Світ

  ▪   Ян Дамс
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: G7 перетворилася на 6+1

фото: reuters
Європейці посилюють тиск на президента США в конфлікті довкола американських мит на сталь. Франція хоче скористатися єдністю ЄС, щоб спонукати Берлін до поступок у єврореформах
Матеріал друкованого видання
№ 24 (552)
від 14 червня

Тиск Дональда Трампа на мультилатеральні інституції, його дії щодо Ірану й торговельна політика об’єднують європейців швидше, ніж цього можна було очікувати. Анґела Меркель (ХДС) презентувала свої пропозиції реформування єврозони — це крок бундесканцлерки назустріч вимогам французького президента. Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер заявив газеті Welt та іншим німецьким медіа: «Конфлікт зі Сполученими Штатами об’єднує єврозону й може стати поштовхом до необхідних реформ». Він і федеральний міністр фінансів Олаф Шольц (СДПН) презентуватимуть 19 червня Емманюелеві Макрону й Анґелі Меркель спільні пропозиції подальших змін. «Цей унікальний шанс є або зараз, або ніколи». У ніч із 7 на 8 червня президент США ввів у дію запроваджені ним штрафні мита на імпорт сталі та алюмінію. На зустрічі міністрів фінансів і голів національних банків семи найбільших індустріальних держав (G7) у канадському Вістлері не було важливішої теми.

 

Читайте також: Die Welt: розбрат у G7, прісна європейська єдність, сигнали Путіна


Один проти шести: Трамп проти решти спільноти цінностей, що складається з приймаючої Канади, Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії та Японії. Точніше навіть: США проти решти світу. І Європа, нерідко роз’єднуваний континент, на даний момент не дає тискові внести розбрат, а навпаки, тримається разом. Єдність ЄС ще буде потрібна. Наприкінці заходу Трамп зі Сполучених Штатів через Twitter повідомив своїх зазвичай найближчих партнерів: «Якщо річний торговельний дефіцит становить майже $800 млрд, ти не можеш програти торговельну війну».

Протягом минулих десятиліть Захід ніколи не був настільки розділений. І саме центральна сила в союзі, Сполучені Штати, більше не дотримуються правил, які вони самі переважно й створювали


Інші країни роками обігравали США. «Час прокинутися». Це можна витлумачити лише як заклик до бою. Убачається так, що Франція й Німеччина ще до цього повідомлення майже дослівно узгодили свої позиції. Міністр фінансів Франції Ле Мер навіть закликав Сполучені Штати до поступок у справді ультимативній формі. «Ми ще не в стані торговельної вій­ни», — заявив він. Це поки що можна назвати торговельним конфліктом. Але зараз багато що залежить від результатів зустрічі голів урядів країн Великої сімки на їхньому саміті в Канаді, який відбувся 8–9 червня. «Дональд Трамп може дати позитивний стимул», — зазначав Ле Мер. «Тепер це справа США — зробити перші кроки. Зараз вони мусять зробити перший крок». Якщо нічого не станеться, «ми запровадимо зустрічні заходи». Федеральний міністр фінансів Шольц досить стриманий політик, але відповідно до почутого від свого американського колеги Стівена Мнучіна висловився дуже чітко. Згодом він назвав Трампове рішення «помилковим, неприйнятним і протиправним». Він говорив про те, що США, які мали вирішальний вплив на формулювання торговельних угод в усьому світі, дивовижним чином більше цього не дотримуються. Як і його колега Ле Мер, він виступив з вимогою, щоб тепер Трамп зробив перший крок назустріч європейцям. Усім присутнім у Врістлері було зрозуміло, що це нова ситуація. Протягом минулих десятиліть Захід ніколи не був настільки розділений. І саме центральна сила в союзі, Сполучені Штати, більше не дотримуються правил, які вони самі переважно й створювали. Й усім шістьом присутнім противникам США в торговельній кризі зрозуміло, що з цієї позиції в суперечці з Дональдом Трампом вони не зможуть вийти без утрати обличчя. Відповідним мав бути й настрій під час переговорів. Ці заходи завдають шкоди зростанню й ринкові праці. У довгостроковій перспективі — й у США.

 

Читайте також: Що в біса сталося з Макроном?


Але, схоже, американського президента це не надто цікавить. «Іноді в мене виникає враження, що для Сполучених Штатів важливіше укласти угоду з Китаєм, водночас вони забувають, що їхній найближчий союзник — це Євросоюз, а не Китай». Шольц і Ле Мер докладали у Вістлері всіх зусиль, щоб не дати себе розділити. «Я твердо переконаний, що ця ситуація спричиниться до швидшого поступу в Європі», — заявив німець.


Найближчими тижнями обидва міністри зустріча­тимуть­ся й розроблятимуть пропозиції реформ єврозони для Меркель і Макрона. Очевидно, у тискові США французи вбачають шанс отримати від німецького федерального уряду більш далекосяжні поступки: «Суттєва частина загального пакету — це фіскальна потужність для єврозони». Для Ле Мера та його президента тут ідеться про певний тип екстреного бюджету для кризових часів в окремих країнах єврозони, про те, що досі ставлять під сумнів у Німеччині. На вихідних Меркель також виступила за стале підсилення Європи і євро. «Теперішніх інструментів недостатньо», — заявила вона виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.

 

Читайте також: Світ про саміт лідерів США та КНДР: брак деталей, відбілювання диктатора та неприємний сюрприз для Сеулу

 

Європа прагне стати ще незалежнішою від домінованого американцями Міжнародного валютного фонду. «Європейський стабілізуючий механізм, який ми створили в часи кризи, має перетворитися на Європейський валютний фонд, з інструментами, які має МВФ». Уявлення Меркель дуже конкретні. Країнам із проблемними кредитами, яким понад тридцять років, цей ЄВФ має бути спроможним допомагати на певних умовах. Країнам, які опинились у скруті через зов­нішні фактори, повинні надаватися п’ятирічні кредитні лінії — теж на певних умовах: обмеженими сумами і з повним поверненням. Зі свого боку, вона вимагає, щоб ЄВФ контролювався не Брюсселем, а окремими державами — членами єврозони та їхніми парламентами. Демонструючи готовність іти назустріч Макрону, вона погодилася виділяти через інвестиційний бюджет додаткові гроші «в нижній межі двозначних мільярдних сум» для європейської структурної політики.