися до ЄС та МВФ по допомогу. Чи може Іспанія стати наступною у списку банкрутів услід за Ірландією, Грецією та Португалією, враховуючи, що на іспанські банки припадає близько €80 млрд зовнішнього боргу Португалії?

– Ситуації, що склалися у наших країнах, зовсім різні. Я переконаний, що Іспанія не потребуватиме допомоги Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. За останні місяці іспанський уряд провів низку дуже амбітних реформ, тож наші макроекономічні показники покращуються щомісяця. На цей час наш уряд має три економічні пріоритети: по-перше, до 2013 року ми маємо скоротити бюджетний дефіцит до 3% ВВП. Це цілком можливо, тому що нам вже вдалося за два роки зменшити його з 11% до 6%. По-друге, планується завершити реформи фінансового сектору, а надто ті, що стосуються ощадних банків, які обслуговували сектор будівництва й нерухомості. По-третє, необхідно якнайшвидше закінчити реформи на ринку праці. Ми підвищили пенсійний вік, знизили заробітну плату держслужбовців на 5%, а нині працюємо над запровадженням більш гнучких трудових договорів. Ми вважаємо, що ці три аспекти у майбутньому поліпшать стан іспанської економіки. Вона вже й зараз відновлюється, хоча й не так швидко, як нам хотілося. І, певна річ, вони сприятимуть зростанню конкурентоспроможності нашої економіки.

У. Т.: Іспанія посідає перше місце в Європі з безробіття, особливо потерпає молодь: кожна друга молода людина не має роботи. Яких заходів вживає влада, щоб побороти таку ситуацію?

– Так, показник безробіття в Іспанії сягає приблизно 20%. Загалом, найвищий він у галузі нерухомості та будівництва. Основним завданням для нас є переорієнтувати людей, які працювали в цих секторах, на інші напрями економіки. Але в будь-якому разі за всіх наших зусиль рівень безробіття скорочуватиметься лише з початку наступного року. Ми сподіваємося, що цього року економіка Іспанії зросте на 1,3%. І, звичайно, це зростання поступово зменшуватиме кількість безробітних. Розроблено і спеціальні програми для працевлаштування молодих людей.

У. Т.: Вважається, що приблизно 90% іспанців виплачують іпотеку за житло. Чи допомагає їм уряд у разі втрати роботи впоратися з цією проблемою?

– У нас був доволі тривалий будівельний бум, що спричинив завищення цін на житло. Але одного чудового дня ця «мильна бульбашка» луснула. І те, про що ви запитуєте, є наслідком саме цієї ситуації: в останні роки в Іспанії будівельна галузь розвивалася занадто швидко. А зараз ми перебуваємо на тому етапі, коли треба все це підігнати під реальність для того, щоб та кількість квартир чи будинків, яка зводиться щороку, становила лише третю чи навіть четверту частину того обсягу, який був раніше. Отже, ринок нерухомості нормалізуватиметься. Цьому сприятиме також повільне падіння цін на нерухомість, що також позначиться на зростанні банківських активів. І саме тому ми так потребуємо реформ, які нині впроваджує іспанський уряд для ощадних банків. Що стосується допомоги громадянам, які втратили роботу і мають виплачувати кредити на житло, то в таких випадках соціальної підтримки не передбачено. Є можливість рефінансування та подовження банківської іпотеки. Але, звичайно, держава не перебиратиме на себе ці борги.

У. Т.: В Іспанії багато українців, які працювали саме в будівельній галузі. Багато з них зараз втратили роботу. Чи допомагає їм іспанський уряд?

– Якщо вони працювали легально і мають страхові поліси, то отримують таке саме соціальне забезпечення, що й іспанці. Тобто ті самі права на виплату допомоги з безробіття.

У. Т.: Ваш прогноз на майбутнє: скільки ще Європа затягуватиме паски?

– Я думаю, що ми вже бачимо світло в кінці тунелю. І ми маємо усвідомлювати, що кожна країна проходить свій шлях, свій цикл виходу з кризи, і вони різні. Є країни, які вже вийшли на пряму зростання. Інші країни, зокрема Іспанія, лише виходять на цю пряму. Але я впевнений, що через невеликий час ми всі перебуватимемо у фазі зростання.

 

 

Біографічна нота

Альфредо Бонет Байгет, Держсекретар з питань зовнішньої торгівлі Міністерства промисловості, туризму та торгівлі Іспанії

1958 рік – народився у Пальма де Мальорка.

1984рік – закінчив Університет Комплутенсе (Мадрид),диплом з економіки та торгівлі.

1984-87роки – керівник відділу Міністерства економіки Іспанії.

1987-91роки – радник з питань економіки та торгівлі, Посольство Іспанії, Майамі, США

1991-93роки – заступник Генерального директора з питань торгової політики ЄС та дотримання GATT(Генеральна угода по тарифам і торгівлі ), Міністерство промисловості, туризму і торгівліІспанії.

1993-1997роки – радник з питань економіки та торгівлі, Посольство Іспанії, Мілан,Італія.

1997-2001роки – Генеральний директор міжнародної консалтингової фірмиAltair Asesores.

2001-04роки – Генеральний директор Департаменту розвитку Іспанського інституту зовнішньої торгівлі(ICEX).

2004-10 роки –Держсекретар з питань торгівлі Міністерства промисловості, туризму і торгівлі

2010 рік – Державний секретар з питань зовнішньої торгівлі Міністерства промисловості, туризму і торгівлі.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено