Світ

  ▪   The Economist

The Economist: Виїздоффський?

Фото: reuters
Російські олігархи можуть виявитися не такими важливими для британської економіки, як вважають
Матеріал друкованого видання
№ 24 (552)
від 14 червня

Стадіон Стемфорд-Бридж, де розміщується футбольний клуб «Челсі», ніяк не можна назвати нетрями. Але він відстав від розкішних новісіньких стадіонів своїх найближчих суперників з англійської Прем’єр-ліги. І так воно, очевидно, буде далі, бо 31 травня клуб «Челсі» оголосив, що відклав на пізніше проект перебудови свого стадіону в західній частині Лондона вартістю £1 млрд ($1,3 млрд). Власникові клубу, мільярдерові Роману Абрамовічу не подовжили британської візи, тож це, схоже, його відповідь. Клуб наголосив на «нинішньому несприятливому інвестиційному кліматі», який вплинув на таке рішення.


Виходить, Абрамовіч став жертвою погіршення відносин Британії з Росією, які ще загострилися після отруєння в березні колишнього агента КГБ Сєрґєя Скріпаля. Найзнаменитіший олігарх Британії Абрамовіч не міг не стати мішенню, на якій держава продемонструвала перехід до жорсткіших заходів проти всіх, хто має зв’язки з російським президентом. Після такого Абрамовіч отримав громадянство Ізраїлю і, як кажуть, планує переїжджати туди. Багато лондонців гадає, що було б, якби й інші багаті росіяни вчинили так само.

 

Читайте також: Російському олігарху Абрамовічу не продовжили британську візу – BBC


А росіян у Британії близько 65 тис., вони переважно в столиці. Лише невеличка частина дуже багаті, каже Катя Нікітіна, яка видає журнал для лондонських росіян «Зима». Торік 48 росіян приїхали до Британії з візами першого рівня, власники яких разом із членами своїх родин можуть перебувати в країні три роки й чотири місяці, якщо погоджуються інвестувати £2 млн у державні облігації або компанії. Численніша група лише китайці.


Але кількість віз різко зменшилася після підвищення суми мінімальної інвестиції та запровадження у 2015‑му жорсткіших перевірок на відмивання грошей. За вісім років перед тим, які антикорупційна організація Transparency International (TI) називає періодом «сліпої довіри», до Британії переїхало 705 росіян, тобто 23% загальної кількості. За даними TI, за цією схемою росіяни інвестували понад £700 млн.


Серед тих, хто найбільше втратить від відпливу росіян, можуть опинитися юристи. Великі угоди та вищі персональні гонорари олігархів забезпечували всі ці роки роботою місцеві юридичні контори й лондонські відділення американських фірм. Минулого місяця фірма Linklaters потрапила під критику членів парламенту за роботу над угодами за участю російських компаній після відмови відповідати на запитання про випуск акції холдингової компанії En+ для Олєґа Дєріпаски, бізнесмена під американськими санкціями. Цифри від провайдера даних Dealogic свідчать, що найбільші британські юридичні фірми надавали свої консультації у 25 випадках лістингу російських компаній на фондових біржах Лондона за останні два десятиріччя. Це десята частина від усіх лістингів, якими вони займалися.

 

Читайте також: Мей заявила про намір посилити санкції проти Росії


Лондонські юристи також допомагали олігархам вирішувати суперечки в суді. Російські позивачі або відповідачі фігурують у десятій частині всіх справ, що розглядалися в лондонських комерційних судах із березня 2017-го по квітень 2018-го. Шість років тому суд за порушення умов контракту проти Абрамовіча програв колега-олігарх Боріс Бєрєзовскій. За оцінками, розмір гонорарів юристів доходив до £100 млн.


Але резонансні справи знаменитих лондонських росіян не відповідають відносно незначній ролі, яку їхні гроші відіграють в економіці загалом. Іноземці контролюють близько £10 трлн британських активів. Частка Росії в них лише 0,25%. Це менше, ніж у Фінляндії та Південної Кореї.


У деяких районах західного Лондона завелося багато нових мешканців-росіян, а також магазинів для їхнього обслуговування (зокрема, для охочих придбати броньовані автомобілі класу люкс). Але навіть у найдорожчому Лондоні — тобто найвищих 5–10% ринку — на покупців зі Східної Європи та колишнього СРСР припадає тільки близько 5% продажів, за даними ріелторської фірми Savills. За межами найдорожчих районів столиці вплив росіян мінімальний. Зникнення олігархів може вплинути на ціни на деяких вулицях району Кенсінгтон, але не далі.


Те саме стосується британських приватних шкіл. Де­яким із них удалося добре заробити на батьках-росіянах. Але з 53 678 іноземних учнів у навчальних закладах під егідою Незалежної шкільної ради лише 2806 росіян. Із материкового Китаю, навпаки, приїхало 9008 школярів, і ще 5188 — із Гонконгу.


Тож якщо й інші олігархи вирішать виїхати вслід за Абрамовічем, це навряд чи відчують за межами району Челсі.

 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com